3.4.2. Цілі навчання магістра
Впровадження комп'ютерів в навчально-виховний процес переслідує мету підвищити ефективність цього процесу, яка може оцінюватися за трьома основними критеріями: поліпшення якості навчання, інтенсифікація навчального процесу і активізація навчально-пізнавальної діяльності учнів і вчителів, надання навчально-пізнавальній діяльності творчого, дослідницького характеру, повне розкриття творчого потенціалу учнів і вчителів, задоволення їх запитів відповідно до нахилів і здібностей [251]. Це і є той кінцевий результат, який повинен бути отриманий внаслідок інформатизації навчального процесу. Для цього в педагогічних вузах необхідно готувати фахівців з новою кваліфікацією магістр освіти, на якого доцільно покладати функції заступника директора використання інформаційно-комунікаційних технологій в навчальному процесі.
Кваліфікаційні вимоги до підготовки магістрів освіти визначаються виходячи з тих основних функцій, які буде виконувати цей фахівець. Можна вказати дві основні сфери діяльності магістра освіти: організатор комп'ютерно-орієнтованого навчання з інформатики і з інших шкільних предметів і організатор використання інформаційних технологій для управління процесом навчання. Далі будемо розглядати функції магістра освіти в галузі навчання інформатики.
Володіючи технологією проектування, конструювання, реалізації, аналізу і розвитку методичних систем навчання інформатики, магістр повинен виконувати функції "конструктора" методичних систем навчання інформатики, структуру яких подано на рис.3.4.2.
Таким чином магістр освіти повинен мати такі методичні знання, уміння і навички: проектування, конструювання і впровадження методичних систем навчання; добору змісту навчання; добору методів, засобів і форм навчання; розуміння загальних принципів комп'ютерно-орієнтованих технологій навчання і здатність передавати свої знання іншим вчителям-предметникам, організуючі їх роботу щодо використання нових інформаційно-комунікаційних технологій.
Зрозуміло, що динаміка розвитку процесу інформатизації суспільства вимагатиме внесення певних коректив в підготовку фахівців з інформатики. Це означає, що описана нами кваліфікаційна характеристика випускника-інформатика педагогічного університету, яка містить перелік методичних знань, умінь і навичок магістра освіти, "відкрита" для внесення змін, що визначаються соціальним замовленням суспільства.
- Розділ 1. Методична система навчання інформатики
- 1.1. Інформатика як наука і як навчальний предмет
- 1.2. Передумови становлення теорії методичних систем
- 1.3. Поняття методичної системи навчання
- 1.4. Методична система навчання інформатики є загальноосвітній школі і педагогічному університеті
- 1.4.1. Аналіз методичної системи навчання інформатики
- 1.4.2. Особливості шкільного курсу інформатики
- 1.4.3. Перспективи розвитку шкільного курсу інформатики
- 1.4.4. Диференційоване навчання інформатики
- 1.5. Психолого-дидактичні основи навчання інформатики
- 1.5.1. Основні концепції організації й управління навчально-пізнавальною діяльністю учнів
- 1.5.3. Роль загальних розумових дій і прийомів розумової діяльності у навчанні інформатики
- 1.5.4. Психолого-дидактичний аналіз помилок учнів при навчанні інформатики та шляхи їх попередження і усунення
- 1.5.5. Перевірка і оцінювання результатів навчання інформатики
- Розділ 2. Теоретичні основи добіру змісту, методів, форм і засобів навчання
- 2.1. Принципи навчання інформатики
- 2.2. Добір змісту навчання
- 2.3. Добір методів навчання
- 2.4. Добір засобів навчання
- 2.5. Добір форм навчання
- Розділ 3. Проектування системи методичної підготовки вчителя інформатики
- 3.1. Діяльнісна модель професійної підготовки вчителя інформатики
- 3.2. Розвиток освітньої галузі "Інформатика" і добір змісту освіти при підготовці вчителів інформатики в педагогічному університеті
- 3.3. Концепція методичної підготовки майбутніх вчителів інформатики
- 3.4. Цілі методичної підготовки вчителя інформатики
- 3.4.1. Цілі навчання спеціаліста
- 3.4.2. Цілі навчання магістра
- 3.5. Зміст навчання в системі методичної підготовки вчителя
- 3.5.1. Зміст загальної методики навчання інформатики
- 3.5.2. Зміст часткової методики навчання інформатики
- 3.6. Методи навчання в системі методичної підготовки вчителя
- 3.7. Форми навчання в системі методичної підготовки вчителя
- 3.8. Засоби навчання в системі методичної підготовки
- 3.9. Підготовка майбутніх вчителів до використання комп’ютерних телекомунікацій
- Вимоги до викладачів дистанційного навчання
- Розділ 4. Добір змісту курсу методики навчання інформатики
- 4.1. Особливості формування поняття інформації
- 4.2. Особливості вивчення інформаційної системи
- 4.3. Особливості вивчення поняття операційної системи
- 4.4. Навчання основ інформаційних технологій
- 4.4.1. Графічний редактор
- 4.4.2. Текстовий редактор
- 4.4.3. Табличний редактор
- 4.4.4. Бази даних та системи управління базами даних
- 4.4.5. Глобальна мережа Інтернет
- 4.5. Навчання основ алгоритмізації та програмування
- 4.5.1. Загальні методичні підходи
- 4.5.2. Методика ознайомлення учнів з поняттям моделі
- 4.5.3. Ідеї і методи структурного програмування
- 4.5.4. Навчальна алгоритмічна мова
- 4.5.5. Методика вивчення середовища візуального програмування