1.4.2. Особливості шкільного курсу інформатики
До найістотніших особливостей шкільного курсу інформатики можна віднести:
1. Зміст шкільного курсу Інформатики базується на чотирьох фундаментальних поняттях сучасної науки: інформація, модель, алгоритм, комп'ютер. Тим самим, з одного боку, забезпечується зв'язок з наукою інформатикою, з іншого - до певної міри задасться обов'язковий для засвоєння учнями рівень знань.
Зміст відображає сукупність нових фундаментальних понять, вперше введених до змісту шкільної освіти.
Важливою особливістю шкільного курсу інформатики є його міжпредметність. Серед шкільних дисциплін іншого такого ланцюгу не існує. Знання, уміння, навички, які учні отримують при вивченні цього курсу, ілюструються і підкріплюються прикладами зрізних шкільних дисциплін, а також використовуються при їх вивченні. Вже в ході вивчення предмета інформатики, а також після закінчення вивчення курсу набуті знання широко використовуватимуся кожним школярем на уроках з інших предметів, де отримуватиме природне продовження процес поглиблення знань в галузі інформатики, розширення сфер застосування комп'ютерів.
Нові фундаментальні знання, привнесені до змісту навчання курсом інформатики: поняття інформації, а також суттєве розширення поняття величини. Учнів раніше ознайомлювали із змінними величинами, що могли набувати лише числових значень. У курсі інформатики в явному вигляді вводяться і використовуються величини різних типів: числові, літерні, графічні тощо.
Крім того, школярі ознайомлюються і працюють з даними, поданими у вигляді таблиць. Величина виявляється носієм не єдиного значення, а цілої сукупності особливим чином організованих значень, що сприймаються як єдине ціле. Все це вимагає нового рівня абстрагування.
4. З введенням до шкільних навчальних предметів курсу інформатики вперше став можливим розгляд і формування в учнів хоч би первинних уявлень про етапи повного розв'язування практичної задачі з використанням комп'ютера від її постановки до аналізу отриманих результатів, про принципи моделювання та основні етапи комп'ютерного моделювання.
Місце курсу інформатики серед шкільних дисциплін можна порівняти з місцем філософії у загальній системі наук. Разом з тим виникає непроста методична задача, що стосується умілого формування поняття про моделювання, як один із найдійовіших і найзагальніших методів пізнання. Подальший розвиток цих уявлень проходить при вивченні інших шкільних предметів.
Нові поняття і методи, що вивчаються в курсі інформатики, істотно розширюють традиційні межі шкільного математичного інструментарію, формують нові прикладні знання, уміння і навички, що підводять допитливого школяра до розуміння фундаментальних методів сучасної науки і їх застосувань до практики.
5. Понятійний апарат інформатики включає універсальні поняття, які достатньо широко використовуються в інших науках і в повсякденній практиці людей {об'єкт, суб'єкт, модель, інформація ,повідомлення, алгоритм, система, технології, схема, ресурси, кодування, передавання інформації тощо), та вузькоспеціальні, без яких неможлива успішна робота на комп'ютері (операційна система, файл, драйвер, налагодження програми, архів, комп'ютерна мережа, сервер, канал зв'язку, електронна адреса, логін і т.п.).
Задачі, які розв'язуються в рамках курсу інформатики, часто відносяться до інших предметних галузей знань - математики, фізики, хімії, географії, соціології, біологи, історії і ін..
В інформатиці є не один об'єкт вивчення, а кілька, які значно відрізняються один від іншого: інформаційні процеси і будова комп'ютера, способи побудови алгоритмів і методи пошуку інформації за допомогою телекомунікаційних мереж і т.п..
Комп'ютер є і об'єктом навчання, і одночасно засобом навчально-пізнавальної діяльності, і інструментом для розв'язування навчальних завдань.
Значно зростає роль організації самостійної роботи учнів, оскільки з'являються можливості значної інтенсифікації навчального процесу та активізації навчально-пізнавальної діяльності.
Темпи розвитку комп'ютерної техніки та телекомунікаційних систем дуже високі, достатньо швидко змінюються навіть принципи роботи пристроїв того чи іншого типу, тому у навчанні постійно доводиться використовувати матеріали комп'ютерної періодики, електронних курсів в системі дистанційного навчання.
11. Значно зростає роль вчителя в управлінні навчально-пізнавальною діяльністю учнів і навчальним процесом взагалі, оскільки за умов інтенсифікації навчання і активізації навчально-пізнавальної діяльності значно частіше виникають все можливі проблемні ситуації і питання, розв'язання яких потребує втручання і участі вчителя.
