4. Основні функції та напрями роботи наставника

Дослідники проблеми наставництва описали такі функції настав-ника: організаторську, соціальну, виховну, діагностичну, координаційну, стимулюючу, планування та контролюючу.

Організаторська функція. Наставник організує пізнавальну, тру-дову, спортивну, ігрову, естетичну, ціннісно-орієнтаційну діяльність студентів та дозвілля, сприяє вільному спілкуванню, згуртуванню ко-лективу, розвитку студентського самоврядування. Ця функція вимагає визначення разом з студентами цілей різних видів діяльності і пла-нування шляхів їх здійснення.

Соціальна функція вимагає створення умов для розвитку внутріш-нього потенціалу студента: захист його, допомога у різних напрямах, включення в систему соціальних зв'язків, взаємодія з сім'єю, виклада-чами з метою створення оптимальних умов для формування інди-відуальності.

Виховна функція передбачає допомогу студенту в його ціннісно-орієнтаційному становленні, коли студент визначає критерії добра і зла, робить вибір у моральних ситуаціях, коли відбувається його ду-ховний розвиток.

Діагностична функція орієнтує роботу наставника на виявлення змін рівня вихованості студента що вимагає вивчення особистості, пошуку причин неефективності впливу тих чи інших методів, щоб за-безпечити постійне удосконалення виховного процесу. Отже, діагностич-на функція пов'язана з контролем і коректуванням діяльності студента.

Ряд авторів з метою допомогти наставникам у їх роботі розро-били напрями виховної діяльності наставника студентської групи. Так, Т.М. Куриленко виділяє такі основні напрямки виховної роботи наставника в залежності від курсу, на якому навчаються студенти.

На 1 курсі наставник бере участь у створенні колективу групи, у становленні системи студентського самоврядування, допомагає першо-курсникам адаптуватись до нових умов навчання у вузі.

На 2 курсі він продовжує гуртувати групу, допомагає кожному студенту включитись у процес самоосвіти і самовиховання.

Завданнями наставника 3 курсу є виховання у студентів про-фесійно значимих якостей особистості, включення всіх студентів у різноманітні види професійної діяльності.

На випускному курсі наставник визначає рівень розвитку профе-сійно значимих якостей особистості та допомагає студентам під час практики адаптуватись до умов майбутньої діяльності.

До напрямів діяльності наставника відносять також:

1. Щоб максимально сприяти розвитку особистості студента, необхідно його добре знати: де він живе, склад сім’ї, її культурний рівень, матеріальний стан, професію батьків, характер взаємовідно-син в сім'ї, режим, дозвілля студента, участь у домашній праці; з ким спілкується, які найбільш важливі події в житті, стан здоров’я; за-гальний розвиток (культура мови, кругозір, інтереси та ін.), ставлення до навчання, фізичної праці; здібності, моральні, вольові якості, особ-ливості темпераменту та ін. Особливо важливо вивчати провідні мотиви діяльності, моральні цінності та орієнтації, ставлення до самого себе, положення студента (в мікрогрупі, колективі).

2. Наступний напрям діяльності наставника – згуртування сту-дентського колективу, який сприяв би всебічному розвитку особис-тості студента, певному комфорту його спілкування. У цьому напрямі важлива допомога наставника в організації студентського самовряду-вання, діяльності різноманітних студентських об’єднань, спілок тощо.

3. У визначенні змісту роботи з виховання студентів наставник керується Конституцією України, Конвенцією ООН про права люди-ни, Законами України «Про освіту», «Про загальну середню освіту» та іншими законодавчими і нормативно-правовими актами України і спрямовує свою роботу:

• на виховання громадянина України, який з повагою ставиться до Конституції України, її державних символів, має почуття власної гідності, свідоме ставлення до обов’язків, прав і свобод людини, від-повідальність перед законом за свої дії;

• реалізацію прав студентів (вихованців) на вільне формування політичних і світоглядних переконань;

• виховання шанобливого ставлення до родини, поваги до на-родних традицій і звичаїв, державної та рідної мови, національних цінностей українського народу та інших народів і націй;

• виховання свідомого ставлення до свого здоров’я та здоров’я інших громадян як найвищої соціальної цінності, формування засад здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного та пси-хічного здоров'я студентів;

• духовно-моральне виховання, яке спирається на загальнолюдські цінності. Саме з цих позицій наставник має здійснювати формування культури поведінки, виховання позитивних рис характеру: доброти, чуйності, милосердя, чесності, людської гідності, терпимості до ін-ших, любов і повагу до своїх батьків.