2) Висунення перспектив.

А.С.Макаренко дав обґрунтування закону життя колективу: рух вперед - життя колективу, зупинка - форма його смерті. Цей закон знайшов своє виявлення у системі перспективних ліній - це ряд послідовно поставлених і постійно ускладнюваних цілей (особистих і колективних), перспектив, прагнень, досягнення яких викликає перехід від простого задоволення до глибокого почуття - обов'язку.

А.С.Макаренко: ближня, середня та дальня. Майстерність вихователя у форму­ванні колективу має проявлятися в організації системи перс­пективних ліній з урахуванням можливостей членів колекти­ву, реальних соціальних обставин.

У процесі організації перс­пектив варто дотримуватися таких вимог:

1.Перспектива має бути зримою і реальною.

2.Передбачати, щоб перспектива була доступною і посильною для досягнення.

3.Стимулювати і заохочувати діяльність колективу і його членів у їх зусиллях, спрямованих на досягнення перспективи.

3) Традиції - це хороший звичай, позитивний досвід діяльності колективу, що відрізняється особливою стійкістю і зусиллями людей, спрямованими на збереження незмінних форм поведін­ки, які успадковані від попередніх поколінь, передається з поко- ління в покоління. Якщо дитячий колектив живе повним, змістовним життям, насиче- ним систематичною суспільно значимою діяльністю, то обов'язково є такі справи, за які діти з великим бажанням беруться щороку. Вони поступово переростають у традиції.

А.С.Макаренко писав: "Ніщо так не згуртовує колектив, як традиції. Виховати традиції, зберегти їх - дуже важливе завдання у виховній роботі. Школа, в якій немає традицій, не може бути хорошою школою". У керованих ним виховних закладах бережливо зберігались яскраві, барвисті традиції.

Традиції мають бути тривалими, стійкими, наповнені моральним впливом на особистість.

4) Створення активу. Виховний вплив учнівських колективів зростає, якщо в них функціонує учнівське самоврядування, коли діти виступають не тільки як виконавці, а і як організатори конкретних справ, відповідальні за неї, що вимагає прояву ініціативи, творчого підходу. Майстерність учителя-вихователя має бути спрямова­на на формування активу, стимулювання його діяльності.

5. Організація суспільної думки - наявність спільних уявлень, суджень, спільного розуміння значущих для нього предметів і явищ.

6. Єдність вимог.

7. Діалектичність вимог.

8. Гуманний стиль і тон поведінки.

Висновок. Як впливає сформований колектив на особистість.

• Активізує діяльність,

• Духовне взаємозбагачення,

• Досвід моральної, соціальної поведінки,

• Самовираження, самоствердження.

Через життя і діяльність дитячих колективів суспільство здійснює завдання національного виховання підростаючого покоління.

21. Поняття сім’ї та її роль у вирішенні завдань всебічного формування особистості. Форми роботи школи з сім’єю.

Сім'я, родина-невелика соціальна група,до якої входять поєднані шлюбом чоловік і жінка, їх діти родичі,інші особи,пов'язані родинними зв'язками з подружжям.

Сім'я - це і результат, і напевне, ще й у великій мірі - творець цивілізації. Вона виробляє головне суспільне багатство -людину. Сім'я - це життєдайний осередок, що приводить на світ Божий, плекає найвищу цінність людства - дітей, цвіт нації, майбутнє народу, завдяки яким кожен батько і мати мають реальну можливість повторити та продовжити себе в своїх потомках. Сім'я є природним середовищем первинної соціалізації дитини, важливим джерелом соціального і економічного розвитку суспільства. Недарма кажуть: коли міцна сім'я, то й сильна держава.

Кожна людина є смертною. Але сім'я, рід, родина, народ -безсмертні. Народна мудрість говорить: "Сім 'я - ключ до щастя!" Поняття щастя майже кожна людина пов'язує перш за все з сім'єю: щасливий той, хто щасливий у своїй сім'ї.

