logo
Посібник Теорія і методика виховання

Методи опитування (бесіда, анкетування, інтерв’ю, тестування)

Наставник проводить бесіди індивідуальні та групові, бесіди зі студентами, викладачами, батьками з метою виявлення мотивів по-ведінки студентів, причин порушень дисципліни, пропусків занять тощо. Щоб бесіда була ефективною, бажано проводити її у природній для студента обстановці, обговорювати конкретну ситуацію, завчасно слід продумати мету, сформулювати запитання.

Анкета – це «письмова бесіда», але порівняно з бесідою займає менше часу. За допомогою анкети можна виявити психологічний клімат у студентській групі, інтереси та мотиви студентів тощо. Після проведення анкети варто провести бесіду щодо отриманих результатів.

Інтерв’ю. На відміну від бесіди, які проводять у природній, невимушеній обстановці, під час інтерв’ю дослідник ставить наперед визначені запитання у певній послідовності й записує (або фіксує іншим способом) відповіді співбесідника. Цей метод найдоцільніший, якщо дослідник упевнений в об’єктивності відповідей опитуваних, адже інтерв’ю не передбачає уточнювальних запитань. Використову-ючи його, слід враховувати можливі типи респондентів (несміливий, балакучий, жартівник, сперечальник, самовпевнений). Результати ін-терв’ю залежать від продуманості запитань. Види інтерв’ю: форма-лізоване (стандартне), відкрите, фіксоване, вільне.

Психолого-педагогічний тест – це випробування студента на певний рівень знань, умінь або загальну інтелектуальну розвиненість. Тестування може проводитись за допомогою запитань, карток, малюнків тощо.

Педагогічний експеримент – це науково поставлений дослід у галузі навчальної чи виховної роботи, спостереження досліджуваного педагогічного явища в спеціально створених і контрольованих дослід-ником умовах (С.У. Гончаренко,С. 112). При цьому встановлюється залежність між тим чи іншим впливом або умовою навчання та ви-ховання і його результатом. Одержання точних і вірогідних результатів педагогічного експерименту залежить головним чином від теоретич-ної позиції дослідника, вираженої в робочій гіпотезі, і методики дослідження.

Експеримент відрізняється від спостереження активним втручан-ням у ситуацію дослідника, який здійснює планомірне маніпулювання однією або кількома змінними (факторами) і реєстрацію супутних змін у поведінці об’єкта, що вивчається. Правильно поставлений екс-перимент дає можливість перевіряти гіпотези про причинно-наслідкові відношення, не обмежуючись констатацією зв’язку (кореляції) між змінними.

Розрізняють традиційні і факторні плани проведення експери-менту. За традиційного планування змінюється лише одна незалежна змінна, за факторного – кілька. Якщо досліджувана галузь відносно невідома й система гіпотез відсутня, то говорять про пілотажний експеримент, результати якого можуть допомогти в уточненні напряму подальшого аналізу.

Коли є дві конкуруючі між собою гіпотези і експеримент дає змогу вибрати одну з них, говорять про вирішальний експеримент. Контрольний експеримент здійснюється з метою перевірки якихось залежностей. В педагогіці широко використовується лабораторний експеримент, переважно у формі експериментальних занять. Часто під час проведення педагогічних досліджень спостерігаються і зістав-ляються два об’єкти (наприклад, дві групи): один – експериментальний, другий – контрольний. Враховується характеристика студентів і гру-пи в цілому. Для підвищення об’єктивності результатів дослідження, а також виключення впливу особливостей тієї чи іншої групи про-водиться перехресне вивчення, під час якого послідовно змінюються експериментальні групи.

Виділяють такі види педагогічного експерименту: лабораторний і природний, констатувальний і формувальний (перетворюючий), пілотажний, вирішальний, навчальний.

Для вивчення особистості й колективу частіше використовують природний експеримент. На відміну від спостереження він перед-бачає вивчення студентів у спеціально створених умовах з метою виявлення рівня їх вихованості. Під час проведення експерименту студенти, як правило, включені у діяльність. За результатами діяль-ності виявляють якості студентів (наприклад, уміння працювати в колективі, взаємодіяти з іншими людьми, долати труднощі тощо). Пе-дагогічна цінність експерименту заклечається у тому, що під час його проведення вивчення студентів поєднується з виховним впливом на них. Успіх експерименту залежить від підготовки до нього та від всебічного аналізу отриманих даних.

Метод експертних оцінок (узагальнення незалежних характе-ристик) передбачає узагальнення відомостей про студентів, отриманих експертами – викладачами, батьками, друзями, наставником, вихова-телем гуртожитку. Застосування цього методу вимагає використання не тільки матеріалів спостереження, а й бесід, ознайомлення з ре-зультатами діяльності студентів. З умовами їх життя.

Метод колізій. Колізія (з лат.) – зіткнення протилежних сил, ін-тересів, прагнень. Цей метод застосовується з метою виявлення рівня розвитку в студентів моральних якостей, рис характеру. Викладач задає студенту запитання або ставить його в специфічні умови. Це дає можливість виявити реальний рівень вихованості студентів.

Метод завчасного знайомства зі студентами – це перегляд особової справи студента, його характеристики, групового журналу, зустріч з студентом та його батьками, що дає можливість ефективно організувати виховання студента.

Метод аналізу результатів діяльності студентів. Цей метод дає можливість судити про вихованість студентів, їх інтереси, нахили. Аналізують успішність навчання, спортивну діяльність, колекціону-вання, моделі, наочні посібники, виконані студентами, малюнки, твори, відзиви на книги, особисті щоденники, конспекти. Твори допомагають виявити рівень загального розвитку, культуру мови, інтереси, творчі здібності, спрямованість, індивідуальні особливості студентів, профе-сійну спрямованість.

Метод вивчення умов життя і виховання студентів. Цей ме-тод має велике значення при вивченні недисциплінованих студентів з низькою успішністю навчання, він дає можливість спланувати виховну роботу не тільки зі студентом, а й з його батьками. Наставники від-відують студентів вдома та в гуртожитках.