6. Приклади практичних завдань до державного іспиту з дисциплін психолого - педагогічного циклу

1. За винагороду групі землекопів запропонували рити ями певних розмірів. Спочатку робота йшла добре, але через декілька днів її продуктивність помітно впала. Робітники скаржилися на втому, а потім взагалі відмовилися працювати. Коли ж їм пояснили, що в такий спосіб необхідно знайти загублену гілку водогону, робота відновилася з нормальною продуктивністю. Чому так сталося? Які складові діяльності виступають у цьому випадку на перший план?

2. Є давня легенда про майстрів, які підносили каміння до місця майбутнього будівництва. Коли одного спитали, що він робить, він відповів: «Хіба не бачите, я тягаю каміння». Другий на це саме запитання сказав: «Я в поті чола заробляю собі на хліб». Третій висловився: «Я будую дім, де житимуть люди. Як можна пояснити відмінності у відповідях цих будівельників? Чим зумовлене це явище?

3. Людина, яка потрапила в скрутну ситуацію, часто характеризує її таким чином: «Я заплутався…». Заплуталися, наприклад, Кареніна і Вронський – герої Л.М.Толстого, заплутуються герої Ф.М.Достоєвського, інших письменників, які зосереджували свою увагу на трагізмі людського життя. Плутаються, очевидно, стосунки людини зі світом, і це породжує складні переживання, спонукає до вчинків чи до проступків. Як психологічно пояснити це явище? Що і чому тут «плутається»?

4. Уявіть, що до Вас звертається допитливий учень: «Я сумніваюся, що вчителі можуть об’єктивно схарактеризувати кого-небудь з нас. Вони завжди виходять з поведінки учня, та й то в межах школи. Я ж вважаю такий підхід в принципі неправильним, адже зовні однакові дії можуть спонукатися різними причинами. І навпаки, зовні абсолютно різні дії нерідко виникають на спільному ґрунті. Візьмемо підказку на уроці. Один підказую, щоб допомогти товаришеві, другий – щоб привернути увагу вчителя, третій – щоб підняти свій авторитет у класі. Хіба не так?» Що Ви відповісте цьому учневі? Про яку складову діяльності він говорить?

5. Сергій С. у 15 років мріяв стати льотчиком. Для нього взірцем були пілоти, які здійснили героїчні вчинки, рятуючи пасажирів. Після школи він з другого разу вступив до авіаційного інституту. В інституті віни дуже старанно вчився, багато часу проводячи у бібліотеці, завдяки чому закінчив навчання з дипломом з відзнакою. Кілька років працював у службі технічного забезпечення аеродромі. Потім домігся участі в конкурсі та став помічником капітана літака. Виділіть у діяльності Сергія С. такі елементи: цінності, мотиви, дії, цілі, засоби, результат.

6. Ольга Д., відома спортсменка, яка займається плаванням. З дитинства вона влітку багато часу проводила з друзями на ставку. Вона весь час закликала дівчат змагатися у плаванні, й щиро раділа, коли їй вдавалося обігнати подруг. У 17 років, вже перемагаючи на багатьох змаганнях, Ольга дивувала своїх тренерів ретельним відпрацьовуванням техніки різних стилів. Вона могла тисячі разів повторювати один і той же рух, доводячи його до досконалості. Охарактеризуйте структуру діяльності Ольги: мотиви, цінності, цілі, дії, засоби діяльності.

7. Одександр В. після школи прийшов на завод працювати. Його взяли на роботу учнем слюсаря. Він із доброю заздрістю спостерігав за швидкими, точними і вправними рухами свого наставника. Часто його дивувало, як кмітливо наставник робив ремонт, винаходячи способи по-новому виправити конструкцію зламаних вузлів. Наставник часто говорив Сашку: «Якщо полюбиш це залізо – станеш справжнім майстром». Про які складові діяльності йдеться у цій розповіді. Що є головним для учня Олександра В.? Що мав на увазі наставник своїм висловом?

8. При ремонті авто слюсар Іван допустив помилку, хибно змонтувавши шарову опору. За кілька днів власник авто дорікнув йому, що на ходу авто вийшло з ладу колесо і він ледь не розбився з своєю дружиною. Іван був дуже засмучений, кілька днів ні з ким не говорив. Спеціально ходив вибачитися перед постраждалим клієнтом. З тих пір жодного разу подібної помилки у нього не траплялося. Який елемент структури діяльності Івана став причиною помилки і зазнав змін внаслідок помилки?

