Вимоги до викладачів дистанційного навчання

Використання телекомунікацій у дистанційному навчанні надає можливості для реалізації нетрадиційних для дистанційного навчання педагогічних підходів і форм навчання, наприклад так звана методика навчання орієнтована не на вчителя, а на учня або колективні форми навчання.

Практика здійснення дистанційного навчання свідчить, що вчитель дистанційного навчання, в тому числі і інформатики, повинен:

• знати основні принципи функціонування телекомунікаційних систем;

• знати особливості проведення теле- і відео-конференцій, форумів;

• знати основи телекомунікаційного етикету;

• володіти навичками інформаційної "навігації"';

• вміти працювати з інформаційними ресурсами (базами даних, інформаційними службами);

• вміти створювати веб-сторінки;

• володіти конкретним інформаційно-освітнім середовищем;

• вміти користуватися комплексом послуг, які передбачені в середовищі;

• вміти подати навчальний матеріал так, щоб забезпечити ефективну, індивідуальну, незалежно від місця і часу, роботу учнів;

• знати факти, які стимулюють активізацію діяльності учнів в мережі вміти ними користуватися в процесі дистанційного навчання;

• знати Індивідуальні стилі навчально-пізнавальної діяльності учнів;

• знати особливості самостійної діяльності учнів в мережі в процесі дистанційного навчання;

• вміти проводити психолого-педагогічне тестування і поточну діяльність учнів;

• вміти попереджувати і розв'язувати конфліктні ситуації;

• знати активні методи навчання (навчання в співробітництві, метод проектів, різнорівневе навчання, дослідницькі, пошукові методи );

• вміти проводити рольові мережеві ігри:

• вміти інтегрувати очні і дистанційні форми навчання;

• володіти методикою формування критичного мислення, рефлексії у учнів;

• вміти організувати і провести телекомунікаційний проект;

активно використовувати можливості комунікацій через комп'ютерні мережі для організації плідного спілкування між учасниками навчального процесу, то є головною перевагою

можливостей використання глобальної мережі Інтернет в навчальному процесі.

Бажаним є також вміння викладача якщо не створювати курси, то хоча б коригувати вже наявні згідно з новими вимогами до навчального матеріалу.

Порівняння різних функцій (освітніх акцентів) вчителя в традиційному та дистанційному навчанні відображено в табл. З.9.2.

Таблиця 3.9.2

Слід зазначити, що перераховані інноваційні знання та вміння також входять до методичної культури вчителя інформатики, та їх доцільно формувати цілеспрямовано в педагогічних університетах.

Проведення дистанційних занять

Перевагою дистанційного навчання є можливість врахування індивідуальних темпів навчання учнів, насичений і швидкий зворотний зв'язок з вчителем і однокласниками.

Дистанційному навчанню властиві висока мотивація і розвинуті пізнавальні здібності учнів, оскільки лише в цьому випадку вони зможуть займатися в Інтерактивному режимі. Учні дистанційної школи мають можливість на власний розсуд дозувати роботу з навчальним матеріалом і спілкування з вчителем, задавати йому питання в міру необхідності.

Крім само мотивації до учня дистанційного класу висуваються такі вимоги як дисципліна праці, відсутність технофобії, орієнтованість на розв'язування технічних і інших проблем, уміння створювати навчальну продукцію у письмовій і графічній формі, розвинута здатність виражати себе в теле комунікаціях.

Класи в дистанційній школі можуть бути двох типів: синхронні (он-лайн режим), працюючі за однією програмою з загальним стартовим початком; асинхронні (онлайн режим), до яких учні приймаються не одночасно, а у різний час протягом дня, тижня, всього навчального року. В останньому випадку більш досвідчені учні допомагають менш досвідченим; навчання відбувається з опорою на різницю навчального потенціалу нових і колишніх учнів. Подібні можливості дистанційного навчання є дуже цінними для розвитку і застосування різновікових педагогічних технологій.

Майже всі традиційні способи взаємодії між вчителем і учнями можуть мати місце в дистанційному навчанні. Сучасні засоби телекомунікацій не тільки надають віртуальні аналоги очним навчальним контактам, а й у деяких випадках істотно розширюють їх можливості. Розглянемо елементи традиційного очного навчання, які одержали адекватне відображення на дистанційних заняттях.

