18. Вербальна та невербальна комунікація викладача.
Соціальному педагогу в процесі спілкування необхідна постійна корекція своєї поведінки в зв'язку з отримуваною зворотньою інформацією від партнера по спілкуванню – вербальною і невербальною.
До засобів невербальної комунікації належать:
1. Мова тіла: а) статична експресія —експресія обличчя і фігури будовою тіла; прикраси, манера одягатися, зачіска, косметика; запахи (природні, штучні); б) динамічна експресія — дотики, потиски рук, поплескування, тембр, висота, гучність, темп мовлення, особливості наголошування, акцент голосу, паузи, покашлювання, сміх, позіхання;
2. Міжособистісний простір: дистанція; взаємне розміщення під час спілкування.
3. Часові характеристики: тривалість спілкування; пунктуальність партнерів; своєчасність дій.
Невербальний канал комунікації наділений специфічними способами кодування (передавання) і декодування (сприйняття) інформації. Педагог, самовизначаючись щодо можливостей кодування невербальної поведінки, має визнавати унікальність невербальної мови, наявність суперечностей між невербальний виразом і його психологічним змістом, змінюваність засобів невербального спілкування. Основними засобами невербальної комунікації вчителя є: зовнішній вигляд, пантоміміка, екстралінгвістичні та просодичні засоби, міміка, контакт очей (візуальний контакт), міжособистісний простір.
Однією з передумов досягнення педагогом комунікативної мети є досконале володіння вербальними засобами комунікації (мовою, мовленням). Провідна роль у цьому належить усному мовленню (монолог, діалог), за допомогою якого розв'язуються професійні педагогічні завдання, відбувається передавання інформації іншим людям з метою впливу на їх поведінку, діяльність, та писемному мовленню як чинникам загальної культури і грамотності вчителя. Писемне мовлення — мовлення, зафіксоване на папері за допомогою спеціальних графічних знаків. Прогнозування процесу комунікації, передбачення його наслідків, своєчасне їх коригування забезпечуються внутрішнім мовленням.
Вербальні засоби комунікації утворюють знакову систему, найменшою предметно-значущою одиницею якої є слово, поєднане з іншими словами за правилами цієї самої знакової системи. У своїй сукупності слова, вислови є засобом розуміння думки того, хто говорить, й одночасно — засобом аперцепції (сприйняття на основі свого життєвого досвіду) змісту його думки.
- 1.Основні завдання психології вищої школи на сучасному етапі реформування в/о в Україні.
- 2.Предмет і основні категорії психології вищої школи.
- 3.Зв¢язок психології вищої школи з іншими науками.
- 4. Методологія, принципи та методи психологічного дослідження.
- 5. Психологічна характеристика студентства.
- 6. Суперечливості та кризи студентського віку.
- 7. Адаптація студентства до навчання у в/ш, її види та умови ефективності.
- 8. Професійне становлення особистості студента як майбутнього фахівця.
- 9.Психологічні особливості студентської групи та її структура.
- 10.Проблема керівництва та лідерства у групі, функції студентського лідера.
- 11.Психологічні засади управління навчальним процесом у в/ш.
- 12.Психологічні особливості розвивального навчання у в/ш.
- 13. Проблемне навчання та психологічне обгрунтування його ефективного застосування у вищих навчальних закладах.
- 14. Пошуково-дослідницький характер навчальної діяльності студентів.
- 15.Проблеми потреб і мотивів особистості студента та їх формування у навчально-виховному процесі.
- 16. Психологічні особливості провідної діяльності студентів.
- 17.Вплив навчальної діяльності на формування особистості студентів.
- 18. Особливості формування професійної самосвідомості студентів
- 19. Психологія педагогічної взаємодії викладача зі студентами.
- 20.Навчальна активність студентів: сутність, психологічні особливості.
- 21.Психологічний аналіз конфліктів у педагогічній взаємодії. Шляхи запобігання та стратегії вирішення.
- 22.Педагогічний професіоналізм діяльності викладача.
- 23.Завдання і зміст діяльності викладача вищої школи.
- 24.Умови розвитку творчих засад у діяльносі викладача вищої школи.
- 25.Соціально-психологічні особливості готовності випускників вищої школи до практичної професійної діяльності.
- 2. Характеристика в/о України початку третього тисячоліття
- 3.Педагогічний професіоналізм діяльності викладача вищої школи.
- 4. Педагогічна та наукова творчість у професійній діяльності викладача.
- 5.Особливості розвитку вищих навчальних закладів України
- 6. Система освіти України, її структура, особливості управління
- 7. Принципи діяльності освітніх закладів
- 8. Зміст освіти у вищих навчальних закладах. Закони навчання, їх сутність.
- 9. Загальні закономірності навчального процесу.
- 10. Принципи навчання у в/ш.
- 11. Форми, види, методи, прийоми і засоби навчання у в/ш.
- 12. Традиційні та інноваційні методи навчання у в/ш.
- 13. Лекція у системі підготовки фахівців.
- 14. Організація та проведення семінарів.
- 15. Практичні та лабораторні заняття у внз.
- 16. Особливості індивідуальних занять, консультацій.
- 17. Організація контролю знань студентів.
- 18. Дистанційне навчання.
- 19. Контроль навчальної діяльності студентів.
- 20. Принципи, види та функції педагогічного управління
- 21. Педагогічний контроль і оцінка як функція управління.
- 22. Умови згуртування та розвитку студентської групи.
- 1. Психолого-педагогічна модель особистості фахівця з в/о.
- 2. Самовиховання і саморозвиток майбутніх фахівців з в/о.
- 3.Чинники і механізми формування моральних якостей студентів.
- 4. Психологічні особливості наукової діяльності.
- 5. Передумови ефективності діяльності викладача.
- 6. Шляхи формування педагогічної майстерності й підвищення рівня професіоналізму викладача вищої школи.
- 7. Умови згуртування та розвитку студентської групи.
- 8. Професійно-педагогічне спілкування у в/ш
- 9. Позиція викладача в навчально-професійній взаємодії зі студентами (розуміння, визнання і прийняття студента).
- 10.Управління навчально-професійною діяльністю студентів
- 11. Професійна імпровізації в науково-педагогічній діяльності.
- 12. Педагогічна етика викладача.
- 13. Причини неуспішності студентів та шляхи її усунення.
- 14.Психолого-педагогічні особливості групового та індивідуального навчання у в/ш.
- 15. Педагогічна майстерність як комплекс властивостей особистості викладача.
- 16. Психологічна характеристика педагогічної взаємодії.
- 17.Педагогічна ситуація як головна структурна одиниця комунікативної діяльності викладача.
- 18. Вербальна та невербальна комунікація викладача.
- 19. Формування стилю педагогічного спілкування.
- 20.Адаптація студента до навчання у в/ш.
- 21.Структура виховного процесу.
- 22.Мета і зміст національного виховання студентської молоді.
- 23.Зміст, напрями, форми і методи виховної роботи зі студентами.
- 24. Особливості роботи куратора студентської групи.
- 25.Позааудиторна робота з студентами.