3.Метод наукової педагогіки м.Монтессорі

Марія Монтессорі (1870-1952)

Педагогічна система італійського педагога Марії Монтессорі посідає визначне місце в світовій дошкільній педаroгіці. М. Монтессорі розробила методику виховання дітей трудящих у «Будинках дитини» В інтересах панівних класів, що передбачає організацію життя дітей, сенсорне виховання їх, підготовку до праці, виховання дисциплінованості і релігійності. Особливе місце відводить вона розвитку органів чуття, тренуванню, дрібних м'язів рук, зору дитини на спеціально розробленому нею дидактичному матеріалі. Метод наукової педагогіки, застосовуваний до дитячого виховання в «Будинках дитини", відображає характер поглядів М. Монтессорі на виховання дітей трудящих. Нині її методи широко використовуються в різних краінах світу, зокрема в Україні та Росії.

Регламент «Будинку дитини»

Pимcькe товариство дешевих квартир засновує у сооєму будин­ку «Будинок дитини» , в ньому можуть збиратися всі діти із сі­мей мешканців, молодші від звичайного шкільного віку. Головне призначення «Будинку дитини» - безоплатне забезпечен­ня дітей батьків, змушених ходити на роботу, особистою опікою, якої останні не можуть їм дати. У «Будинку дитини» приділяють увагу вихованню, гігієні, фізичному і моральному розвитку дітей за допомогою оправ, доступних їх­ньому вікові. При «Будинку дитини» є: завідувачка, лікар і наглядач. Розподіл занять у «Будинку дитини» встановлює завідувачка. До «Будинку дитини» приймають усіх дітей віком від З до 7 років.

Батьки, які бажають користуватися «Будинком дитини», нічого не платять, але вони зобов’язуються виконувати такі вимоги:

• відправляти своїх дітей до «Будинку дитини» у визначений час чисто помитими і в охайному одязі з фартушком;

• виявляти всіляку повагу і пошану вчительці і всім особам, які працюють у «Будинку дитини», і допомагати вчительці в справі виховання їхніх дітей. Не менше, ніж один раз на тиждень матері можуть розмовляти з вчителькою, давати їй відомості про домашнє життя дитини і отримувати від неї потрібні їм поради і вказівки;

З «Будинку дитини» виключатимуться:

- діти, які приходять брудними і невмитими;

- діти, які виявляться невиправними;

- діти, батьки яких не виявляють належної поваги до осіб, які виховують їхню дитину, або які своєю поганою поведінкою підривають виховну роботу закладу.

При призначенні річних премій за найкраще утримання братиметь­ся до уваги й те, наскільки батьки справді сприяли роботі вчительки в справі виховання їхніх дітей ...

В «Будинку дитини» як і в школах для відстаю­чих дітей, шкільний час має бути дуже тривалим,тобто охоплювати весь день. Для бідних дітей і, зокрема, для «Будинків дитини», роз­міщених у будинках, де живуть робітники, я запропонувала б роз­клад з 9 год ранку до 5 год вечора в зимовий час і з 8 год ранку до 6 год вечора влітку.

Такий трипалий шкільний день необхідний, щоб мати можливість керувати розвитком дітей зі справжньою користю. Без сумніву, коли йдеться про дітей молодшого віку, цей довгий шкільний день має пере­риватися принаймні годинним відпочинком у ліжку. Саме це на прак­тиці й виявляється найважчим. Зазвичай малята сплять у нас, незручно схилившись над столом, поклавши голопу на руки; але я гадаю, що вже недалекий той час, коли в просторій залі з великими тінистими рослинами скромні маленькі ліжка на низькій сітці (подушка в білій наволочцї) дадуть притулок сплячим дітям.

А ще бажаніше, щоб навесні і влітку малюки спали на повітрі, простягнувшись на траві або на стіжку сіна, під тінню дерев або в низько підвішених гамаках.

НЕ 1.5. Школи і методи виховання дітей дошкільного віку французьких просвітителів

1. Поліна Кергомар про дошкільне виховання і дитячі садки у Франції.

2. Школа і виховання О.Декролі.

3.Нова французька школа С.Френе