22. Умови згуртування та розвитку студентської групи.
До основних педагогічних умов гуртування студентської групи відносимо: спільний характер діяльності; спрямованість діяльності на досягнення спільної мети – стати кваліфікованим фахівцем; різноманітність видів діяльності; опосередкованість взаємин спільною діяльністю; педагогічні впливи щодо оптимізації взаємин; навчання студентів основам взаємин у колективі; поєднання різних типів спілкування у навчально-виховному процесі; цілеспрямоване оволодіння студентами навичками спілкування; удосконалення техніки спілкування викладачів; педагогічне керівництво гуртуванням студентської групи; поєднання індивідуальних, групових та масових форм навчання; володіння викладачем педагогічною майстерністю; дієвість студентського самоврядування; співорієнтація офіційної та неофіційної структури групи; педагогічне керівництво діяльністю студентського самоврядування.
Студентська група як різновид соціальної організації може розвиватися від своїх найпростіших форм - дифузної або номінальної до найвищої - колективу. В кожній студентській групі такий розвиток проходить свій неповторний шлях. Але, на жаль, не кожна з них досягає при цьому рівня згуртованого колективу.
В процесі спільної навчальної діяльності студентська група починає розвиватися. І в залежності від того, як і якою мірою представлені в студентській групі описані вище показники, можна зробити висновок про рівень, якого вона досягла у своєму розвитку.
Номінальна група. Вона вже має певну назву, але існує лише формально, оскільки її члени ще не вступили у спільну діяльність, що здатна опосередковувати відносини між ними.
Група-асоціація. На цій стадії починається спільна життєдіяльність групи, виникають перші ознаки утворення колективу. В такій групі вже існує офіційна структура, спільна мета діяльності, але діяльність окремих студентів має переважно індивідуальний характер, у них ще відсутня потреба працювати разом, спільно розв'язувати групові завдання.
Група-корпорація. Характеризується більш чітко окресленою спільною метою та єдністю дій. Співпраця, активна взаємодія членів групи створюють груповий досвід спілкування, підготовленість у певному виді діяльності, проте психологічної єдності ще немає.
Колектив - наступний рівень розвитку міжособистісних відносин у групі. Вона може стати колективом, якщо взаємодії і взаємовідносини студентів групи опосередковуватимуться загальними цілями, завданнями спільної діяльності, особистісно-значущим змістом цієї діяльності.
23. Педагогічні засади студентського самоврядування.
Студентське самоврядування у ВНЗ створюється та функціонує на основі стаття 38. „Студентське самоврядування” Закону України „Про вищу освіту”. Відповідно з цим документом у ВНЗ створюються органи студентського самоврядування. Вони сприяють гармонійному розвитку особистості студента, формуванню у нього навичок майбутнього організатора, керівника. Органи студентського самоврядування вирішують питання, що належать до їх компетенції.
Основними завданнями органів студентського самоврядування є:
забезпечення і захист прав та інтересів студентів, зокрема стосовно організації навчального процесу;
забезпечення виконання студентами своїх обов'язків;
сприяння навчальній, науковій та творчій діяльності студентів;
сприяння створенню відповідних умов для проживання і відпочинку студентів;
сприяння діяльності студентських гуртків, товариств, об'єднань, клубів за інтересами;
організація співробітництва зі студентами інших вищих навчальних закладів і молодіжними організаціями;
сприяння працевлаштуванню випускників;
участь у вирішенні питань міжнародного обміну студентами.
Студентське самоврядування здійснюється на рівні студентської групи, факультету, гуртожитку, ВНЗ. Залежно від контингенту студентів, типу та специфіки ВНЗ студентське самоврядування може здійснюватися на рівні курсу, спеціальності, студентського містечка, структурних підрозділів ВНЗ.
Функції студентського самоврядування:
Забезпечення результативної навчальної роботи студентів, виконання ними щоденних навчальних завдань із врахуванням їхніх здібностей та інтересів.
Підготовка студентів як фахівців із в/о до майбутньої управлінської діяльності, формування соціальної спрямованості їхньої активності, розвиток організаторських здібностей.
Розвиток студентського самоврядування має ґрунтуватися на появі нових форм студентської самоорганізації, на залученні студентів у соуправлінні ВНЗ. Сьогодні існуюча система далеко не досконала: працюючі студентські ради й старостати, не поєднують основну масу студентів і лише номінально представляють її інтереси, при цьому організацію роботи зі студентами проводять підрозділи ВНЗ із залученням невеликого активу студентів.
Блок 3
- 1.Основні завдання психології вищої школи на сучасному етапі реформування в/о в Україні.
