4. Інтегровані заняття та їх роль в активізації дитячої творчості в процесі художньо-практичної діяльності

У освітньо-виховному процесі немає перерв і зупинок, не існує більш або менш важливих напрямків роботи. Дитина не виховується по частинах, у вихованні все взаємопов'язане. Тому реалізація сучасних підходів щодо розвитку творчої особистості дошкільняти вимагає інтегрованого підходу як до освітньо-виховного процесу в цілому, так і до художньо-практичної діяльності дошкільників зокрема.

Пріоритетами державної політики розвитку дошкільної освіти у ХХІ столітті є:

¯ оновлення принципів, змісту та освітніх технологій;

¯ творча самореалізація педагогів;

¯ інтеграція національної дошкільної освіти.

Тема інтеграції актуальна сьогодні. В її основу покладено орієнтацію на дитину як особистість, максимально можливий розвиток унікальних дитячих здібностей. Вона допомагає дитині пізнавати певне явище різнобічно, досягати цілісності знань, які стають більш якіснішими та систематизованішими, зайняти певну життєву позицію стосовно себе та суспільства з одного боку, а з іншого сприяє результативності процесу навчання, надає широкі можливості для творчості педагога.

Інтегровані заняття сприяють формуванню дитячої творчості, розвивають вміння не лише репродукувати, а й створювати та реалізовувати власні задуми, спираючись на свій життєвий досвід, чуттєві та практичні враження.

Змістова лінія „Світ мистецтва' (Базовий компонент дошкільної освіти) містить матеріали, спрямовані на розвиток у дитини естетичного ставлення до світу через ознайомлення з творами мистецтва (образотворчого, музичного, театрального, літературного), оволодіння мовою цих видів мистецтв, „відображення в художньо-практичній діяльності власного ставлення до реального світу', прояв творчості. Ці матеріали не лише розкривають зміст дошкільної освіти у сфері мистецтво, а й містять вказівку на доцільність їх інтегрування. Застосування інтегрованого підходу особливо доцільне для збагачення досвіду естетичного бачення навколишньої дійсності, активізації дитячої творчості в процесі художньо-практичної діяльності.

Специфіка мистецької діяльності дошкільника полягає в обмеженості її технічного аспекту, з одного боку, в поєднанні з буянням дитячої фантазії, нескінченним рядом художніх образів, з другого. Головне завдання – розвинути у дитини сприйнятливість як базову особистісну якість, прищепити здатність „приймати', „передавати', „трансформувати', тобто бути споживачем і творцем культури. Щоб виконати малюнок на якусь тему, діти повинні втілити у нього знання, отримані на заняттях, під час прогулянок, спостережень. Отже, перший етап – виникнення задуму. Далі дитина вибирає епізод для малювання, уявляє образи і зображає їх на папері. Усе це потребує від неї мислительних процесів, уміння застосовувати знання, нагромаджені під час спостережень. Саме тому мистецьку діяльність дошкільників доцільно організовувати за принципом інтеграції, тобто об'єднання в ціле різних занять. Дитина розуміє цілісність світу, усвідомлює себе в цьому світі, його взаємозв'язках. Тому, проводячи заняття з малювання намагаюсь розв'язувати завдання образотворчої діяльності в комплексі з іншими розділами програми: ознайомлення з навколишнім, мовленнєвого спілкування, художньої літератури, рідної природи. Такий підхід дає можливість відібрати цікаві, знайомі дітям явища, твори мистецтва.

Інтегровані заняття допомагають мені під одним „дахом' поєднувати різні розділи програми, які зв'язані між собою однією темою, для глибшого її розкриття та успішного розв'язання поставлених завдань (комплексне заняття); об'єднувати окремі частини, які між собою майже не пов'язані (комбіноване заняття) та поглиблено розглядати ту чи іншу теми, підсумовуючи набуті знання (тематичне заняття).

