2.Предмет і основні категорії психології вищої школи.

Об’єктом психологічної науки є соціальні суб’єкти, їх діяльність, зв’язки і відношення.

Предметом дослідження є особистість викладача та студента в їх розвивальній, педагогічній взаємодії. Вона досліджує роль «особистісного чинника» при впровадженні інноваційних технологій навчання і виховання у ВНЗ, психологічні умови і механізми становлення особистості майбутнього фахівця в системі ступеневої вищої освіти.

Психологія вищої школи вивчає закономірності функціонування психіки студента як суб’єкта навчально-професійної діяльності та закономірності науково-педагогічної діяльності викладача, а також соціально-психологічні особливості професійно-педагогічного спілкування та взаємин викладачів і студентів.

Основні змістовні аспекти поняття освіта: 1. освіта як цінність, 2. освіта як система, 3. освіта як результат.

Мета освіти – це виховання довіри до динамічних знань, формування уміння вчтися і переучуватися, усвідомлювати потребу в розвитку свого творчого потенціалу, у звязку з цим професіоналізм повинен поєднуватися із відповідальністю перед ним.

Основними категоріями психології вищої школи є навчання, розвиток, виховання в єдності та взаємозв’язку, що визначається загальним поняттям едукація. Едукація – це термін яким позначається процесуальний компонент освіти у його триєдності. Потреба апровадження цього терміна і поняття зумовлена тим, що досі вживаний термін «навчально-виховний процес» не вказує на його природну триєдність і фактично «приховує», найактуальніший на сьогодні аспект розвиток студента.