Поширення світла в середовищі. Відбивання і заломлення світла. Розсіювання світла.
Закон прямолінійного поширення світла: в однорідному середовищі світло поширюється прямолінійно. Цим законом пояснюється, наприклад, утворення геометричної тіні від освітлюваних предметів.
Закони відбивання та заломлення світла. На межі поділу двох середовищ частина світла відбивається, а частина - заломлюється. Кутом падіння α називається кут між падаючим променем та перпендикуляром до межі поділу, проведеним у точці падіння (мал. а). Кут відбивання α' - це кут між відбитим променем і тим самим перпендикуляром.
Кут заломлення β - це кут між заломленим променем і тим самим перпендикуляром до поверхні (мал. б).
Закони відбивання світла:
1. Падаючий промінь, відбитий промінь і перпендикуляр до межі поділу двох середовищ, проведений у точці падіння променя, лежать у одній площині.
2. Кут відбивання дорівнює куту падіння: α = α'.
Закони заломлення світла:
1. Падаючий промінь, заломлений промінь і перпендикуляр до межі поділу середовищ, проведений у точці падіння променя, лежать у одній площині.
2. Відношення синусів кутів падіння і заломлення є сталим, і дорівнює відносному показнику заломлення даних середовищ: sinα/sinβ=n21.
Повне відбивання . Коли світловий промінь з більш густого середовища 1 падає на межу поділу з менш густим середовищем 2 і виходить в друге середовище, то кут заломлення β більше кута падіння α (мал.). Якщо поступово збільшувати кут падіння α, то кут β також буде зростати. При певному значенні кута падіння α0, меншому за 90°, кут заломлення β дорівнюватиме 90° і заломлений промінь ковзатиме вздовж межі. При дальшому збільшенні кута падіння, тобто при α>α0 падаючий промінь вже не буде заломлюватись - все світло відіб'ється в те саме середовище, звідки й поширювалось.
Описане явище називається повним відбиванням, а кут α0 - граничним кутом повного відбивання. Значення α0 можна знайти з закону заломлення: sinα0/sin90°=1/n => sinα0=1/n,
де n>1 - відносний показник заломлення першого середовища (оптично більш густого) відносно другого.
Якщо паралельні промені, які падають на поверхню, залишаються паралельними і після відбивання, то таке відбивання називається дзеркальним, а сама поверхня - плоским дзеркалом.
Заломлення в плоскопаралельній пластинці. Плоскопаралельна пластинка - це прозоре тіло, обмежене паралельними площинами. Після проходження крізь плоскопаралельну пластинку промінь не змінює свого напряму, а лише зміщується на відстань х паралельно самому собі (мал.).
Неважко показати, що відстань х пов'язана з товщиною пластинки d формулою де α - кут падіння, β - кут заломлення.
Заломлення в призмі. Призма - це прозоре тіло, обмежене двома заломними гранями, розміщеними під певним кутом φ одна до одної. На мал. зображено переріз призми площиною, перпендикулярною до її ребер. Заломлення променя відбувається на заломних гранях АВ і ВС призми. Якщо матеріал призми оптично більш густий ніж довкілля, заломлений промінь обидва рази відхиляється до основи призми АС.
Кут φ між заломними гранями називається заломним кутом призми. Кут γ між продовженням променя, що падає на призму і променем, що виходить з призми називається кутом відхилення променя від початкового напряму.
Можна показати, що зв'язок між цими кутами такий: γ=α1+β2-φ, де α1- кут падіння променя на грань АВ, β2 – кут заломлення променя гранню ВС.
- Класифікація елементарних частинок. Закони збереження і межі їх застосування. Елементарні частинки і фундаментальні взаємодії.
- Науково-методичний аналіз структури і змісту курсу фізики 8 класу.
- Ядерні сили та їх властивості. Моделі ядра. Ядерні реакції поділу і синтеїу. Ланцюгова реакція. Ядерна енергерика і екологія. Проблеми термоядерних реакцій.
- Експериментальні методи ядерної фізики Методи реєстрації елементарних частинок. Прискорювачі заряджених частинок Поглинена доза випромінюваний, її біологічна дія. Способи захисту від випромінювання
- Інтенсифікація навчальної діяльності учнів на уроці фізики в умовах кабінетної системи. Урок фізики в світлі ідей розвиваючого і виховуючого навчання.
- Радіоактивність. Закон радіоактивного розпаду. Альфа-, бета-, гамма- випромінювання. Дозиметрія і захист від випромінювання.
- Система дидактичних засобів з фізики. Комплексне використання дидактичних засобів на уроках фізики.
- Шкільна лекція з фізики.
- Опис стану частинки за допомогою квантових чтсел. Спін. Стан електрона в багагтоелектронному атомі. Періодична система Менделєєва.
- Науково-методичний аналіз і методика вивчення основних понять теми «Електромагнітні коливання»
- Досліди Резенфорда.Атом водню.Спонтаннє і вимушене випромінювання світла атомами. Квантові генератори.
- Особливості роботи в школах і класах з поглибленим вивченням фізики.
- Шкільна лекція з фізики.
- Хвильова функція. Рівняння Шредінгера. Частинка в потенціальній ямі.
- Корпусколярно-хвильовий дуалізм. Постулати Бора. Досліди Франка-Герца, Штерна і Герлаха. Співвідношення невизначеностей Гейзенберга.
- Методика вивчення закону Кулона.
- Фотоефект і ефект Комптона
- Диференціація навчання фізики: педагогічна доцільність можливі форми. Профільне і поглиблене вивчення фізики.
