logo search
DKI_VikiPedPs

13. Соціальна ситуація розвитку та психологічні особливості молодої людини (20-30 років)

Молодость - пора оптимізму. У молодості доступні найскладніші види професійної діяльності, найбільш повно й інтенсивно відбувається спілкування, найбільш легко встановлюються і розвиваються відносини дружби і любові. Молодість вважається оптимальним часом для самореалізації. В період молодості найбільш значущі такі фактори:

а) сім'я. Молодість - час створення сім'ї, час освоєння обраної професії, визначення ставлення до суспільного життя і своєї ролі в ній. Вибір супутника життя та створення сім'ї - одна із сторін соціальної ситуації розвитку в молодості. Молодість - вік кохання. Для неї характерно оптимальне поєднання психологічних, фізіологічних, соціальних та інших факторів, що сприяють вибору супутника життя і створення сім'ї. Це вік найбільшої статевої активності, час, коли організм жінки краще пристосований до народження першої дитини.

б) Професійна діяльність. Друга сторона соціальної ситуації розвитку в цей період - оволодіння обраною професією. В юності відбувається особистісне і професійне самовизначення, вибір життєвого шляху. А в молодості людина стверджує себе в обраній справі. Професійна підготовка в молодості завершується. В молодості людина максимально працездатна, витримує найбільші фізичні і психічні навантаження, найбільш здібна до оволодіння складними способами інтелектуальної діяльності. Найлегше отримуються всі необхідні в обраній професії знання, уміння і навички, розвиваються спеціальні особистісні та функціональні якості (організаторські здібності, ініціативність, мужність і винахідливість, необхідні в ряді професій, чіткість і акуратність, швидкість реакції тощо).

У віці близько 30 більшість людей переживає кризовий стан. У людей змінюється уявлення про своє життя, часто навіть руйнується колишній спосіб життя. Кризу 30 років нерідко називають кризою сенсу життя. З цим періодом пов'язані пошуки сенсу існування. Ці пошуки, як і весь кризу в цілому, знаменують перехід від молодості до зрілості. Зазвичай криза 30 років виникає внаслідок нереалізованості життєвого задуму. Людину "сковують" сім'я, професія, звичний спосіб життя. Знайшовши себе і ствердившись у дорослому житті, вона раптом усвідомлює, що стоїть фактично перед тим же завданням - знайти себе в нових обставинах життя, пов’язаними з новими перспективами і новими обмеженнями, які вона усвідомила тільки тепер.

Розвиток пізнавальних психічних процесів у період ранньої дорослості носить нерівномірний характер. Інтелектуальний розвиток людини, яка досягла ранньої дорослості, проходить у тісній взаємодії з формуванням або трансформацією її особистості. Причому з припиненням розвитку психофізіологічних функцій на рубежі 25 років інтелектуальний розвиток не припиняється, а триває ще багато років.

В емоційній сфері головні проблеми, які потребують свого вирішення в період ранньої дорослості, це досягнення ідентичності і близькості. У цьому періоді людина переживає новий комплекс емоцій. Серед них - емоції батьківських відносин, які включають радість від спілкування з дитиною, почуття прив'язаності і взаємної довіри тощо. Загалом емоційна сфера людини в цьому віці вже сформована і стабільна.

Мотиваційна сфера характеризується тим, що молода людина, що вступає в доросле життя, стоїть перед необхідністю вибору і вирішення багатьох проблем, серед яких найбільш важливими є шлюб, народження дітей і вибір професійного шляху. Таким чином, підтримуються, розширюються або підриваються раніше сформовані погляди людини, формуються нові мотиви її поведінки.