Науково-методичний аналіз структури і змісту теми ‘ Геометрична оптика’.

Вивчення геометричної оптики повинне опиратися на хвильову оптику. Цьому в значній мірі може сприяти вступне заняття з оптики. Геометрична оптика вивчає закони поширення світла для тих випадків, коли можна знехтувати явищем дифракції. Світло – це електромагнітна хвиля. Якщо довжина світлової хвилі значно менша від розмірів перешкод, які трапляються на шляху її поширення, то з достатньою точністю можна описувати явище методами геометричної оптики. Основними поняттями в геометричній оптиці є поняття світлового промення як лінії, що вказує напрям поширення світлової енергії. В однорідному середовищі світло поширюється прямолінійно. Методи вимірювання енергії світла розглядаються у фотометрії. Основними поняттями якох є: світловий потік, сила світла, освітленість. Світловим потоком Ф називаютьенергію світла, що переноситься через деяку поверхню за одиницю часу. Силою світла І джерела – відношення світлового потоку Ф, який створює джерело світла в тілесному куті Ω, до цього тілесного кута(I=Ф/Ω). Освітленість Е= Ф/ S – відношення світлового потоку Ф, який падає на деяку ділянку поверхні до площі цієї ділянки S . Силу світла вимірюють в канделах, світловий потік – в люменах, освітленість – люксах. Основні закони: закон прямолінійного поширення світла в однорідному середовищі, закон відбивання(падаючий промінь, відбитий проміни і перпендикуляр в точку падіння лежать в одній площині; кут падіння дорівнює куту відбивання), закон заломлення(падаючий промінь, заломлений промінь і перпендикуляр до межі двох середовищ лежать в одній площині sinα/sinβ= n ). Лінзи(збиральні, розсівні) – прозорі тіла, обмежені сферичними поверхнями.1/d+1/f=1/F.

Білет №25