1. Теорія комунікативного процесу.

Педагогічна задача – комунікативна задача – мовна задача. Слово як основний інструмент педагогічної діяльності. Типологія комунікації та моделі комунікативної діяльності. Співвідношення термінів комунікація та спілкування (аналіз різних поглядів на проблему). Зв‘язок теорії комунікації з іншими науками: лінгвістика, теорія перекладу, етнопсихолігвістика, соціолінгвістика, семіотика, психологія, соціологія, культурологія, політологія, філософія, математика, кібернетика, біологія. Гіпотези про походження людської мови. Наївні погляди на комунікацію.

Комунікативний процес – це континуум, де відбувається безперервна взаємодія учасників комунікації. Процес комунікації в свою чергу ділиться на великі фрагменти, що об‘єднанні єдиною задачею, місцем і часом – комунікативні події (лекція, екзамен, семінар, консультації тощо), події діляться на комунікативні акти (інтеракції або комунікативні єдності парних актів – питання – відповідь, прохання – реакція або позафразові єдності, не діалогічні). В комунікативних актах задіяні учасники комунікації – комуніканти (відправник і одержувач), що народжують або інтерпретують повідомлення. Вербальне, невербальне та креолі зоване повідомлення.