1.4.4. Диференційоване навчання інформатики

Сьогодні розрізняють два основних види диференціації навчання інформатики - рівневу та профільну.

Перший вид диференціації полягає в тому, що, навчаючись в і одному класі, за одними програмами і підручниками, учні можуть засвоювати матеріал на різних рівнях. Визначаючим при цьому є і рівень обов'язкової підготовки. Його досягнення свідчить про j виконання учнем мінімальних вимог до засвоєння змісту. На його І основі формуються більш високі ріал оволодіння матеріалом. І Останнім часом цей вид диференціації почали називати рівневою диференціацією.

Другий вид диференціації - пробільна диференціація - це диференціація за змістом. Вона передбачає навчання різних груп школярів за різними програмами. які відрізняються глибиною 1

вивчення матеріалу, обсягом навчальної інформації та ін. Різновидом профільного навчання є поглиблене вивчення інформатики.

Організація рівневої диференціації базується на використанні різних методів, форм і засобів навчання з учнями одного класу.

Відповідно до виявлених здібностей чи інтересів учнів до вивчення інформатики клас можна умовно поділити на групи:

перша - учні з низьким темпом засвоєння матеріалу;

друга - учні з середнім темпом засвоєння матеріалу;

третя - учні з високим темпом засвоєння матеріалу.

Цілі диференційованого навчання в таких групах можна сформулювати так, як показано в табл. 1.4.2.

Профільна диференціація при доборі змісту курсу передбачає врахування, по-перше, здібностей і, по-друге, професійної спрямованості навчання школярів.

Подібна диференціація дозволяє підвести учнів до добору адекватного рівня оволодіння інформатикою в після шкільний період.

Таблиця 1.4.2.

Учні з низьким темпом засвоєння матеріалу (перша група)		Учні з середнім темпом засвоєння матеріалу (друга група)	Учні з високим темпом засвоєння матеріалу (третя група)
Сформувати інтерес до предмета шляхом використання посильних задач, програмних засобів навчального призначення, що дозволяє учневі працювати відповідно до його індивідуальних здібностей Ліквідувати прогалини в знаннях і уміннях		Розвивати стійкий інтерес до предмета Закріпити і повторити існуючі знання і способи дій, актуалізувати існуючі знання для успішного вивчення нового матеріалу	Розвивати стійкий інтерес до предмета та творчі здібності учнів Сформувати нові способи дій, уміння розв'язувати задачі підвищеної складності, нестандартні задачі
Учні з низьким темпом засвоєння матеріалу (перша група)		Учні з середнім темпом засвоєння матеріалу (друга група)	Учні з високим темпом засвоєння матеріалу (третя група)
Сформувати уміння здійснювати самостійну діяльність за зразком	Сформувати уміння самостійно працювати над задачею або з навчальним програмним забезпеченням			Розвинути уміння самостійно працювати над розв'язуванням задач, алгоритмами або з навчальним програмним забезпеченням

Мета вивчення курсу інформатики в старших класах передусім пов'язана з необхідністю підготовки учнів до подальшої практичної діяльності. Орієнтуючись на перспективу, можна сформулювати дану мету більш широко - підготовка сьогоднішніх школярів до життя в інформаційному суспільстві. Для досягнення даної мети зараз створюються спеціальні школи, класи з поглибленим вивченням інформатики, організовуються факультативні заняття для учнів, які виявляють цікавість до даної дисципліни, з таким розрахунком, щоб максимально задовольнити індивідуальні інтереси школярів.

Питання полягає у доборі основ класифікації напрямів профільної диференціації при вивченні інформатики.

В системі освіти США можна виділити три основні моделі комп'ютерної освіти:

1і) модель поточного програмування ;

2. "бізнес-модель";

3. "користувацька" модель [267].

В першій моделі ставиться мета навчити дітей використовувати комп'ютери, які є у них в школі і вдома. Зрозуміло, існують певні переваги такого підходу, оскільки він будується на існуючій матеріальній базі.

Другий підхід полягає в тому, що зміст навчання курсу визначається, виходячи з вимог, які висуваються різними фірмами, коледжами і університетами. У цій моделі ще і сьогодні перевага віддається вивченню мов програмування. "Програмістський" ухил у навчанні інформатики в США можна пояснити тим, що професія програміста протягом цілих десятиріч є найбільш престижною і високо оплачуваною. Як видно, в перших двох моделях формування комп'ютерної грамотності в США основною метою є уміння програмувати, щоправда., нарізних рівнях.

Деякі школи США відмовилися від навчання програмування як ведучої компоненти комп'ютерній грамотності. Ці школи обрали "ухил користувача" при навчанні інформатики. Основний аргумент, який вони висувають на користь цього, полягає в тому, що кожному доведеться працювати з комп'ютером, але лише тільки мала частина випускників стане програмістами.

