9. Шляхи гуртування колективу

Шляхи згуртування колективу:

а) наявність системи перспективних ліній;

б) дотримання макаренківського принципу паралельної дії;

в) зміцнення позитивних традицій;

г) формування громадської думки;

д) використання студентського самоврядування у згуртуванні;

е) організація змагання;

є) спільні справи;

ж) взаємна інформація про стан справ у різних контактних колективах.

Виховна роль колективу на його членів підвищується за таких умов:

а) розумне поєднання педагогічного керівництва зі створенням умов для прояву вихованцями самостійності, ініціативи, самодіяльності;

б) колектив вступає у відносини співпраці з вихованцями;

в) контроль за діяльністю членів колективу переходить у само-контроль;

г) колектив навчився терпеливого ставлення до недоліків його членів, прощати нерозумні дії, нанесені образи;

д) адекватність виконання членами колективу ролей своїм реаль-ним можливостям;

е) своєчасне педагогічне втручання у формування стосунків між членами колективу;

є) створення тимчасових об’єднань з переведенням до них ви-хованців, у яких не склалися нормальні стосунки в первинному колективі;

ж) зміна характеру і видів колективної діяльності, що дозволяє вводити студентів до нових стосунків.

Педагогічний колектив щодо студентського колективу повинен допомогти:

а) виробити єдині установки, що виражалися б у правилах, законах життя навчального закладу;

б) створити систему єдиних вимог;

в) вплинути на весь тон і стиль взаємовідносин у колективі;

г) у підборі, навчанні і координації діяльності органів самовря-дування;

д) в плануванні, підготовці і проведенні запланованих заходів;

е) в координуванні міжособових і ділових стосунків у колективі.