2.*** Європейський культурний регіон

Межі: від Гібралтару о Уралу.

Основу європ. к-ри, європ. свідомості становлять:

• грецька спадщина;

• римська цивілізація;

• християнська традиція.

Формування європ. к-ри пов’язане з традицією, що простягалася від античності через християнську к-ру європ. Середньовіччя до Нового часу.

Велика увага приділялась особистості. Людина, по суті, була центральною фігурою, тому розвивалось право, філософія, раціональне мислення. Закладались принципи правового суспільства (на відміну від східного деспотизму).

Найціннішими надбаннями духовної к-ри античності для подальшого розвитку європ. регіону були:

• зародження гуманістичної традиції (людина ставилась в центр);

• досвід демократії;

• винайдення різних філософських систем і зародків теоретичної науки;

• величезний динамізм європ. к-ри, що вів до швидкої зміни різних елементів у суспільстві.

Період кризи полісної організації багатьох світоглядних засад попереднього часу, духовну порожнечу заповнює християнство. Християнству судилося внести в життя європ. народів відчуття своєрідної духовної цілісності. В ролі духовного наставника і організатора такої цілісності виступала церква.

В середньовіччі в галузі знання головним принципом відношення до істини виступав догматизм, а методом пізнання – схоластика.

Але у 1054 р. християнство розділилось на православ’я і католицизм, а в 16 ст. – ще й на протестантизм. Це значно вплинуло на формування відносин у Європі.

Сучасна європ. к-ра бере свій початок з епохи Ренесансу, на основі переосмислення досягнень античної к-ри і к-ри Середньовіччя. Саме тоді було закладено основи нового світогляду. Це був час зародження філософського раціоналізму, перехід від авторитарності Середньовіччя до критицизму Нового часу. Це призвело до формування розвинутої науки і набуття нею світоглядних функцій.

У Новий час людина перейшла на основи наукового світогляду. Період Просвітництва, суспільні і світоглядні зміни призвели до формування світогляду сучасної європ. людини.

Науково-технічні зміни ХІХ-ХХ ст. зробили європ. суспільство надзвичайно динамічним.

Для цієї цивілізації характерний яскраво виражена в культурі роль інновацій, які постійно ламають і перебудовують культурну стабільність.

В ХХ ст.. європ. к-ра поширилась на всі континенти, але й сама зазнала значних впливів, особливо східних культур.

В сучасній зх.-європ. к-рі утворився своєрідний духовний вакуум, що став наслідком кровопролитних війн і кризи індустріальних цивілізацій. Поширилась т. зв. масова к-ра.