9. В оповіданні Л. Пантелєєва «Чесне слово» йдеться про хлопчика, який брав участь у військовій грі старших дітей. Його поставили «вартовим», взявши слово, що він не піде з «поста». Хлопчик залишився на варті, а діти пішли, забувши, напевно, про нього. Минуло доволі часу, почало сутеніти, хлопчикові було страшно, на нього чекали, і, мабуть, хвилювалися батьки. Проте, вірний слову, він не міг самовільно залишити «пост» і пішов додому лише після того, як передав свої «обов’язки» перехожому-військовому». Здійсніть аналіз діяльності хлопчика з позицій психології діяльності.

10. Віктор К. дуже хотів бути військовим. Тому ще за рік до завершення школи він склав план, як реалізувати свою мрію: ретельно вивчати потрібні для вступу до військового училища предмети; попросити батьків виділити кошти на додаткові зайняття з математики; закінчити військове училище та одержати звання офіцера. Віктору вдалося здійснити свій план. Про які елементи структури діяльності йдеться у цьому уривку?

11. Викладач почав заняття, всі студенти заспокоїлися. В аудиторії тихо, і раптом хтось вголос засміявся. Коли викладач, ще не встигнувши нічого сказати, запитливо і здивовано подивився на студента, який засміявся, він, дивлячись викладачу прямо в очі, заявляє: „Мені завжди смішно дивитися на вас, коли ви проводите заняття!” Як повинен відреагувати викладач?

12. Викладач прочитав вступну лекцію і підводячи підсумки до ввідної лекції з нефахової дисципліни запитав чи немає питань. Один зі студентів запитав: „А навіщо нам знати це все, якщо даний матеріал нас прямо не стосується і можливо в житті ніколи не знадобиться. Навіщо нам витрачати наш дорогоцінний час на другорядний матеріал, та ще й слухати лекції і готуватися до практичних занять?” Як би Ви відреагували у даній ситуації?

13. Після декількох занять студент заявляє Вам: „Я не думаю, що ви, як педагог можете нас чомусь навчити”. Ваша реакція.

14. Ви блискуче прочитали лекцію з дисципліни, адже Ви готувалися до неї 3 дні, перебравши великий обсяг літературних джерел, переглянувши останні видання періодики. Після такої лекції, Ви розраховуєте на блискуче підготовлене студентами практичне заняття, оскільки завдання на самостійну підготовку Вами було ретельно продумане і викладене студентам. А коли Ви зайшли в аудиторію, щоб розібрати додаткові проблеми з теми, спираючись на ту базу, що Ви дали на лекції, Ви розумієте, що студенти не підготовлені зовсім, вони навіть не дивились Вашу лекцію, не кажучи про те щоб опрацювати додаткову літературу чи виконати додаткове завдання. Ваші наступні дії.

15. Викладач дає студенту завдання, а той відмовляється його виконувати, заявляючи: „Я не бажаю це робити!” – Якою повинна бути реакція викладача?

16. Ви помічаєте, що один зі студентів постійно не готується до Ваших занять. Студент „годує” Вас постійними обіцянками про свою майбутню підготовку, але нічого не змінюється. Ваші дії, як викладача ВНЗ.

17. Студент невдоволений своїми успіхами у навчанні, у своїх здібностях і в тому, що він колись зможе зрозуміти і засвоїти матеріал, звертається до викладача: „Як Ви думаєте, чи зможу я коли - небудь вчитися на відмінно і не відставати від інших студентів у групі?” – Що Ви на це повинні відповісти?

18. У ході перевірки знань студентів під час практичного заняття Ви помічаєте, що група дуже пожвавлена і всі ніби готові, всі піднімають руку, щоб відповісти. Але Ви знаєте, що про цю студентську групу говорять інші викладачі вашого ВНЗ: ніби у них низький базовий рівень, вони „слабенькі”, їм не можна давати додаткове завдання, а вже годі й говорити про якийсь там рівень наукової роботи. Які Ваші подальші дії?

