10. Характеристика діяльності підлітків

1. Провідний вид діяльності в підлітковому віці - інтимно-особистісне спілкування.

Центральне місце в житті підлітка займає спілкування з однолітками. Підлітки схильні встановлювати близькі, але тимчасові відносини з різними однолітками. З кожним роком потреба в таких відносинах стає більш гострою. Спілкування зачіпає не ділові, а особисті проблеми, питання взаємин, спільні інтереси, тому називається інтимно-особистісним. Однієї з головних тенденцій перехідного віку є переорієнтація спілкування зі старших на ровесників. Поводження підлітків по суті є колективно-груповим. Спілкування з товаришами займає в житті підлітка центральне місце й здобуває таку цінність, що нерідко відсуває на другий план і навчання, і відносини з рідними. У суспільстві однолітків діти даного віку сподіваються знайти те, у чому їм відмовляють дорослі: емоційне тепло, порятунок від нудьги, визнання власної значимості. Стосовно таких груп підлітки проявляють високу конформність (підпорядкування власної думки думці більшості, некритичне сприйняття думки лідерів й інших членів групи; бажання "бути як всі"). У зв'язку з підвищеною конформністю підлітки легко попадають під вплив компаній, у тому числі асоціальних угрупувань.

Для підлітків важливо не просто бути з однолітками, вони прагнуть зайняти в середовищі ровесників положення, яке відповідало б їхнім домаганням (бути лідером, домогтися авторитету в якій-небудь справі. Фрустрація (незадоволення) потреби бути значимим в очах товаришів у багатьох підлітків викликає найбільш важкі негативні переживання.

Важливу роль у житті підлітка грає дружба. До дружніх відносин, на відміну від товариських, висуваються високі вимоги - взаємна відвертість і розуміння, рівноправність, співпереживання і т.д. З кожним роком потреба в таких відносинах стає усе гостріше. Істотно змінюються відносини хлопців і дівчат. Виникає взаємний інтерес, бажання сподобатися. Як результат, розвивається стурбованість власною зовнішністю.

У зв'язку з підвищеною уразливістю, тривожністю й відсутністю гнучких навичок у спілкуванні підлітків нерідко виникають комунікативні труднощі (сором'язливість, брутальність, напруженість і неприродність спілкування, нездатність самостійно встановлювати контакт, неадекватність вираження почуттів і т.д.). Хлопцям притаманна сором'язливість, яка звичайно переживається особливо болісно, тому що її прийнято вважати фемінною (жіночою) характеристикою. Тому нерідко вони намагаються компенсувати власну сором'язливість за рахунок демонстративної розв'язаності, показної бравади. Це явище називається гіперкомпенсацією (спроба продемонструвати надмірно високий ступінь розвитку якості, яка насправді не розвинена або відсутня взагалі). Часто підлітки орієнтуються на "уявну аудиторію", їм здається, що всі обертають на них увагу і запам'ятовують їхні слова та вчинки. Щоб не допустити зневаги або агресії оточуючих, підлітки свідомо виробляють власні способи самоствердження в різноманітних комунікативних ситуаціях, наприклад, вигострюють техніку того, як можна "зрізати" або принизити співрозмовника. Нерідко саме використовувані підлітками комунікативні прийоми вкрай ускладнюють процес їхнього спілкування.

Підлітковий вік - це період становлення якісно нових взаємин з дорослими. Підлітки вже не погоджуються на характерні для дитинства нерівноправні відносини, що не відповідають тепер їхнім уявленням про власну дорослість, у зв'язку із чим вони претендують на нові права, пов'язані із самостійним вибором друзів, одягу, форм проведення вільного часу і т.д.; відкидають авторитет дорослих, іноді повністю відмовляються від слухняності у відносинах з ними; у конфліктних ситуаціях проявляють негативізм, неповагу в спробі відстояти свої нові права. Дані прояви є засобом боротьби підлітків за зміну існуючого типу взаємин з дорослими. Особливо складні форми такі прояви здобувають, якщо ініціатором коректив виступає підліток, а дорослі щосили перешкоджають йому. У цілому, нові форми відносин поступово витісняють старі, але тривалий час вони співіснують, викликаючи конфлікти й взаємне непорозуміння.

Разом з тим, у підлітковому віці підвищується потреба дітей у довірчому, неформальному спілкуванні з дорослими. Темами такого спілкування буває особисте (у тому числі інтимне) життя, плани на майбутнє, відносини з людьми. Довірче спілкування з батьками й педагогами сприяє формуванню адекватної самооцінки підлітків і вміння аналізувати людську особистість, зниженню тривожності.

2. Навчальна діяльність.

У середніх класах школи зміст навчання значно ускладнюватися, в зв'язку з чим підліткам необхідно освоювати більш досконалі навчальні дії. Формуються розумові дії та операції, виступаючи компонентами уміння вчитися, тобто системи навичок отримання, аналізу, засвоєння, запам'ятовування інформації. Навчання стає більш самостійним, доповнюючись самоосвітою.

Змінюється мотивація навчання. Старі мотиви (дитячі) вже втрачають свою значимість, нові мотиви ще не сформувалися, а наявні - не реалізуються:

- Підлітки вже володіють навичками рахунку, письма і читання, що потрібні для отримання статусу «дорослого»;

- В більшості випадків теоретичні знання, що надаються в школі, не знаходять практичного застосування, що робить їх в очах підлітків непотрібними, нецікавими;

- Навчальні завдання в середніх класах досить складні для школярів, тому що розраховані на більш високий рівень розвитку мислення і навчальних навичок. У зв'язку з несформованістю вміння вчитися це знижує ймовірність успішного навчання в підлітковому віці;

- Школа не надає можливості для повноцінного спілкування підлітків, численні заборони і обмеженість прав у порівнянні з широкими правами вчителів не дають підліткам відчути підвищення свого соціального статусу, визнання старшими свого дорослішання.

Таким чином, в школі не задовольняються основні потреби підлітка - у реалізації статусу «дорослого» і в самоствердженні. Це призводить до утворення мотиваційного вакууму щодо навчання: дуже часто підлітки не хочуть вчитися, ставляться до навчання зневажливо. Інтереси підлітків виходять за межі школи, займають їх час на шкоду навчанню.

Разом з тим, у певної частини школярів зароджуються навчальні інтереси, пов'язані з майбутнім професійним визначенням, самостійною творчою працею, реалізацією здібностей. Однак відсоток таких підлітків відносно невеликий.

3. Трудова діяльність.

Зростає обсяг домашніх обов'язків підлітків. Деякі підлітки відвідують гуртки та секції, де освоюють початкові основи будь-якої трудової діяльності (робота з ПК, заняття музикою тощо).

4. Гра представлена діловими, комп'ютерними, інтелектуальними іграми.