logo search
По білетах

Узагальнення і систематизація знань з фізики. Фізична картина світу.

Вивчивши певну тему або розділ, для систематизації знань треба провести узагальнююче повторення. Багатьом явищам властиві спільні риси. їх і треба узагальнити, систематизувати.

Звертаємо увагу на те, що узагальнююче повторення не мож­на ототожнювати з уроком перевірки знань. Звичайно, до уроку такого повторення учні повинні готуватись, але метою його має бути узагальнення.

Для досягнення тісного зв'язку між окремими питаннями курсу, створення системи знань і умінь необхідна додаткова робота вчителя і учнів, здійснювана на спеціально для цього відведених заняттях — уроках систематизації і узагальнення учбового матеріалу. Форми роботи на таких уроках можуть бути різноманітними: підсумкові бесіди, оглядові лекції, рішення комбінованих задач, проглядання учбових і науково-популярних фільмів, спеціальних підсумкових учбових телепередач, проте на всіх заняттях даного типу вчитель повинен прагнути привести знання школярів в струнку систему, встановити нові зв'язки між відомими учням фактами.

Урок повторення і узагальнення матеріалу повинен характеризуватися також внесенням до нього елементів нових знань про вже вивчені явища. Наприклад, при повторенні видів самостійного розряду в газах можна вказати на те, що останніми роками тліючий розряд широко застосовується в газових лазерах.

У основу узагальнення і угрупування матеріалу при повторенні слід покласти основні фізичні характеристики явищ або способи їх опису. В курсі фізики є розділи, об'єднуючі фізичні явища різної природи однаковим способом їх наукового опису; такий, наприклад, розділ «Коливання і хвилі». Урок повторення і узагальнення знань по цьому розділу можна побудувати по такому плану: спочатку в ході бесіди повторити визначення основних понять і величин (амплітуда, зсув, період, рівняння коливань і т. д.), кожного разу з'ясовувавши, який сенс вкладається в те або інше визначення, у разі коливань різного роду; потім перейти до коментованого рішення задач із застосуванням цих понять і закономірностей.

Задача вчителя передати знання про фізичну картину світу на сучасному етапі учням, тому в шкільну програму входять такі основні фундаментальні теорії: механіка (закони Ньютона, матеріальна точка, швидкість, переміщення), електродинаміка (закон Мєндєлєєва-Клапейрона, Ома, електромагнітне поле), оптика(корпускулярно-хвильовий дуалізм, точкове джерело, абсолютно чорне тіло), молекулярна фізика (ідеальний газ, робота, енергія), елементи теорії відносності(швидкість світла, точка відліку), атомна фізика (постулати Бора, планетарна модель атома).

25. Формування наукового світогляду учнів.

Учбовий предмет фізики за своїм змістом має в своєму розпорядженні великі можливості для формування у школярів наукового світогляду. Вчитель фізики повинен використовувати ці можливості для того, щоб поступово, у міру вивчення курсу фізики, підводити учнів до узагальнень світоглядного характеру. Зрозуміло, ця робота повинна проводитися з урахуванням вікових особливостей учнів, їх загального розвитку.

Процес формування наукового світогляду у учнів при вивченні фізики включає наступні основні елементи: розкриття матеріальної природи фізичних явищ, що вивчаються; встановлення зв'язків між явищами і правильне пояснення їх; розкриття об'єктивного характеру фізичних законів, що вивчаються; переконання учнів в можливості пізнання законів природи і використанні їх для її перетворення.

Формування у уявлень учнів про матеріальність світу. Філософський матеріалізм вчить, що світ за природою своєю матеріальний, що в світі немає нічого, окрім рухомої матерії. Властивості матерії багатообразні, і, зрозуміло, вони не можуть бути розкриті відразу. Їх розкривають впродовж всього періоду вивчення фізики і інших предметів природничого циклу в школі.

Вивчаючи будову речовини учні дізнаються, що всі речовини складаються з найдрібніших частинок — атомів і молекул, які не можна побачити неозброєним оком, але про існування і властивостях яких можна судити на основі повсякденних спостережень і дослідів, що демонструються на уроці.

Показ взаємному зв'язку і обумовленості явищ природи. При навчанні фізиці необхідно розкривати перед школярами взаємозв'язок фізичних явищ, знаходити причини їх виникнення і закономірності розвитку.

Із завданням встановлення причинно-наслідкових зв'язків учні зустрічаються вже на перших уроках фізики в VIІ класі. Наприклад, аналізуючи досліди по розтягуванню пружини, прогинанню сталевої лінійки, вони приходять до висновку, що причина деформації поміщена у взаємодії тіл.

Ознайомлення учнів з переходом кількісних змін в зміни якісні. Завдання вчителя полягає в тому, щоб звернути увагу школярів як на кількісні, так і на якісні зміни, що відбуваються з фізичними тілами, поступово формуючи переконання в тому, що в природі зміни кількісні на відомій стадії переходять в корінні якісні зміни. Це можна наочно показати на прикладі переходу речовини з одного агрегатного стану в інше.

Розкриття закону єдності і боротьби протилежностей. Завдання полягає в тому, щоб поступово підвести школярів до висновку: боротьба протилежностей — внутрішнє джерело розвитку. При вивченні випаровування увага учнів звертають на те, що разом з випаровуванням відбувається протилежний процес— конденсація пари. З цими двома протилежними процесами пов'язаний, наприклад, кругооберт води в природі.

Показ об'єктивного характеру законів фізики. Учені відкривають закони за допомогою дослідів і спостережень. Справедливість законів перевіряється практикою. Тому при вивченні фізичних законів вчитель зобов'язаний в максимальній мірі використовувати експеримент. У одних випадках на основі даних експерименту формулюють закон. У інших випадках експеримент ставлять з метою підтвердження справедливості висновків, отриманих на основі теоретичних міркувань.

Формування у учнів переконання в можливості пізнання законів природи. Спостерігаючи досліди, що демонструються вчителем, або ставлячи їх самостійно, учні пізнають на основі вже вивченого нові і складніші закономірності, встановлюють зв'язки між ними, намагаються самі надавати дію на хід явищ. Можливість управляти явищем, коли це потрібно людині, переконливо свідчить про можливість пізнання явищ природи, законів, яким вони підкоряються.

Важливо показати, що з розвитком науки і техніки чоловік пізнає найдивовижніші таємниці природи, що раніше здавалися недосяжними або про існування яких навіть не підозрювали.

Білет №17