19. Студент говорить викладачу: „На два майбутніх заняття, які ви будете проводити, я не прийду, оскільки я буду зайнятий. Мені „підвернулась” робота і я хочу трохи заробити” – Як Ви відреагуєте?

20. Щоразу приходячи до студентської групи старшого курсу, Ви помічаєте, що група байдужа, індиферентна не тільки до проблем з навчальної дисципліни, а й до суспільного життя університету: вони не ходять ні на які виховні заходи, не беруть участь у конференціях, наукових гуртках. Але в цілому Ви не можете оцінити їх рівень як низький, навпаки, Ви можете сказати, що це ерудовані, розумні студенти. Ви хочете їх розбудити, зацікавити – Ваші дії.

21. Студент побачивши викладача, коли той зайшов в аудиторію, сказав йому, що у нього дуже стомлений вигляд і взагалі повів себе дуже фамільярно у присутності всієї групи. Коли викладач зробив зауваження, студент парував тим, що в американських ВНЗ між викладачем і студентом більш менша дистанція. Ваше рішення.

22. „Я відчуваю, що заняття, які ви проводите, не допомагають мені” – говорить студент викладачу, і додає: „Я взагалі думаю кинути навчання”. - Як на це повинен реагувати викладач?

23. Студент розмовляє з викладачем, демонструючи занадту самовпевненість: „немає нічого такого, чого я б не міг зробити, якщо б я захотів. Для мене нічого немає складного у тому, щоб вивчити ваш предмет”. – Якою має бути відповідь викладача?

24. Студент у розмові з викладачем говорить йому: „Я хотів би, що ви ставилися до мене краще” – Як повинен відповісти на таке прохання студента викладач.

25. До вас звертається студент, у якого ви вже нічого не читаєте, але на молодших курсах Ви вже мали досвід спілкування з ним. Ви пам‘ятаєте, що студент добре і відповідально готувався до кожного Вашого заняття. Вам було приємно з ним спілкуватися. Студент скаржиться на те, що викладач Вашої кафедри зверхньо і дуже особисто ставиться до нього. Він гадає це через те, що він одного разу задав питання викладачу, а той не зміг одразу відповісти. Студент скаржиться Вам і просить йому допомогти, оскільки боїться, що не складе іспити через цю ситуацію. Яку допомогу Ви надасте студенту і чи будете Ви запроваджувати якісь заходи?

26. Студент говорить викладачу: „Мені не подобається те що ви говорите і захищаєте на заняттях, ваші дані застарілі і ви не володієте новітніми дослідженнями”. – Якою має бути відповідь викладача?

27. Студент явно демонструє своє погане ставлення до будь-якого одногрупника і говорить: „Я не хочу навчатися разом з ними” – Як на це має відреагувати викладач?

28. Студент говорить викладачу: „Я знову забув виконати завдання” – Як слід на це відреагувати викладачу?

29. Складіть три тестових завдання та кросворд з фахової економічної дисципліни, підготуйте домашнє завдання для представлення себе на конкурсі педагогічної майстерності „Я – викладач ВНЗ економічного спрямування”.

30. Проаналізуйте наступні висловлювання. Наведіть конкретні приклади реалізації головної думки.

1. “Мистецтво навчання не потребує нічого іншого, ніж умілий розподіл часу, предметів і методів” (Я.А. Каменський).

2. “Для того щоб навчити іншого, потрібно більше розуму, ніж для того, щоб навчатися самому” (М. Монтень).

3. “Педагогічна теорія – абстракція, її практичне застосування – завжди високе мистецтво” (І. Підласий).

4. “У навчанні важливіша методика, а не знання” (Ашлі Монтагю).

5. “Не бійся, що не знаєш, бійся, що не навчишся” (Китайська мудрість).

6. “Хто не знає, куди прямує, дуже здивується, якщо потрапить не туди” (М. Твен).

31. Під час проведення заняття ви помічаєте, що частина студентів вас не слухає, а грається мобільними телефонами, або слухає у навушниках музику. На ваші зауваження не реагують, а нахабно себе поводять, мотивуючи це тим, що вони добре розуміються на матеріалі. Оберіть педагогічно грамотне спілкування і тактику поведінки.