При визначенні змісту профільного навчання інформатики можна піти різними шляхами: можна враховувати категорії користувачів обчислювальних систем: інженери, оператори, програмісти (системні, проблемні), проектувальники, адміністративні працівники.

За іншою класифікацією профільні курси можна поділити на два напрями - фундаментальний І прикладний. Для фундаментальних курсів основною функцією їх навчання є формування наукового світогляду, а для прикладних - підготовку до практичної діяльності.

Актуальним сьогодні при виділенні цілей профільного навчання є врахування майбутньої практичної діяльності школярів за рівнем використання комп'ютерів (рис. 1.4.4), що дозволяє виділити такі напрями в підготовці школярів.

1) Користувач:

• не програмуючі користувачі - які будуть вирішувати свої задачі за допомогою комп'ютера, не вивчаючи мови програмування; їх часто називають кінцевими користувачами; підготовка предметних фахівців (лікар, адміністратор, педагог, інженер та ін.), у співпраці з якими системний аналітик вирішуватиме задачі перекладу змістових представлень предметної галузі на мову формалізованих моделей і описів. При цьому лікар або адміністратор може навіть не мати уявлення про будову та принцип функціонування комп'ютера і принципи програмування, але володіння основами системно-інформаційного підходу для успішного виконання роботи йому необхідне;

• програмуючі користувачі - пишуть програми для розв'язування своїх задач;

2)Системні аналітики. Для них особливо важливим є знання теоретичних принципів і практичні навички побудови формальних моделей і роботи з ними; "Інформатика для економістів", аналіз діяльності підприємства, розробка і випробування моделі, інформаційні системи і бази даних.

Цей список можна продовжити. В кожному з таких курсів вивчається той розділ інформатики, предмет якого перетикається з предметом відповідної науки. Основне завдання курсів подібного типу - розвиток наукових уявлень, формування наукового світогляду, збагачення навчання основ інших фундаментальних наук методами наукового пізнання, які були розвинуті в галузі інформатики (моделювання, формалізація і ін.). Очевидно, що в кожному курсі, незалежно від його спрямованості, до найважливіших тем буде віднесена тема - "Програмне забезпечення".

Крім того, сьогодні виділяють такі напрями предметної спеціалізації:

Рис. 1.4.4.

3) Програмісти:

• системні програмісти - створюють та налагоджують програмне забезпечення, яке полегшує працю інших програмістів, наприклад, транслятори, операційні системи;

• прикладні програмісти ~ створюють прикладні програм»;

4) Конструктори ЕОМ та іншої обчислювальної техніки. Для них важливі знання інженерно-фізичних принципів функціонування комп'ютерів і автоматизованих систем, а також їх проектування.

Спрямованість підготовки майбутніх користувачів також може бути різною, наприклад:

• "Інформатика для математиків", для учнів, що займаються в математичних класах, містить питання розробки і реалізації на комп'ютері різних чисельних методів; моделювання різних процесів і явищ; зображення геометричних тіл, їх перетинів, рух тіл і фігур

та ін.;

• "Інформатика для філологів", аналіз і генерація текстів, робота з 1

різними словниками тощо;

• "Інформатика для біологів", розробка і використання готових класифікаторів, моделювання поведінки різних істот і їх груп в різних умовах та ін.;

№ п\п	Напрями спеціалізації	Тематика профільних курсів
1.	Фізико-математичний	Об'єктно-орієнтоване програмування Візуальне програмування Логічне програмування Комп'ютерна математика (вивчення програм типу GRAN I GRAN-2D, GRAN-3D, Cabri, DERIVE, DG, Маріє та інших) Системне програмування Математичне моделювання Обчислювальна математика Обчислювальна техніка Комп'ютерні мережі та комунікації
2.	Природничий	Статистичне опрацювання даних (на прикладі спеціальних можливостей MS Excel, SPSS та ін.) Комп'ютерне моделювання процесів в природі Використання експертних систем Розв'язування типових задач з економіки за допомогою існуючих програмних засобів Статистичне опрацювання економічної інформації
3	Технологічний	Використання баз даних Опрацювання текстової інформації Опрацювання графічних зображень Основи комп'ютерної графіки Опрацювання числової інформації в середовищі табличного процесора Основи комп‘ютерних телекомунікацій Видавнича діяльність
4.	Гуманітарний (філологічний, суспільно-гуманітарний)	Знакові моделі Комп'ютерне моделювання суспільних процесів Опрацювання текстової інформації Графічні редактори
5	Художньо-спортивний	Веб - дизайн Опрацювання графічної інформації Комп'ютерне моделювання Статистичне опрацювання даних