- Оптичне випромінювання. Енергія електромагнітної хвилі. Фотометрія. Енергетичні і світлові величини та одиниці їх вимірювання. Закони фотометрії.
- Позакласна робота з фізики та форми її проведення. Гурткова робота. Фізичні вечори, олімпіади. Екскурсії з фізики.
- Домашні лабораторні дорсліди і роботи з фізики і методика їх виконання учнями. Обробка результатів експерименту при виконанні лабораторних робіт і робіт фізпрактикуму.
- Поляризація світла. Поляризація при відбиванні від діелектрика. Закон Брюстера і Малюса. Поляризаційні прилади та їх застосування.
- Дидактичні і методичні основи здійснення міжпредметних зв’язків. Роль міжпредметних зв’язків в формуванні учнів понять, навичок і умінь.
- Зв'язок курсу фізики з хімією
- Зв'язок курсу фізики з біологією
- Хвильова оптика. Когерентні і некогерентні джерела. Інтерференція, дифракція світла та їх застосування. Голографія.
- Значення розв’язування задач з фізики, їх місце в навчально-виховному процесі. Класифікація задач з фізики. Розв’язок задач з фізики як метод навчання.
- Поширення світла в середовищі. Відбивання і заломлення світла. Розсіювання світла.
- Геометрична оптика як граничний випадок хвильової оптики. Основні поняття геометричної оптики. Оптичні прилади. Волоконна оптика.
- Науково-методичний та методологічний аналіз основних питань тем „Теплові явища", „Перший закон термодинаміки". Формуування поняття температура.
- Перший закон термодинаміки.
- Формування поняття температура
- Обладнання кабінету фізики. Використання технічних засобів навчання на уроках фізики.
- Електромагнітне поле. Система рівнянь Маквелла
- Узагальнення і систематизація знань з фізики. Фізична картина світу.
- Закон Біо-Савара-Лапласа.
- Магнітне поле в речовині. Діа- пара- і феромагнетики та їх властивості
- Зміст і методика вивчення теми ‘Тиск рідин та газів’ в 7 класі.
- Електричний струм у металах. Електронна провідність металів. Залежність опору металів від температури. Надпровідність
- Змінний струм. Активний, ємнісний і індуктивний опори в колах змінного струму.
- Робота вчителя фізики як дослідника. Вивчення рівня знань, умінь і навичок учнів з фізики.
- Узагальнення і систематизація знань з фізики. Фізична картина світу.
- Формування наукового світогляду учнів.
- Електричний заряд. Закон збереження електричного заряду. Закон Кулона
- Науково-методичний аналіз змісту теми ‘ Закони руху Нютона’.
- Тверді тіла. Аморфні і кристалічні тіла. Класифікація кристалів за типом зв’язків. Теплоємність кристалів за Ейнштейном і Дебаєм. Рідкі кристали.
- Кристалічні і аморфні тіла, класифікація кристалів за типом зв’язків.
- Теплоємність кристалів.
- Рідкі кристали.
- Статистичне тлумачення Розподіл Максвела
- Контроль знань і вмінь учнів з фізики. Методи і форми контролю.
- Основні поняття й означення.
- Навчальний фізичний експеримент, його структура і завдання. Демонстраційний експеримент і дидактичні вимоги до ньго.
- Фронтальний фізичний експеримент. Лабораторні роботи, фізичний практикум. Домашні експериментальні роботи.
- Температура.
- Фізичне значення температури t.
- Форми організації навчальних занять з фізики.
- Типи і структура уроків з фізики. Системи уроків фізики. Вимоги до сучасного уроку фізики.
- Основні положення молекулярно-кінетичіюї теорії.
- Основне рівняння мкт.
- Рівняння стану ідеального газу.
- Науково-методичний аналіз структури і змісту теми ‘ Геометрична оптика’.
- Відхилення від законів механіки Ньютона
- Поступати Ейнштейна
- Перетворення Лоренца
- Елементи релятивістської динаміки
- Розвиток мислення учнів на уроках фізики. Активізація пізнавальної діяльності учнів.
- 13. Методи навчання фізики, їх класифікація.
- Поблемне навчання фізики. Логіка проблемного уроку.
- Тверде тіло як система матеріальних точок. Центр мас
- Основне рівняння динаміки обертального руху. Момент інерції
- Момент імпульсу. Закон збереження моменту імпульсу
- Засвоєння знань і особливості навчального пізнання. Формування фізичних понять. Плани узагальнюючого характеру для вивчення фізичних явищ і величин.
- Особливості формування експериментальних вмінь і навичок учнів.
- Гравітаційне поле
- Закон всесвітнього тяжіння
- Маса тіла
- Планування роботи вчителя фізики. Календарне, тематичне і поурочне планування з фізики.
- Підготовка вчителя до уроку. Наукова організація праці вчителя фізики.
- Закон збереження імпульсу
- Закон збереження енергії в механіці.
- Фундаментальні фізичні теорії як основа шкільного курсу фізики.
- Зв’язок навчання фізики з викладанням ін. Предметів. Інтегровані курси.
- Перший закон Ньютона. Інерціальні системи відліку
- Другий закон Ньютона. Сила
- Третій закон Ньютона і закон збереження імпульсу
- Цілі та завдання навчання фізики. Зміст і структура курсу фізики середньої школи.
- Простір і час
- Кінематика матеріальної точки
- Система відліку.
- Перетворення Галілея