32. Опишіть ситуацію, яка розвивається на примітивному рівні спілкування, із стилем спілкування у вигляді залякування з уявною відстанню за видом „Генерал”

33. Проведіть методичний аналіз ділової гри «Оціни рішення».

У грі бере участь група, яка об’єднується у дві команди. За раніше вивченою темою студентам однієї із команд пропонують для аналізу невелику виробничу ситуацію. Додатково членам команди вручають картки, що містять одне-два запитання і спрямовані на висвітлення різних аспектів проблеми, сформульованої у ситуації. Картки-завдання мають на меті забезпечити комплексний розгляд змісту ситуації. Студенти з урахуванням своїх інтересів і знань можуть розподілити ці картки між собою за власним вибором. Кожен член команди готує відповіді на запитання з картки. Підготувавши відповіді, команда проводить колективне обговорення їх, під час якого аналізують запропоновану ситуацію. Іншу ситуацію аналогічним чином аналізує інша команда. Рішення, запропоновані командами, обговорює група експертів, що складається зі студентів на чолі з викладачем. Якість рішень оцінюють у балах.

1. 34. Проведіть методичний аналіз ділової гри «Захист теми».

Група об’єднується у дві команди. За допомогою викладача студенти однієї команди готують три-чотири проблемні питання, невеликі ситуації з вивченої теми для іншої команди. Гра складається з питань і відповідей. Питання ставлять студенти, обрані командою. У відповідях беруть участь всі члени іншої команди, заробляють бали для своєї команди. Якщо відповідь здається членам іншої команди непереконливою, вони можуть її заперечувати, але за заперечування правильної відповіді присуджують штрафне очко. Виграє команда, що набрала більшу кількість балів. Суддівство здійснює суддівська колегія, що складається з кількох студентів і викладача. Цей варіант ігрового навчання можна використовувати для контролю знань.

2. 35. Проведіть методичний аналіз ділової гри «На індивідуального переможця».

Дошку поділяють на три частини, до кожної з них виходить студент. За кілька хвилин потрібно написати відомі формули, заповнити таблиці, скласти схему з визначеної економічної теми тощо. Виграє той, хто швидше і правильніше виконає роботу. На дошці пишуть економічні терміни, головні для досліджуваної теми. Представники кожної команди по черзі дають їм визначення. Виграє команда, яка припустилася менше помилок і набрала більше балів. За правильне повне визначення — 5 балів, за правильне неповне — 4 бала, частково правильне — 3 бала, неправильне — 2 бала, відсутність відповіді — 0 балів.

3. 36. Проведіть методичний аналіз ділової гри «Реклама».

Перед парою студентів із різних команд ставлять товар, і кожен робить йому рекламу, характеризує якість цього товару. Експертна група за п’ятибальною шкалою оцінює відповіді й нараховує бали. Виграє команда, що набрала більше балів.

4. 37. Проведіть методичний аналіз ділової гри «Конкуренція».

Слухачі об’єднуються у групи по 3—5 осіб. Кожна група грає за підприємство. Всі підприємства, за які грають групи, випускають аналогічну продукцію, працюють на один ринок збуту. Умови та ціни постачання вихідної сировини й іншого однакові. На початковому етапі всі виробничі й економічні умови теж однакові: технологія, якість, ціни, обсяг продажу, виторг, витрати, чисельність персоналу, доходи, рівень рентабельності тощо. Володіючи однаковими фондами розвитку, групи приймають рішення стосовно стратегії завоювання ринку збуту і збільшення прибутку: розвиток реклами, поліпшення якості (модернізація) виробу, модернізація устаткування, зміна технології, підготовка кадрів тощо. Всі рішення обчислюють у витратах, заповнюють спеціальні форми і вводять у комп’ютер. Комп’ютер імітує поведінку ринку під впливом рішень, прийнятих різними групами. Так програється кілька кроків. Кожен крок — квартал або рік.

5. 38. Проведіть методичний аналіз ділової гри «Керування організаційним розвитком підприємства».

