Особистісна професійна позиція

Особистісна професійна позиція вчителя музики, відмічає Б.А.Ахмешев, представляє собою яскраво виражене зацікавлене і обґрунтоване ставлення до музично-педагогічної дійсності, до дитини, до музики, до викладання музики. В ній, як у фокусі, акумулюється весь минулий досвід музичної і музично-педагогічної діяльності вчителя, його цілісний погляд на сучасний стан музичної освіти і своє місце в цьому процесі, а також перспектива розвитку і вдосконалення своєї професійної діяльності.

Механізмом становлення професійної позиції вчителя музики з того чи іншого конкретного питання є рефлексія. Позиція «складається» тільки в тому випадку, коли вчитель, сконцентрувавши увагу на якому-небудь музично-педагогічному явищі (задачі, принципі і т.д.), розмірковує про нього шляхом порівнянь, зіставлень, аналізу, узагальнення і в результаті дійшов певному висновку. При цьому в процесі роздумів в його свідомості актуалізується весь накопичений раніше досвід, знання, вміння, що в підсумку призводить до формування професійного відношення до досліджуваного питання. Такий у загальних рисах механізм утворення професійної позиції вчителя музики. Ця позиція може виражатися по відношенню до самих різними сторонам його діяльності і навколишнього його музично-педагогічної дійсності: вибору репертуару програми, оцінки того чи іншого вийшов посібники та т.д.

Професійна позиція вчителя музики, підкреслює Б.А.Ахмешев, проявляє себе стосовно всіх компонентів змісту музичної освіти.

Так, якщо сутність мети музичної освіти – формування музичної культури школярів як частини їх духовної культури, можна певною мірою вважати категорією стабільною, то завдання, що розкривають цю мету, вчитель може уточнити, доповнити, скоригувати, виділивши при цьому на перший план в якості ведучої яку-небудь з них.

Ще більш варіативним представляється вибір учителем пріоритетних для нього принципів музичної освіти. Так, наприклад, один вчитель може віддавати перевагу у своїй діяльності принципом встановлення інтегративних зв’язків музики з різними видами мистецтва, інший – обмежить цю сферу діяльності зв’язком музики і літератури.

Уподобання вчителя музики по відношенню до змісту музичної освіти можуть бути також різними. Якщо один вчитель вважає доцільним активне використання на уроці музично-пластичної діяльності (поряд з хоровим співом і слуханням музики), то інший вчитель вважатиме за можливе і доцільне в якості додаткового до основних видів діяльності інструментальне музикування дітей.

Вибір методів музичного виховання і навчання для розвитку професійної позиції вчителя музики практично не обмежений. Професійна позиція вчителя музики, як і по відношенню до всіх інших компонентів музичної освіти, визначається тут своїми особистісними уподобаннями, рівнем музичної і загальної культури школярів, умовами організації музичних занять, спрямованістю роботи школи.

Становленню цієї позиції сприяють наступні напрями самостійної роботи вчителя музики:

• вивчення основних теоретико-методичних положень педагогіки, що відноситься до області музичної освіти, в порівнянні і зіставленні різних поглядів і переконань;

• вибір на цій основі найбільш кращою концепції та обґрунтування свого вибору;

• розробка та апробація своїх педагогічних новацій в практичній роботі з учнями.

Процес її становлення йде по суті від репродуктивного до концептуально-творчого і виявляється в першу чергу в здатності вчителя музики вміти обґрунтувати своє бачення сутності, організації та здійснення процесу музичної освіти.

Особистісна професійна позиція – необхідна і важлива частина майстерності вчителя музики, що робить вплив на пса напрями його музично-педагогічної діяльності.

Творчий підхід як невід’ємна складова професійної позиції вчителя музики дає йому можливість по-новому побачити зміст і процес музичної освіти як в цілому, так і в його окремих аспектах, намітити перспективу свого подальшого професійного зростання, більш виразно представити своє призначення в музичній освіті як діяча музичної культури.

Література:

1. Абдуллин Э.Б., Е.В.Николаева.Теория музыкального образования: Учебник для студ. высш. пед. учеб. заведений. – М.: Изд. Центр «Академия», 2004. – 336 с. – С.160-192.