3.Дидактика - теорія освіти і навчання. Основні поняття дидактики. Дидактика і методики окремих навчальних предметів.
Дидактика - частина педагогіки, яка вивчає теорію освіти та навчання. Дає відповіді на запитання: Чому навчати? Як навчати? В яких формах?
В ході історичного розвитку значення терміна „дидактика" змінювалось. Перші паростки дидактики з’явилися в надрах народної педагогіки. Адже діяльність людей тісно пов’язана з пізнанням навколишнього світу, оволодінням надбаннями старших поколінь. Люди усвідомлювали, що без розумового розвитку і вивчення досвіду своїх попередників рух вперед у соціальному плані неможливий. Тому люди завжди прагнули до знань: "Вік живи-вік учись", "Хто знання має, той мур ламає", "Знання робить життя красним"…
В кінці ХІХ ст. ним почали позначати теорію навчання. Вперше таке значення терміна дається в працях видатного німецького педагога Адольфа Дістервега, а саме в його книзі "Керівництво до освіти німецьких вчителів". Швейцарський педагог Й.Г.Песталоцці був одним із основоположників дидактики початкового навчання. Його ідею розвиваючого навчання К.Д.Ушинський назвав "великим відкриттям Песталоцці". Він глибше розкрив принцип наочності, розширив зміст освіти в початковій школі, розробив дидактичні основи трудового навчання, де він сформулював положення дидактики розвиваючого навчання у вигляді конкретних правил і рекомендацій. Наприклад: йти в навчанні від простого до складного, від відомого до невідомого, від близького до далекого, досягати доступності у навчанні, міцності знань.
Я.А.Коменський і його „Велика дидактика", Ж.Ж.Руссо, К.Д.Ушинський (оволодіння системою наукових знань+розвиток розумових здібностей) та інші.
Предметом дидактики - є зміст освіти, принципи, методи, організаційні форми і засоби навчальної діяльності. Основні поняття дидактики.
Навчання - цілеспрямований процес взаємодії учителя і учнів, спрямований на оволодіння знаннями, уміннями і навичками, розвиток їхніх інтелектуальних можливостей, озброєння методами самостійної пізнавальної діяльності.
Освіта - процес і результат систематизованих знань і зв'язаних з ними способів практичної і пізнавальної діяльності.
Самоосвіта — діяльність людини, спрямована на задоволення потреб у знаннях.
Принципи навчання - вихідні положення, які визначають діяльність учителя і пізнавальну діяльність учнів.
Методи навчання - шлях або спосіб взаємодії учителя і учнів, в результаті чого учні одержують ЗУНВР.
Форми організації навчання – зовнішнє вираження узгодженої діяльності вчителя та учнів, що проходить у встановленому порядку і певному режимі.
Зміст освіти - система дидактично опрацьованих знань, умінь, навичок, які вивчаються в навчальному закладі.
Знання - це цілісна система понять про закони розвитку природи, суспільства, людського мислення, що виробило людство в процесі історичного розвитку.
Уміння - здатність до діяльності на основі наявних знань.
Навички - діяльність, елементи якої доведені до автоматизму.
Дидактика, як і вся педагогіка нерозривно пов'язана з рядом інших наук. Особливо тісно пов'язана з методиками викладання окремих предметів. Дидактику можна плідно розвивати, спираючись на дані окремих методик. В той же час окремі методики мають своєю основою дидактику. Відноситься як теорія до практики.
Методики і дидактика мають спільний об’єкт наукового дослідження – процес навчання. Дидактика досліджує загальні закономірності, принципи, методи навчання, а методика виділяє те, що є специфічним для кожного окремого предмета.
Завдання дидактики на сучасному етапі.
1. Оптимізація навчально-виховного процесу.
2. Дослідження особливостей навчання обдарованих дітей.
3. Підвищення пізнавальної самостійності, творчої активності, ініціативи учнів
4. Інтеграція.
5. Диференціація навчання.
6. Оновлення змісту освіти.
7. Розвиваюче навчання.
8. Пошук нових ефективних методів і форм навчання на засадах демократизму і гуманізму.