12. Стрімкість вдосконалення програмного забезпечення, в тому числі і прикладного, приводить до того, що розроблені програмні продукти (навчаючі і контролюючі програми, редактори і ін.)застарівають невдовзі після появи, і при ознайомленні з будь-яким пакетом прикладних програм вимагається розумно поєднувати вивчення загальних питань щодо будови і призначення програмного засобу з його конкретними особливостями, що вимагає формування у учнів політехнічних вмінь при вивченні інструментальних і технічних засобів.
13, На відміну від інших предметів в інформатиці нерідкі випадки, коли окремі питання учні можуть знати краще, ніж вчитель, і відбувається взаємонавчання учня і вчителя.
Особливості курсу інформатики виділяють його із інших шкільних предметів та відображається на формуванні та розвитку методичної системи його навчання: динамічність змісту курсу шкільної інформатики; відсутність загальноприйнятого серед вчителів розуміння інформатики як науки і як навчальною предмета; неоднозначність розуміння цілей навчання; розмаїття орієнтацій в діючих програмах, підручниках; тенденція до інтеграції шкільної освіти; тенденція до зниження віку навчання інформатики, різна початкова підготовка з предмету та ін..
- Розділ 1. Методична система навчання інформатики
- 1.1. Інформатика як наука і як навчальний предмет
- 1.2. Передумови становлення теорії методичних систем
- 1.3. Поняття методичної системи навчання
- 1.4. Методична система навчання інформатики є загальноосвітній школі і педагогічному університеті
- 1.4.1. Аналіз методичної системи навчання інформатики
- 1.4.2. Особливості шкільного курсу інформатики
- 1.4.3. Перспективи розвитку шкільного курсу інформатики
- 1.4.4. Диференційоване навчання інформатики
- 1.5. Психолого-дидактичні основи навчання інформатики
- 1.5.1. Основні концепції організації й управління навчально-пізнавальною діяльністю учнів
- 1.5.3. Роль загальних розумових дій і прийомів розумової діяльності у навчанні інформатики
- 1.5.4. Психолого-дидактичний аналіз помилок учнів при навчанні інформатики та шляхи їх попередження і усунення
- 1.5.5. Перевірка і оцінювання результатів навчання інформатики
- Розділ 2. Теоретичні основи добіру змісту, методів, форм і засобів навчання
- 2.1. Принципи навчання інформатики
- 2.2. Добір змісту навчання
- 2.3. Добір методів навчання
- 2.4. Добір засобів навчання
- 2.5. Добір форм навчання
- Розділ 3. Проектування системи методичної підготовки вчителя інформатики
- 3.1. Діяльнісна модель професійної підготовки вчителя інформатики
- 3.2. Розвиток освітньої галузі "Інформатика" і добір змісту освіти при підготовці вчителів інформатики в педагогічному університеті
- 3.3. Концепція методичної підготовки майбутніх вчителів інформатики
- 3.4. Цілі методичної підготовки вчителя інформатики
- 3.4.1. Цілі навчання спеціаліста
- 3.4.2. Цілі навчання магістра
- 3.5. Зміст навчання в системі методичної підготовки вчителя
- 3.5.1. Зміст загальної методики навчання інформатики
- 3.5.2. Зміст часткової методики навчання інформатики
- 3.6. Методи навчання в системі методичної підготовки вчителя
- 3.7. Форми навчання в системі методичної підготовки вчителя
- 3.8. Засоби навчання в системі методичної підготовки
- 3.9. Підготовка майбутніх вчителів до використання комп’ютерних телекомунікацій
- Вимоги до викладачів дистанційного навчання
- Розділ 4. Добір змісту курсу методики навчання інформатики
- 4.1. Особливості формування поняття інформації
- 4.2. Особливості вивчення інформаційної системи
- 4.3. Особливості вивчення поняття операційної системи
- 4.4. Навчання основ інформаційних технологій
- 4.4.1. Графічний редактор
- 4.4.2. Текстовий редактор
- 4.4.3. Табличний редактор
- 4.4.4. Бази даних та системи управління базами даних
- 4.4.5. Глобальна мережа Інтернет
- 4.5. Навчання основ алгоритмізації та програмування
- 4.5.1. Загальні методичні підходи
- 4.5.2. Методика ознайомлення учнів з поняттям моделі
- 4.5.3. Ідеї і методи структурного програмування
- 4.5.4. Навчальна алгоритмічна мова
- 4.5.5. Методика вивчення середовища візуального програмування