Романтизм

Романтизм у цю добу широко поширився як у старих, так і у відносно молодих літературах Європи, Північної та Південної Америки. З соціально-історичного погляду типологія романтизму ґрунтується на співставленні рівня розвитку буржуазних відносин у суспільстві та історичної ситуації національної культури. Один тип романтизму характерний для країн з яскраво вираженим буржуазним суспільством, з відповідною ідеологією і проблематикою, а інший — для країн, де це ще не було так явно виражено. Ці типи розрізняються хронологічними межами (другий тип, як правило, виникає пізніше, але триває довше, мало не до останньої чверті 19 століття), співвідношенням з іншими напрямами (романтизм другого типу зазвичай поєднаний з просвітницькою ідеологією і не протистоїть класицизму). Якщо в центрі романтизму першого типу центром художньої системи було нове розуміння особистості, нова структура внутрішнього світу людини, а головне завдання стояло у дослідження взаємовідносин особистості з суспільством, історичним процесом і навіть космосом, то в романтизмі другого типу центр зміщувався у сторону взаємовідносин особистості з національною спільнотою і на передній план висовувалась нація з її особливим характером, трактована як єдина національна особистість. У країнах, де характер молодого суспільства ще недостатньо ясний, і особливо у народів, що звільняються від іноземного поневолення або страждають від тяжкого феодального ладу, романтиків значно більшою мірою цікавить спільна доля, аніж індивідуальна. Тут художники пізніше задумались над місцем особистості у майбутньому світі. Драматизм цієї долі міг бути усвідомлений лише тоді, коли загроза придушення та нівелювання особистості достатньо проявилась в історичному процесі. Не суттєво, у минулому чи у теперішньою, у реальному чи фантастичному світі живе та діє персонаж. Хоча в "Сен-Маре" Віньї, "Каїні" Байрона, "Золотому горщику" Гофмана, "Демоні" Лермонтова дія віднесена у минулі або міфічні і казкові часи, а, наприклад, у "Факундо" аргентинського письменника Сармієнто розказано про зовсім недавні події, у всіх цих творах ставляться сучасні етичні питання, розкривається внутрішній світ особистості, її духовні потреби, сила і слабкість.