Висновок
4. Суть процесу навчання. Двосторонній характер процесу навчання. Участь учня як суб'єкта і об'єкта процесу навчання. Функції навчання. Основні етапи оволодіння знаннями. Мотиви учіння. засвоєння знань, формування умінь і навичок. Основні етапи оволодіння знаннями.
Навчання - цілеспрямований процес взаємодії учителя і учнів, спрямований на оволодіння знаннями, уміннями і навичками, розвиток їхніх інтелектуальних можливостей, озброєння методами самостійної пізнавальної діяльності.
Навчання характеризується:
● За суттю своєю навчання завжди передбачає активну пізнавальну діяльність учнів, тобто навчання - це пізнавальний процес. Воно йде тим же шляхом, що й пізнання - від живого споглядання до абстрактного мислення і від нього до практики. Спільне між цими процесами те, що обидва вони пізнавальні, що вони проходять шлях від незнання до знання. Водночас слід враховувати принципові відмінності:
а) учень пізнає суб'єктивно нове, тобто те, що не пізнано лише ним;
б) учні ідуть у своїх відкриттях більш легшим шляхом, запропонованим учителем;
в) учні пізнають науку у спрощеному вигляді. Протягом року учень може засвоїти те, до чого людство йшло десятки, сотні років.
● Навчання - двосторонній процес спільної діяльності вчителя і учнів. (розкрити)
● Учень є водночас і об'єктом навчання і суб'єктом (пояснити)
● Формування соціально-значимих якостей учня неможливі без реалізації основних функцій навчання: освітньої, розвиваючої і виховної.
Зміст освітньої функції складає знання, уміння і навички, якими оволодіває учень в процесі навчання.
Знання-основний компонент освіти. Вони узагальнюють в собі накопичений досвід людства у вигляді фактів, правил, висновків.
Уміння - здатність належно виконувати певні дії на основі набутих знань і навичок.
Навички - точна, безпомилкова діяльність, яка після багаторазового повторення стає автоматичною.
Зміст виховної функції - формування поглядів, переконань, моральних, естетичних, фізичних якостей. Реалізація виховної функції викладає основи всебічного розвитку особистості.
Розвиваюча функція - розвиток формування пізнавальних, психічних процесів і властивостей особистості, логічних прийомів, операцій, суджень, умовисновків, всі функції нерозривно пов'язані між собою.
Всі функції реалізуються у освітній, розвиваючій, виховній меті уроку.
● Будь-який процес - є рух. Процес навчання - теж рух, рух учіння під керівництвом вчителя. Рухають цей процес - суперечності. Основне протиріччя - є рушійною силою процесу навчання, виникає між постійно зростаючими вимогами суспільства до процесу навчання і станом освіти в даний період. Велике значення в навчальній діяльності учнів мають мотиви.
● Мотив - це спонукальна причина дій і вчинків людини (те, що штовхає до дії). Основою їх є різноманітні потреби людини. Є різні підходи до класифікації мотивів:
1). Позитивні, нейтральні, негативні (розкрити)
Завдання вчителя - формувати позитивні мотиви. Основою для формування позитивних мотивів є навчальна діяльність, розвиток пізнавального інтересу. Л.М.Толстой: „...для того, щоб учень навчався добре, треба, щоб він навчався з бажанням".
Для цього необхідно:
- створювати проблемні ситуації;
- використовувати захоплюючі елементи, дидактичні ігри;
- організовувати творчу роботу;
- спиратись на особистий досвід учня;
- змінювати види роботи та багато інших умов розвитку пізнавального інтересу тощо.
2). Позитивні мотиви бувають:
А) - пізнавальні - соціальні - професійно-цінніснію
Б) - зовнішні - внутрішні
● Так як процес навчання є видом пізнання і йде від живого споглядання до абстрактного мислення і від нього до практики, то він має пройти певні етапи:
1.Сприймання – відображення в свідомості людини окремих властивостей предметів та явищ, діючих в цей момент на органи відчуття
2. Розуміння (осмислення) мислительний процес, спрямований на виявлення істотних рис, властивостей і зв’язків предметів, явищ і подій, це проникнення у їх сутність, встановлення зв'язків між частинами цілого, між фактами і процесами, з'ясування причин, що зумовлюють те чи інше явище.
