21. Моральне виховання підлітків та юнаків. Формування свідомої дисципліни.

Моральне виховання — виховна діяльність школи і сім'ї, що має на меті формування стійких моральних якостей, потреб, почуттів, навичок і звичок поведінки на основі засвоєння ідеалів, норм і принципів моралі, участь у практичній діяльності.

В результаті морального виховання у підлітків та юнаків формуються моральна свідомість, моральні переконання, моральна спрямованість.

Моральна свідомість — одна із сторін суспільної свідомості, яка у вигляді уявлень і понять відображає людські стосунки і регулює моральний бік діяльності людини.

Моральні переконання — пережиті та узагальнені моральні принципи і норми.

Моральна спрямованість — стійка суспільна позиція особистості, що формується на світоглядній основі, мотивах поведінки і виявляється як властивість особистості в різних умовах.

Ефективне моральне виховання завжди продовжується у самовихованні, оскільки стійкі переконання, вимогливість до себе завжди ведуть людину до самовдосконалення. В підлітковому віці самовиховання виявляється в фізичному загартуванні, заняттях спортом (хлопчики) або в старанному навчанні, домашній праці, відвідуванні гуртків (дівчата). В юнацькому віці самовиховання більше пов’язано з самоосвітою, творчістю, самопізнанням.

Разом з моральним вихованням відбувається формування дисциплінованості та саморегуляції підлітків і юнаків. Шкільна дисципліна — дотримання учнями правил поведінки в школі та за її межами, чітке й організоване виконання ними своїх обов'язків, підкорення громадському обов'язку. В основі дисциплінованості полягає прагнення й уміння особистості керувати своєю поведінкою відповідно до суспільних норм і вимог правил поведінки.

Важливу роль у вихованні почуттів обов'язку і відповідальності відіграє робота вчителів щодо засвоєння учнями правил поведінки в школі. Необхідно привчати їх до виконання цих правил, формувати у школярів потребу в постійному їх дотриманні, пояснювати їх зміст..

Виховання звички дотримуватися правил поведінки, дисциплінованості триває протягом всього періоду навчання учня в школі. Педагогу важливо враховувати вікові особливості учнів, будувати стосунки з ними на засадах співпраці. У середніх і старших класах окремі вчителі надмірною суворістю, прямолінійністю суджень нерідко пригнічують інтереси школярів, породжують небажання йти до школи. Невсипущий контроль, постійні обмеження призводять до протилежних результатів, зауваження викликають роздратування, грубість, непокору.