^{Функції сім'ї (розкрити)}

• репродуктивна

• економічна

• виховуючи

• комунікативна

• організація відпочинку і вільного часу

Мета, зміст та завдання сімейного виховання.

Метою родинного виховання є формування світогляду, якостей і властивостей особистості, які допомагають гідно прожити життя, реалізувати свої здібності і таланти, долати труднощі і перепони. Досвід численних поколінь засвідчує, що для таких якостей і властивостей належить фізичне здоров'я, розвинутий інтелект, працьовитість, моральність, духовність, готовність до сімейного життя.

Зміст виховання в родині обумовлений метою виховання в демократичному суспільстві і специфікою (традиціями) родинного виховання. Тому його складовими компонентами є відомі напрямки виховання - фізичне, розумове, моральне, трудове, художньо-естетичне. (РОЗКРИТИ)

На думку М.Стельмаховича "Тіло, душа, розум - ось три кити батьківської педагогіки".

ФОРМИ РОБОТИ З СІМ'ЄЮ

Робота педагогічних колективів шкіл з батьками здійснюється в двох напрямках:

• з колективом, групою батьків;

• індивідуально.

В роботі з батьками необхідно враховувати, що більшість батьків знають свої обов'язки прагнуть їх виконувати, але не завжди уміють це зробити. Обов'язок школи - допомогти їм в цьому.

Робота з колективом батьків здійснюється в двох напрямках:

• підвищення педагогічної культури батьків;

• об'єднання батьків в згуртований колектив

Головне завдання цієї роботи - активізувати педагогічну, виховну діяльність сім'ї, надати їм цілеспрямований суспільно - значимий характер.

1. Основна форма роботи з колективом батьків - 1. БАТЬКІВСЬКІ ЗБОРИ

Класні Загальношкільні.

Батьківські збори зближують батьків і вчителів, наближають сім'ю до школи, допомагають намітити найбільш оптимальні шляхи виховного впливу на дитину.

В організації і проведенні класних батьківських зборів необхідно уникати суттєвих помилок. Зокрема: призначення зборів у незручний для батьків час; перетворення зборів на своєрідний „суд" окремих батьків; висвітлення на зборах негативних сторін поведінки окремих учнів та ін.

Для підвищення дієвості батьківських зборів створюються батьківські комітети. Вони обираються у складі 3-5 чоловік на загальних зборах батьків класу.

Завдання батьківського комітету - сприяти роботі педагогічного колективу у вихованні і навчанні школярів, допомогти класному керівникові створювати сприятливі умови для проведення навчально-виховної роботи.

Класні збори треба проводити не рідше одного разу на чверть.

Підготовка і проведення батьківських зборів містить два періоди:

I. - підготовчий;

II.- проведення.

І. - Підготовчий. (РОЗКРИТИ)

ІІ. Проведення самих зборів.

Збори не повинні затягуватись більше, ніж на 1 - 1.5 години.

ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ (орієнтовний)

1. Повідомлення учителя, члена батьківського комітету про виконання рішень попередніх батьківських зборів.

1. Бесіда, лекція на педагогічну тему. (до 30 хв.)

2. Виступ батьків про досвід сімейного виховання по даному питанню.

3. Узагальнення, обмін думками по питанню, що розглядалось.

4. Повідомлення вчителя про стан навчально-виховної роботи. (показати позитивні сторони всіх дітей

5. Обговорення питань, які стосуються життя класу.

6. Різне

7. Прийняття рішень.

8. Інформація про наступні збори (їх тема, зміст).

Можна - Особливу увагу слід приділити проведенню перших батьківських зборів...

ЗАГАЛЬНОШКІЛЬНІ ЗБОРИ. Сприяють згуртуванню батьків у єдиний, цілеспрямований колектив, підвищують відповідальність кожного за здійснення загальношкільних завдань. Тому відвідувати їх необхідно всім батькам.

Іноді в школі проводять і НЕТРАДИЦІЙНІ ЗБОРИ - вогники; свята; спортивні змагання та ін.