16. Психологічна характеристика педагогічної взаємодії.

Педагогічна взаємодія є складним багатоаспектним інтерактивним явищем педагогічного процесу, що має ознаки соціальної, соціально-психологічної, міжособистісної взаємодії, структурні зв’язки між якими визначають загальну закономірність її здійснення як відтворення і засвоєння соціального, групового, міжособистісного досвіду педагогом та студентом.

Структура педагогічної взаємодії утворюється єдністю зовнішніх, внутрішніх і процесуальних факторів. Зовнішня структура педагогічної взаємодії базується на взаємозалежностях систем: освітньої, педагогічної, соціально-психологічної, міжособистісної. Внутрішня структура визначається системною залежністю явищ, які відтворюються у категоріях діяльності, особистості, свідомості. Процесуальна структура педагогічної взаємодії створюється причинно-наслідковою послідовністю регулятивних і виконавчих елементів сумісної діяльності вчителя та учнів.

Психологічні механізми педагогічної взаємодії постають як узгодження власних дій з вимогами суспільного, групового, міжособистісного оточення. Базовим психологічним механізмом педагогічної взаємодії є ототожнення себе з іншим за його функціональними ознаками, яке спирається на соціальний досвід і функціональні вимоги до спільної діяльності у групі.

Психологічну основу педагогічної взаємодії утворюють:

- усвідомлення досвіду, відтворення та засвоєння змістових і функціональних ознак інтерактивних ситуацій навчання та виховання (категорія свідомості);

- інтегративне поєднання способів суб’єкт-суб’єктних (категорія особистості) та суб’єкт-об’єктних (категорія діяльності) дій викладача і студента в подіях спілкування, навчання та виховання;

- установки педагога й студентів як узагальнене відображення їхнього інтерактивного досвіду.