- 2.Предмет і основні категорії психології вищої школи.
- 3.Зв¢язок психології вищої школи з іншими науками.
- 4. Методологія, принципи та методи психологічного дослідження.
- 5. Психологічна характеристика студентства.
- 6. Суперечливості та кризи студентського віку.
- 7. Адаптація студентства до навчання у в/ш, її види та умови ефективності.
- 8. Професійне становлення особистості студента як майбутнього фахівця.
- 9.Психологічні особливості студентської групи та її структура.
- 10.Проблема керівництва та лідерства у групі, функції студентського лідера.
- 11.Психологічні засади управління навчальним процесом у в/ш.
- 12.Психологічні особливості розвивального навчання у в/ш.
- 13. Проблемне навчання та психологічне обгрунтування його ефективного застосування у вищих навчальних закладах.
- 14. Пошуково-дослідницький характер навчальної діяльності студентів.
- 15.Проблеми потреб і мотивів особистості студента та їх формування у навчально-виховному процесі.
- 16. Психологічні особливості провідної діяльності студентів.
- 17.Вплив навчальної діяльності на формування особистості студентів.
- 18. Особливості формування професійної самосвідомості студентів
- 19. Психологія педагогічної взаємодії викладача зі студентами.
- 20.Навчальна активність студентів: сутність, психологічні особливості.
- 21.Психологічний аналіз конфліктів у педагогічній взаємодії. Шляхи запобігання та стратегії вирішення.
- 22.Педагогічний професіоналізм діяльності викладача.
- 23.Завдання і зміст діяльності викладача вищої школи.
- 24.Умови розвитку творчих засад у діяльносі викладача вищої школи.
- 25.Соціально-психологічні особливості готовності випускників вищої школи до практичної професійної діяльності.
- 2. Характеристика в/о України початку третього тисячоліття
- 3.Педагогічний професіоналізм діяльності викладача вищої школи.
- 4. Педагогічна та наукова творчість у професійній діяльності викладача.
- 5.Особливості розвитку вищих навчальних закладів України
- 6. Система освіти України, її структура, особливості управління
- 7. Принципи діяльності освітніх закладів
- 8. Зміст освіти у вищих навчальних закладах. Закони навчання, їх сутність.
- 9. Загальні закономірності навчального процесу.
- 10. Принципи навчання у в/ш.
- 11. Форми, види, методи, прийоми і засоби навчання у в/ш.
- 12. Традиційні та інноваційні методи навчання у в/ш.
- 13. Лекція у системі підготовки фахівців.
- 14. Організація та проведення семінарів.
- 15. Практичні та лабораторні заняття у внз.
- 16. Особливості індивідуальних занять, консультацій.
- 17. Організація контролю знань студентів.
- 18. Дистанційне навчання.
- 19. Контроль навчальної діяльності студентів.
- 20. Принципи, види та функції педагогічного управління
- 21. Педагогічний контроль і оцінка як функція управління.
- 22. Умови згуртування та розвитку студентської групи.
- 1. Психолого-педагогічна модель особистості фахівця з в/о.
- 2. Самовиховання і саморозвиток майбутніх фахівців з в/о.
- 3.Чинники і механізми формування моральних якостей студентів.
- 4. Психологічні особливості наукової діяльності.
- 5. Передумови ефективності діяльності викладача.
- 6. Шляхи формування педагогічної майстерності й підвищення рівня професіоналізму викладача вищої школи.
- 7. Умови згуртування та розвитку студентської групи.
- 8. Професійно-педагогічне спілкування у в/ш
- 9. Позиція викладача в навчально-професійній взаємодії зі студентами (розуміння, визнання і прийняття студента).
- 10.Управління навчально-професійною діяльністю студентів
- 11. Професійна імпровізації в науково-педагогічній діяльності.
- 12. Педагогічна етика викладача.
- 13. Причини неуспішності студентів та шляхи її усунення.
- 14.Психолого-педагогічні особливості групового та індивідуального навчання у в/ш.
- 15. Педагогічна майстерність як комплекс властивостей особистості викладача.
- 16. Психологічна характеристика педагогічної взаємодії.
- 17.Педагогічна ситуація як головна структурна одиниця комунікативної діяльності викладача.
- 18. Вербальна та невербальна комунікація викладача.
- 19. Формування стилю педагогічного спілкування.
- 20.Адаптація студента до навчання у в/ш.
- 21.Структура виховного процесу.
- 22.Мета і зміст національного виховання студентської молоді.
- 23.Зміст, напрями, форми і методи виховної роботи зі студентами.
- 24. Особливості роботи куратора студентської групи.
- 25.Позааудиторна робота з студентами.