Важливого значення надаю поєднанню образотворчої діяльності з заняттями з мовленнєвого спілкування „Золотава красуня Осінь' (Додаток14), , художньої літератури, на яких дітям читаю казки, оповідання, розучую з ними вірші, збагачую та уточнюю їх знання про навколишній світ, його неповторність, різноманітність фарб, звуків, запахів, розвиваю здатність помічати красу навколо себе. На кожному занятті намагаюсь активізувати мову дітей: пропоную пригадати зміст казки, вірша, прочитати або розповісти твір, на тему якого буде створюватись зображення, пропоную пояснити, що і як вони намалюють, визначаю їх відношення до того чи іншого героя чи явища, пропоную перевтілитися у нього, передаючи ознаки рухами, мімікою, емоціями, а по закінченні прошу розповісти про свої роботи та роботи товаришів, оцінюючи їх, виділяючи цікаве, виразне, визначаючи їх позицію щодо зображеного.

Доцільною є інтеграція мистецької діяльності з заняттями з математики. Під час зображення знайомих предметів звертаю увагу дітей на будову, форму, величину, пропорції, колір, що дає можливість дітям глибше вивчити, проаналізувати, зрозуміти різноманітність будови предмета, розвиває уміння порівнювати, класифікувати. Співвідносячи предмети навколишнього світу з геометричними фігурами, як еталонами, діти швидше запам'ятовують їх, порівнюють, виділяють суттєві ознаки. Наприклад, машини різної величини, різного кольору, різної форми; у ляльок плаття з різним геометричним орнаментом (порівняння геометричних фігур за величиною)

Застосування інтегрованого підходу особливо доцільне для збагачення досвіду естетичного бачення навколишньої дійсності, активізації дитячої творчості в процесі художньо-практичної діяльності. З цією метою постійно проводжу спостереження об'єктів і явищ довкілля в реальному житті, розглядаю твори образотворчого, декоративно-вжиткового мистецтва, обігрую нагромаджені знання, враження. У грі діти здатні перетворюватись на будь які предмети чи явища. Гра сприяє розвитку образного сприйняття уявлень про оточуючий світ, є безперечною умовою розвитку уяви, без яких неможлива художня творчість. Тому в процесі занять використовую різні форми зв'язку мистецької діяльності з грою: дітям пропоную створити малюнки, які потім використовуватимуться у грі, в заняття вводжу ігрові ситуації, ігрові прийоми навчання, пропоную дітям відображати образи іграшок і дитячих ігор в малюнках. Це сприяє розвиткові їхніх природних нахилів, здібностей, обдарувань, уяви, фантазії.

Завершальним етапом інтегрованого процесу естетичного пізнання є творча художньо-практична діяльність: образотворча, театралізована, музична, літературно-художня. В процесі цієї діяльності спонукаю дітей до самостійного відображення сюжету літературного твору, створення композиції на задану тему, підготовки атрибутів та інсценування знайомої казки, до відтворення музичних та літературно-художніх творів засобами мистецької діяльності. Діти пригадують послідовність подій, намагаються передати основні риси характеру образів, деталі пейзажу, тобто активно мислять, спираючись на свої уявлення і знання. Це стимулює їх до творчості, розвиває самостійність, ініціативність, вміння обдумувати і планувати послідовність виконання роботи, приймати рішення, долати труднощі, добиватися бажаного результату.

Результатом проведення інтегрованих занять є те, що діти:

¯ дістають задоволення від результату праці;

¯ отримують вдячність тих, хто звертався до них по-допомогу;

¯ використовують малюнки в іграх;

¯ за змістом заняття грають у сюжетні, дидактичні та рухливі ігри;

¯ в подальшому використовують роботи, як ігровий та наочних матеріал;

¯ відтворюють зміст занять у самостійній художній діяльності.

Отже інтегрований підхід сприяє збагаченню досвіду естетичного бачення навколишньої дійсності, формує вміння цілісно сприймати оточуючий світ, активізує дитячу творчість в процесі мистецької діяльності. У дітей розвиваються інтереси, нахили, здібності, творча уява, активність, небайдуже ставлення до навколишнього, здатність помічати, приймати і творити нове, сумніватися і шукати оптимальні рішення, діставати задоволення від результату і самого процесу творення.