11. Соціальна ситуація розвитку та провідний вид діяльності старшокласників, особливості їх пізнавального розвитку
Старший шкільний вік, або рання юність (від 14- 15 до 16-17 років) - час реального переходу до справжньої дорослості. Разом з тим, повністю дорослими старшокласників не назвеш, тому що в них ще багато збереглося від дитинства. Соціальна ситуація розвитку старшокласника визначається необхідністю закінчення школи й виходу в "дорослий світ", вирішення питань отримання вищої освіти, працевлаштування, створення власної родини. Основне завдання на цьому етапі - соціальне, професійне й особистісне самовизначення.
Самовизначення (центральнее новоутворення віку) - це самостійний вибір людиною свого життєвого шляху, цілей, цінностей, норм, професії й умов життя.
Основною на даному етапі є потреба зайняти внутрішню позицію дорослого, усвідомити себе як члена суспільства, зрозуміти свої можливості й місце в житті. До моменту закінчення школи юнаки й дівчата повинні бути психологічно готовими до дорослого життя. Цьому сприяють розвиток навичок спілкування, формування теоретичного мислення, становлення світогляду, формування готовності до трудової діяльності.
Діяльність у ранньому юнацькому віці стає більше організованою, проявляється здатність до її довгострокового планування. Провідним видом діяльності є учбово-професійна діяльність, тобто цілеспрямована активність старших школярів, пов'язана із професійним самовизначенням. На вибір майбутньої професії впливають наступні фактори: матеріальний (оплата за навчання, прогнозована зарплата в майбутньому); зміст професійної діяльності, її інтелектуальний, творчий потенціал; престиж майбутньої професії; наявність спеціальних здібностей; інтереси, захоплення; система цінностей; вплив інших людей (друзів, батьків, авторитетних учителів); рівень самооцінки й домагань: у старших школярів рівень очікувань стасовно майбутньої професії, найчастіше завищений (їм потрібно "високооплачувана, цікава, але не дуже важка робота").
У юнацькому віці пізнавальні процеси розвиваються в такому напрямку:
1. Відчуття й сприйняття
Відбувається розвиток довільних (тобто таких, які підкоряються певному задуму) форм цих процесів, удосконалення перцептивных дій, навичок цілеспрямованого спостереження за різними об'єктами. Сприйняття стає складним інтелектуальним процесом.
2. Пам'ять:
- зміцнення довільності процесів пам'яті;
- збільшення вибірковості (запам'ятовується тільки те, що відповідає інтересам, захопленням, інше швидко забувається);
- удосконалювання способів запам'ятовування за рахунок усвідомленого використання мнемичних прийомів (спеціальних прийомів, що забезпечують запам'ятовування складного матеріалу, наприклад, "зашифровування" інформації за допомогою абревіатур, зорових образів і т.д.);
- зростання продуктивності запам'ятовування абстрактного матеріалу.
3. Уява:
- розвиток здатності подумки заглиблюватися не в зовнішній світ, а в реальність своїх переживань і станів;
- збільшення значимості мрії;
- зростання критичності стосовно продуктів власної уяви;
- розвиток творчої уяви, що відображається в різноманітних видах творчої діяльності (наукової, художньої тощо).
4. Мислення:
- перехід до більш високих рівнів абстрактного й узагальнюючого мислення в процесі напруженої навчальної діяльності;
- удосконалювання теоретичного мислення, оволодіння системою термінів, основами наук;
- виникнення цілісної системи знань про себе, людей, природу, суспільство;
- новоутворення: формування індивідуального стилю розумової діяльності, тобто сукупності властивих даній людині шляхів отримання, нанакопичення, обробки й використання інформації (своєрідні форми запам'ятовування, мислення й т.д.).
Разом з тим, широта інтелектуальних інтересів старшокласників часто сполучається з їхньою поверховістю й роз'єднаністю.
5. Увага:
- зростання обсягу уваги;
- висока здатність до переключення при необхідності сконцентруватися на яких-небудь нових об'єктах;
- вибірковість (вибір інформації для запам'ятовування залежно від інтересів, цінностей);
- здатність розподіляти увагу між декількома об'єктами одночасно;
- разом з тим, відзначається нездатність довго концентруватися на чомусь одному, неуважність;
- виникають складності при необхідності відволіктися від цікавого заняття й переходити до менш привабливих об'єктів.
- 1. Предмет та методи вікової психології
- 2. Поняття розвитку. Основні фактори та рушійні сили психічного розвитку
- 3. Основні положення культурно-історичної концепції формування вищих психічних функцій (л.С. Виготський)
- Соціальна ситуація розвитку в немовлячому віці. Маніпулювання предметами і рухова активність
- Соціальна ситуація розвитку дитини раннього віку. Предметна та ігрова діяльність в ранньому віці
- 6. Соціальна ситуація розвитку в дошкільному віці. Діяльність дошкільників
- Соціальна ситуація розвитку молодшого школяра. Основні труднощу до умов навчання в школі
- 8. Навчальна та трудова діяльність молодших школярів
- 9. Соціальна ситуація розвитку підлітків. «Криза тринадцяти років»
- 10. Характеристика діяльності підлітків
- 11. Соціальна ситуація розвитку та провідний вид діяльності старшокласників, особливості їх пізнавального розвитку
- 12. Особистісний розвиток у ранній юності
- 13. Соціальна ситуація розвитку та психологічні особливості молодої людини (20-30 років)
- 14. Поняття та предмет психології виховання. Теорії виховання
- 15. Фактори формування особистості в процесі виховання. Інститути виховання
- 16. Формування та зміна соціальних установок
- 17. Самовиховання: умови, етапи, методи
- 18. Фізичне та гігієнічне виховання в ранні роки
- Основні напрямки виховання в дошкільному та молодшому шкільному віці
- Зміст понять "навчальна діяльність", "навчання", "учіння", "научіння"
- 21. Моральне виховання підлітків та юнаків. Формування свідомої дисципліни.
- 22. Характеристика традиційного, проблемного та програмованого навчання
- 24. Професійно-педагогічні особливості педагога
- 25. Поняття та характеристика навчальної мотивації