3. Розвиток зображувально-художніх здібностей дітей засобами нестандартних технік

Образотворча діяльність набуває творчого характеру, настрою поступово, коли діти оволодівають різними техніками зображення. Тому в практиці роботи використовую нестандартні техніки малювання, застосовую нетрадиційні художні матеріали (Додаток 2). Розробила перспективний план занять з малювання з використанням нестандартних технік для дітей середньої та старшої групи. (Додаток 3) Діти малюють не лише пензлями, олівцями, а також пальчиками, долоньками, кулачками, губкою, зубною щіточкою, пір'ям. А крім того й штампують – тичком, зібганим папером, листям дерев, губкою. Маленькі художники використовують у своїй творчості окрім звичайних рельєфні фарби, крупи та малюють на яєчній шкарлупі. Це допомагає розширити образотворчі можливості дітей, сприяє подоланню невпевненості при виконанні роботи, надає оригінальності малюнкам вихованців. Діти охоче створюють різні цікаві малюнки. В процесі цієї роботи – елементи творчості, винаходу залишаю за дітьми, в результаті чого сам процес творення стає для них не роботою, а насолодою. Педагог В.О.Сухомлинський писав: „...дитячий малюнок, процес малювання – це частка духовного життя дитини. Діти не просто переносять на папір щось з навколишнього світу, а живуть у цьому світі, входять у нього як творці краси, дістаючи насолоду від неї'.

Щоб образи, які створюють діти були більш своєрідними та виразними, у своїй роботі дотримуюсь слідуючих методів та прийомів організації образотворчої діяльності:

v організовую змістовну та цікаву для дітей дошкільного віку діяльність;

v збагачую емоційно-інтелектуальний досвід, котрий служить основою для виникнення задуму, являється матеріалом, необхідним для роботи уяви;

v дотримуюсь послідовності занять від простого до складного, підбираю відповідний матеріал;

v намагаюсь, щоб дитина оволоділа уміннями та навичками (технічними прийомами, засобами художньої виразності кожного виду мистецтва);

v допомагаю кожній дитині само реалізувати себе творчо (образотворення у різних видах художньої діяльності, через різноманітні техніки, в роботі з різним матеріалом).

На заняттях намагаюсь створити теплу невимушену атмосферу, сприяю доброзичливому довірливому спілкуванню з дорослим. Адже позитивний емоційний стан дітей – обов'язкова умова для розвитку їх творчості. І як результат – діти вільно почуваються у роботі, не бояться розкрити те, що народилося у глибинах їх маленької душі. Надаючи свободу малюкам, заохочую сміливість, виділяю оригінальність, не застосовуючи жорстких оцінок. Все це допомагає дітям використовувати свій досвід, експериментувати, знаходити нове в темах, задумах, способах виконання.

Дані техніки створюють невичерпні можливості для розвитку дитячої фантазії, стимулюють до нових пошуків. Домагаюся, щоб кожна дитина досягла певного кінцевого результату в творчості, подолала труднощі на шляху до нього і отримала від нього емоційне задоволення, радість та впевненість у своїх силах; формую наполегливість, цілеспрямованість, уміння доводити розпочату справу до кінця.

1) Малювання пальчиком, долонею

Знайомлячи дітей з даною технікою малювання, пропоную дітям намочити пальчик, долоньку у ємкість з гуашевою або акварельною фарбою і зробити відбиток відповідно до теми заняття. Діти залюбки, з легкістю створюють зображення. На малюнках весело танцюють крапельки дощу, достигають ягоди суниці, черешні, калини, з'являються на снігу птахи. Сонечко, намальоване долонькою, залишає незрівнянне захоплення, радість та безліч емоцій у Їх душах. (Додаток 4)

2) Штампування тичком, зібганим папером,

штампами, губкою

З дітьми середньої, старшої груп, використовуючи листя кущів, дерев, як штамп, малюю Їжачка-мандрівничка, веселі ялинки, казкові дерева та ін. Діти з задоволенням та інтересом наносять гуаш на поверхню листка та роблять відтиск. А далі, залучаючи свою уяву та фантазію, за допомогою пензля чи олівця доповнюють незвичайні зображення, в яких втілено красу та чарівність природи. Під час створення зображень намагаюсь стимулювати і заохочувати дітей до повторного виконання завдання, що сприяє закріпленню здобутих навичок, активізації мовлення та розвитку сюжетно-ігрового характеру малюнка.(Додаток 5)

Малюючи губкою, наголошую, що її не потрібно змочувати водою. Набирати на губку лише фарбу, починаючи зі світлих тонів. Штампування губкою можуть бути простими примакуваннями, примакуваннями з рухом по прямій та примакуваннями з рухом по колу, півколу. Завдяки цій техніці виникають на папері „Фарби та звуки Весни'.

Виконуючи штампування зібганим папером, діти спочатку зминають шматочок паперу, обмакують його в густу гуаш і виконують ним зображення, яке набуває прозорості в образі кольорового дощику.