3. Узагальнення і систематизація передбачає виділення та об’єднання загальних значних рис предметів та явищ, перехід від окремого до загального.
Систематизація – мислительна діяльність, в процесі якої знання про об'єкти, що вивчаються, організуються в певну систему на основі обраного принципу. Та це можливо лише за умови достатньої розумової праці на попередніх етапах навчальної діяльності.
4. Закріплення знань, умінь, навичок – спеціальна робота вчителя щодо реалізації дидактичного принципу міцності засвоєння навчального матеріалу, перенесення в нові ситуації.
5. Застосування виконанні різноманітних вправ, розв’язуванні задач...
(розкрити на прикладі уроків)
- 6). Метод узагальнення незалежних характеристик.
- II. Методи роботи з літературою
- 3.Дидактика - теорія освіти і навчання. Основні поняття дидактики. Дидактика і методики окремих навчальних предметів.
- 5. Поняття про принципи навчання, їх система і взаємозв'язок. Характеристика принципів навчання.
- 6.Поняття про зміст освіти, його складові частини. Види шкільної освіти.
- 7. Навчальні плани школи. Навчальні програми, принципи їх побудови. Підручники. Педагогічні вимоги до них. Функції підручників.
- 8. Поняття про методи і прийоми навчання. Різні підходи до класифікації методів навчання. Характеристика методів за джерелом одержання знань (словесні, практичні, наочні)
- Вимоги - доведення до свідомості учнів і порядку виконання вправи;
- Лабораторна робота– це вивчення в шкільних умовах явищ природи за допомогою спеціального обладнання.
- Вимоги: - перед початком лабораторної роботи вчитель інструктує учнів;
- 10. Поняття про структуру уроку, її елементи. Поняття про типи уроків. Поняття про структуру уроку, її елементи.
- 11. Функції контролю знань, умінь та навичок у школі. Педагогічні вимоги до перевірки знань. Види, форми, методи перевірки знань. Рівні навчальних досягнень.
- 12. Мета виховання. Характеристики виховного процесу. Його функції і найважливіші закономірності
- 13. Принципи виховання, їх характеристика.
- 14. Поняття про методи і прийоми виховання, засоби і форми організації виховної роботи. Класифікація методів виховання.
- 15. Сутність та завдання розумового виховання. Шляхи розумового виховання.
- Виховання національної гідності й менталітету
- Правове виховання
- 17. Трудове виховання – основа народної педагогіки.
- I. Вступний або ігровий (2р. — 6-7р.)
- 1) Трудове навчання з елементами політехнічної освіти.
- 2) Різні види дитячої праці а) Навчальна праця
- 6) Позанавчальна робота Форми організації:
- 18. Поняття про естетичне виховання. Завдання естетичного виховання.
- Естетичний ідеал – конкретно-чуттєве уявлення про прекрасне в його найкращому прояві.
- 19.Фізичне виховання і його роль у всебічному розвитку школяра. Засоби фізичного виховання. Система фізичного виховання у школі
- 1) Спільна діяльність і спілкування.
- 2) Висунення перспектив.
- 2. Колективні бесіди, консультації
- 3. День відкритих дверей.
- 5.Усні журнали. 6.Читацькі конференції.
- 7.Педагогічні гуртки. 8.Вечори запитань та відповідей.
- 1. Індивідуальні бесіди, консультації.
- 3. Знайомство з життям учня в сім'ї.
- 22. Поняття про систему освіти. Принципи побудови системи освіти, її структура і основні компоненти.
- 23. Органи управління освітою. Внутрішкільне керівництво і контроль. Національна доктрина розвитку освіти України про управління освітою.
- 24 Поняття про планування роботи в школі, вимоги до планів. Види планування. Розклад уроків, особливості складання розкладу.
- 25.Особистісно зорієнтована освіта і технології. Педагогічні технології інтерактивного навчання. Проектна технологія