24. Професійно-педагогічні особливості педагога
Вимоги до особистості педагога за Р.С. Немовим:
основні постійні – це любов до дітей і педагогічної діяльності; знання предмета, високий рівень інтелекту та загальної культури і т.п.;
другорядні постійні – комунікабельність, артистичність, товариськість та ін.;
головні і другорядні змінні – уміння працювати в умовах демократії, визнавати наявність різних точок зору, відмова від тиску на особистість, ділові якості, ініціативність.
Властивості педагога за П.Ф. Каптерєвим (виділені на початку ХХ ст.):
спеціальні (професійні):
а) об’єктивні (знання предмета, методів викладання і вікових особливостей дітей);
б) суб’єктивні – педагогічний такт, педагогічне мистецтво;
особистісні (уважність, справедливість, стриманість, любов до дітей та ін.)
Групи характеристик педагога за І.А.Зимнєю:
психофізіологічні властивості: особливості вищої нервової діяльності (активність, високий темп реакцій, емоційна врівноваженість, стійкість, екстраверсія);
педагогічні здібності (комунікативні, вольові якості);
особистісні якості;
спеціальні знання та вміння як елемент професійної компетентності.
Останні характеристики потребують більш детального опису.
Педагогічні здібності (друга група характеристик за І.А.Зимнєю) – це такі індивідуально-психологічгні особливості педагога, які забезпечують високу ефективність його професійної діяльності.
Групи педагогічних здібностей за В.А. Крутецьким:
дидактичні (здібності до передачі знань);
академічні (володіння своїм предметом);
перцептивні (здатність адекватно сприймати учнів, розуміти їх);
мовленнєві (здатність чітко висловлювати свою думку, переконувати);
організаторські (здібності до координації, контролю діяльності);
авторитарні (здатність до емоційно-вольового впливу на учнів);
комунікативні (здатність знаходити індивідуальний підхід до дітей);
педагогічна увага (прогноз наслідків педагогічних дій);
здібності до розподілу уваги між кількома об’єктами одночасно (змістом матеріалу, формою його викладання, поведінкою учнів і власним голосом, виглядом та ін.)
Групи педагогічних здібностей за Р.С. Немовим:
загальні (високий інтелект, культура поведінки та мовлення, врівноваженість);
спеціальні:
а) до діяльності вчителя (підбір навчального матеріалу, його доступного викладання);
б) до діяльності вихователя (розуміння дитини, формування у неї культурних норм)
Особливу увагу психологів привертають вимоги до особистісних якостей педагога (третя група характеристик за І.А.Зимнєю).
Групи особистісних якостей педагога:
вольові якості (цілеспрямованість, витримка та ін.);
моральні якості (порядність, справедливість, повага до людей);
комунікативні (товариськість, емпатійність, тактовність, щирість, ввічливість та ін.)
відповідальне ставлення до праці, патріотизм;
особистісна спрямованість педагога (інтерес до внутрішнього світу дітей);
професійна педагогічна самосвідомість (педагогічна самооцінка та ін.)
Ще одна важлива властивість особистості педагога – опір синдрому емоційного згоряння. До ознак цієї проблеми (за Н.А. Аміновим, Є. Маліром) належать: втома; безсоння; негативні установки стосовно дітей та своєї роботи; зростання обсягу прийому психостимуляторів (кава, тютюн, алкоголь, ліки); агресивність; почуття провини.
До четвертої групи характеристик педагога за І.А.Зимнєю належать спеціальні знання та вміння як елементи професійної компетентності.
Групи педагогічних умінь за А.К. Марковою:
психолого-педагогічні і предметно-методичні (уміння гідно виходити з складних педагогічних ситуацій, уміння опрацьовувати і викладати навчальний матеріал та ін.);
уміння створювати атмосферу психологічної безпеки для учня та умови для його самореалізації (здатність розуміти позицію учня, демократичний стиль керівництва);
навички педагогічного самовиявлення і саморозвитку (творчий пошук, професійне зростання);
уміння оцінювати, прогнозувати і стимулювати розвиток учнів, діагностувати його рівень (визначення психологічних причин навчальних труднощів дітей, допомога у їх подоланні).
- 1. Предмет та методи вікової психології
- 2. Поняття розвитку. Основні фактори та рушійні сили психічного розвитку
- 3. Основні положення культурно-історичної концепції формування вищих психічних функцій (л.С. Виготський)
- Соціальна ситуація розвитку в немовлячому віці. Маніпулювання предметами і рухова активність
- Соціальна ситуація розвитку дитини раннього віку. Предметна та ігрова діяльність в ранньому віці
- 6. Соціальна ситуація розвитку в дошкільному віці. Діяльність дошкільників
- Соціальна ситуація розвитку молодшого школяра. Основні труднощу до умов навчання в школі
- 8. Навчальна та трудова діяльність молодших школярів
- 9. Соціальна ситуація розвитку підлітків. «Криза тринадцяти років»
- 10. Характеристика діяльності підлітків
- 11. Соціальна ситуація розвитку та провідний вид діяльності старшокласників, особливості їх пізнавального розвитку
- 12. Особистісний розвиток у ранній юності
- 13. Соціальна ситуація розвитку та психологічні особливості молодої людини (20-30 років)
- 14. Поняття та предмет психології виховання. Теорії виховання
- 15. Фактори формування особистості в процесі виховання. Інститути виховання
- 16. Формування та зміна соціальних установок
- 17. Самовиховання: умови, етапи, методи
- 18. Фізичне та гігієнічне виховання в ранні роки
- Основні напрямки виховання в дошкільному та молодшому шкільному віці
- Зміст понять "навчальна діяльність", "навчання", "учіння", "научіння"
- 21. Моральне виховання підлітків та юнаків. Формування свідомої дисципліни.
- 22. Характеристика традиційного, проблемного та програмованого навчання
- 24. Професійно-педагогічні особливості педагога
- 25. Поняття та характеристика навчальної мотивації