76.******* Розвиток музичного мистецтва у іі пол. Хх – на поч. Ххі ст.: основні тенденції та напрямки.

Як і в образотворчому мистецтві, у музиці існують два головних напрями — класичний і модерністський. У СРСР і соціалістичних країнах переважав класичний напрям. Це, з одного боку, було позитивним, тому що формувалися музичні смаки, поширювалась класична музика. З іншого — це спричинило протест і нігілізм, особливо у молоді. У повоєнні роки сформувалося сузір'я видатних композиторів, виконавців, співаків. Серед них—російські композитори Сергій Прокоф'єв, Родіон Щедрін, Артур Шнітке, американські Леонард Бернстайн, Джан Карло Менотті. Вершин мистецтва досягай піаністи Давид Горовіц та Ван Кліберн (США), Святослав Ріхтер (Росія), скрипалі Павло Коган, Давид Ойстрах та його син Ігор (Росія), Ієгуді Менухін (США), співаки Лучано Паваротті (Італія), Маріо Ланца (США), Євгенія Мірошниченко, Анатолій Солов'яненко (Україна) та багато інших. Рок-pyx. Феноменом художнього життя 60-х років став рок-pyx, який сформувався в Англії та США, а згодом охопив увесь світ. Вийшовши з надр масової культури, творці року — Елвіс Преслі, групи "Бітлз", "Роллінг Стоунз" та інші виконавці — порвали з нею, висловивши стихійний протест молоді соціальній невлаштованості, війнам, мілітаризму, расовій дискримінації. Тексти пісень були відвертими, їхня образність підкреслено демократичною, а поведінка співаків кидала виклик нормам моралі. Музичне дарування виконавців, посилені звуки, ритмічні мелодії викликали захоплення, перетворювались на силу, здатну об'єднати молодь. Творчість легендарної групи "Бітлз" у зародковій формі містила ідейні та стильові напрямки року, які згодом вилилися у самостійні течії. їхні пісні стали неофіційними гімнами молоді. День народження і день трагічної загибелі Джона Леннона відзначаються молодими людьми у багатьох країнах світу. Рок пов'язаний із передовими рухами. Міжнародний рок-фестиваль 1968 р. засудив війну у В'єтнамі. З того часу набули популярності фестивалі "Рок проти..." (расизму, мілітаризму, наркоманії). Рок-музиканти проводили також екологічні та благодійницькі акції. Неоднорідність рок-руху дозволила бізнесу вихолостити бунтарство багатьох груп і використати їх у комерційних цілях, повернувши рок у лоно масової культури. Він інтегрувався не лише з масовою, але й з класичною культурою. Знаменною подією музичного життя стала рок-опера Веббера і Райса "Ісус Христос — суперзірка", яка поєднала досягнення року з традиційною оперою. Завоювавши світове визнання, рок тривалий час залишався англомовним. Лише у 70-х роках виникли групи, які співали рідними мовами. їхня творчість поклала початок національним рок-рухам. У Радянському Союзі рок-музика поширилася у 60-х роках. Офіційною ідеологією вона таврувалась як прояв буржуазної культури, тому рок-музика існувала напівлегально, іноді підпільно. Поступово їй вдалося вийти на широку аудиторію. Лідерами радянського року стали групи "Машина времени", "Аквариум", "ДДТ", "Кино" та інші. З часом рок став не лише музикою, а й стилем життя та мислення молоді. Він характеризується відкритістю, внутрішньою і зовнішньою свободою, пацифізмом, непокорою тоталітаризму, презирством до цінностей "ситого" суспільства.