Навчальний матеріал. У вчителя існує можливість забезпечити учнів всіма видами навчальних матеріалів для підготовки до занять ще до того, як почнеться діалогова частина навчання. Необхідний матеріал надається учням такими способами:

а) пересилається звичайною поштою у вигляді певного комплекту, який може включати CD-ROM чи дискету, аудіокасету. відеокасету, «паперові» посібники (кейс-технологія);

б) пересилається електронною поштою в архівованому файлі —відразу чи вроздріб, протягом навчального процесу;

в) розміщається на освітньому сайті дистанційного призначення для доступу до нього всіх зареєстрованих учнів;

г) оформляється у вигляді веб-квестів з посиланнями на необхідний матеріал у мережі Інтернет;

д) учням надається доступ до однієї чи кількох електронних бібліотек.

Діагностичний матеріал. Тьютор і учень обмінюються через електронну пошту тестами, контрольними завданнями, табелями успішності, оцінковими листами. Все це розміщено на освітньому сервері і доступно як учителю, так і учням відповідно до встановлених для них доступів (наприклад, кожен учень має пароль для входу у відповідні розділи сайту). Вчитель забезпечує учнів домашніми завданнями, консультує щодо їх виконання.

Наочність. Під час телекомунікації в реальному часі викладач демонструє учням слайди, картинки, графіки та ін., проводить віртуальну екскурсію в мережі Інтернет за заздалегідь підготовленими електронними адресами. Учні також обмінюються наочними матеріалами між собою. Свої роботи учні розмішують на сервері для доступу до них інших учнів і вчителів, або для загального відкритого доступу всіх бажаючих.

Вчитель задає учням запитання. Викладач задає учням запитання як у режимі електронної конференції, так і в «реальному часі» в режимі 1CQ, чат чи відео конференцій. При цьому він задає запитання як одному з учнів, так і всій групі одночасно.

Вчитель пояснює матеріал в односторонньому порядку чи пересилає учням записи своїх відео лекцій, а також лекцій фахівців з досліджуваних питань. Іноді корисно відправити учням набір посилань на освітні ресурси з мережі Інтернет чи спеціально підготовлену веб-сторінку з посиланнями з досліджуваної теми, так званий веб-квест.

Вчитель управляє дискусіями. Тьютор починає дискусію з досліджуваної проблеми, управляє дискусіями між учнями в рамках досліджуваної теми і відповідно до поставлених навчальних задач у режимі різних видів телеконференцій та форумів. Дискусія може проходити в режимах веб-форуму, телеконференції, чат-дискусії.

Учні задають вчителю запитання. Учні можуть задавати вчителю запитання як персонально, направляючи йому електронного листа, спілкуючись з ним у реальному часі (наприклад, в окремому «вікні» на час колективного чат-заняття), так І публічно, висловлюючи свої запитання і міркування в загальному списку розсилання.

Учень задає запитання учневі. Учень може задати запитання іншому учневі чи всім своїм віртуальним однокласникам. Тьютор регулює цей процес відповідно до навчальних цілей, вносить свої коментарі і запитання. Можливе також і вільне електронне спілкування учнів один з одним у зручний для них час, оскільки адреси кожного з них, як правило, загальнодоступні для всього віртуального класу.

Вчитель бачить реакцію учня і виражає свою. У режимі відео конференції вчитель бачить реакцію учня на поточну проблему чи на запитання, що задається. Для відображення емоційного стану в текстових електронних телекомунікаціях застосовуються так звані смайлики, які створюються за допомогою знаків клавіатури, наприклад! значок: -) — означає посмішку \ -\ — засмучення. Деякі телекомунікаційні програми пропонують додаткові засоби для відображення емоційного стану. Наприклад, додаток Microsoft Chat включає можливість вибору кожним учасником електронної дискусії графічного персонажа - від домогосподарки до інопланетянина кожний з який має кілька емоційних станів, які можна легко обирати за допомогою комп'ютерної мишки.

Вчитель оцінює учня. Тьютор оцінює роботу учня під час проведення дистанційного заняття, а також його домашні роботи, тести, творчі навчальні проекти і дослідження за допомогою кожного з дистанційних телекомунікаційних засобів.