Всі групи слухачів виконують функції керівника одного підприємства. У грі моделюється процес організаційного вдосконалення керованого об’єкта. На кожному кроці, що дорівнює (у масштабі) певному календарному періоду, слухачі обирають напрям і об’єкт ор­ганізаційного впливу, тобто визначають, в якому цеху слід поліпшити нормування праці, в якому — налагодити організацію ремонту, де зайнятися вдосконалюванням управління чи виробництвом, вжити заходів щодо створення нормального психологічного клімату. Сумарний вплив усіх цих дій на загальний прибуток підприємства не однаковий у часі і залежить від вибору напряму й об’єкта вдосконалення. У грі є певні обмеження. Таким чином, починаючи з одна­кових вихідних позицій (обсяг продукції, що випускається, ресурси, постійні та змінні витрати), кожна група слухачів, з огляду на обрану нею стратегією організаційного впливу на об’єкти, досягає різних результатів після кожного кроку гри, що умовно дорівнює кварталу. Змагальність грі додає оголошення цих результатів. Після програвання 4 кроків підбивають підсумки «року», обговорюють стратегію кожної групи.

6. 39. Проведіть методичний аналіз ділової гри Гра «Нове підприємство».

У невеликому місті з обмеженими трудовими ресурсами будують завод із чисельністю працюючих понад 16 тис. Виникають проблеми, пов’язані зі своєчасним відкриттям заводу, комплектуванням його кадрами, розміщенням житлового і комунального будівництва, соціальним розвитком району тощо. Слухачі, об’єднавшись у групи, виконують функції зацікавлених інстанцій: міністерства споруджуваного заводу; дирекції заводу; міськвиконкому; обласного відділу праці, що займається проблемами трудових ресурсів у регіоні. Одна з груп виконує роль державної комісії. Є також журі, що оцінює діяльність усіх гравців. «Інстанції» вступають у взаємодію шляхом листування і ділових зустрічей. Завершується ділова гра ухваленням узгодженого рішення на нараді «державної комісії» за участю всіх зацікавлених сторін.

7. 40. Проведіть методичний аналіз ділової гри «Сімейний бюджет».

Мета гри — засвоєння і закріплення понять: доходи, витрати, сімейний бюджет, усвідомлення необхідності дотримуватися балансу доходної й витратної частини сімейного бюджету. Студентам пропонують скласти в аудиторії або дома із батьками бюджет своєї сім’ї. Бюджет доцільно скласти місячний. Після складання бюджетів триває обговорення їх. Учням пропонують відповісти на запитання: «Як можна поліпшити бюджет Вашої сім’ї, яким чином Ви б змінили доходні та витратні статті бюджету?». В процесі обговорення сімейних бюджетів можна звернутися до учнів із проханням назвати джерела додаткових доходів, які можуть бути в сучасної міської й сільської сім’ї. Потрібно обговорити, що станеться, якщо витрати будуть більшими за реальні доходи конкретної сім’ї, і як у цьому разі треба вчинити тим, хто веде сімейний бюджет, розпоряджається грошовими коштами сім’ї.

8. 41. Проведіть методичний аналіз ділової гри «Старт-Фініш».

У цій грі використовують фішки, кубики й ігрове поле. Перебіг гри. В аудиторії визначають ігровий стіл. З навчальної групи формують чотири команди. Кожна команда обирає номер і фішки певного кольору. Команди встановлюють свої фішки на відповідні доріжки старту. З числа студентів обирають суддю. До ігрового столу запрошують по одному учаснику з кожної команди. Запрошені по черзі підкидають кубик і відповідають на запитання, що випало на горизонтальній поверхні кубика. Правильна відповідь надає право команді перемістити фішку на наступну позначку до фінішу, неповна відповідь — фішка залишається на місці, неправильна відповідь — фішка повертається назад. Виграє команда, яка першою дістанеться фінішу.

9. 42. Проведіть методичний аналіз ділової гри «Змагання».

Беруть участь дві команди, яким ставлять одну загальну проблему. Кожна з команд одержує пачку (конверт) з однаковим набором мікроситуацій і допоміжних запитань учасникам гри. Запитання спрямовують студентів на аналіз певних аспектів мікроситуацій і водночас на аналіз загальної проблеми. Завдання виконуються самостійно кожним членом команди. Підготувавши відповіді, кожна команда готує колективне обговорення їх, під час якого висвітлюється проблема. На завершальному етапі викладач аналізує рішення. Ігрові досягнення команд фіксують у балах, докладно коментують.