Вимоги до викладачів дистанційного навчання
Використання телекомунікацій у дистанційному навчанні надає можливості для реалізації нетрадиційних для дистанційного навчання педагогічних підходів і форм навчання, наприклад так звана методика навчання орієнтована не на вчителя, а на учня або колективні форми навчання.
Практика здійснення дистанційного навчання свідчить, що вчитель дистанційного навчання, в тому числі і інформатики, повинен:
знати основні принципи функціонування телекомунікаційних систем;
знати особливості проведення теле- і відео-конференцій, форумів;
знати основи телекомунікаційного етикету;
володіти навичками інформаційної "навігації"';
вміти працювати з інформаційними ресурсами (базами даних, інформаційними службами);
вміти створювати веб-сторінки;
володіти конкретним інформаційно-освітнім середовищем;
вміти користуватися комплексом послуг, які передбачені в середовищі;
вміти подати навчальний матеріал так, щоб забезпечити ефективну, індивідуальну, незалежно від місця і часу, роботу учнів;
знати факти, які стимулюють активізацію діяльності учнів в мережі вміти ними користуватися в процесі дистанційного навчання;
знати Індивідуальні стилі навчально-пізнавальної діяльності учнів;
знати особливості самостійної діяльності учнів в мережі в процесі дистанційного навчання;
вміти проводити психолого-педагогічне тестування і поточну діяльність учнів;
вміти попереджувати і розв'язувати конфліктні ситуації;
знати активні методи навчання (навчання в співробітництві, метод проектів, різнорівневе навчання, дослідницькі, пошукові методи );
вміти проводити рольові мережеві ігри:
вміти інтегрувати очні і дистанційні форми навчання;
володіти методикою формування критичного мислення, рефлексії у учнів;
вміти організувати і провести телекомунікаційний проект;
активно використовувати можливості комунікацій через комп'ютерні мережі для організації плідного спілкування між учасниками навчального процесу, то є головною перевагою
можливостей використання глобальної мережі Інтернет в навчальному процесі.
Бажаним є також вміння викладача якщо не створювати курси, то хоча б коригувати вже наявні згідно з новими вимогами до навчального матеріалу.
Порівняння різних функцій (освітніх акцентів) вчителя в традиційному та дистанційному навчанні відображено в табл. З.9.2.
Таблиця 3.9.2
Слід зазначити, що перераховані інноваційні знання та вміння також входять до методичної культури вчителя інформатики, та їх доцільно формувати цілеспрямовано в педагогічних університетах.
Проведення дистанційних занять
Перевагою дистанційного навчання є можливість врахування індивідуальних темпів навчання учнів, насичений і швидкий зворотний зв'язок з вчителем і однокласниками.
Дистанційному навчанню властиві висока мотивація і розвинуті пізнавальні здібності учнів, оскільки лише в цьому випадку вони зможуть займатися в Інтерактивному режимі. Учні дистанційної школи мають можливість на власний розсуд дозувати роботу з навчальним матеріалом і спілкування з вчителем, задавати йому питання в міру необхідності.
Крім само мотивації до учня дистанційного класу висуваються такі вимоги як дисципліна праці, відсутність технофобії, орієнтованість на розв'язування технічних і інших проблем, уміння створювати навчальну продукцію у письмовій і графічній формі, розвинута здатність виражати себе в теле комунікаціях.
Класи в дистанційній школі можуть бути двох типів: синхронні (он-лайн режим), працюючі за однією програмою з загальним стартовим початком; асинхронні (онлайн режим), до яких учні приймаються не одночасно, а у різний час протягом дня, тижня, всього навчального року. В останньому випадку більш досвідчені учні допомагають менш досвідченим; навчання відбувається з опорою на різницю навчального потенціалу нових і колишніх учнів. Подібні можливості дистанційного навчання є дуже цінними для розвитку і застосування різновікових педагогічних технологій.
Майже всі традиційні способи взаємодії між вчителем і учнями можуть мати місце в дистанційному навчанні. Сучасні засоби телекомунікацій не тільки надають віртуальні аналоги очним навчальним контактам, а й у деяких випадках істотно розширюють їх можливості. Розглянемо елементи традиційного очного навчання, які одержали адекватне відображення на дистанційних заняттях.
Навчальний матеріал. У вчителя існує можливість забезпечити учнів всіма видами навчальних матеріалів для підготовки до занять ще до того, як почнеться діалогова частина навчання. Необхідний матеріал надається учням такими способами:
а) пересилається звичайною поштою у вигляді певного комплекту, який може включати CD-ROM чи дискету, аудіокасету. відеокасету, «паперові» посібники (кейс-технологія);
б) пересилається електронною поштою в архівованому файлі —відразу чи вроздріб, протягом навчального процесу;
в) розміщається на освітньому сайті дистанційного призначення для доступу до нього всіх зареєстрованих учнів;
г) оформляється у вигляді веб-квестів з посиланнями на необхідний матеріал у мережі Інтернет;
д) учням надається доступ до однієї чи кількох електронних бібліотек.
Діагностичний матеріал. Тьютор і учень обмінюються через електронну пошту тестами, контрольними завданнями, табелями успішності, оцінковими листами. Все це розміщено на освітньому сервері і доступно як учителю, так і учням відповідно до встановлених для них доступів (наприклад, кожен учень має пароль для входу у відповідні розділи сайту). Вчитель забезпечує учнів домашніми завданнями, консультує щодо їх виконання.
Наочність. Під час телекомунікації в реальному часі викладач демонструє учням слайди, картинки, графіки та ін., проводить віртуальну екскурсію в мережі Інтернет за заздалегідь підготовленими електронними адресами. Учні також обмінюються наочними матеріалами між собою. Свої роботи учні розмішують на сервері для доступу до них інших учнів і вчителів, або для загального відкритого доступу всіх бажаючих.
Вчитель задає учням запитання. Викладач задає учням запитання як у режимі електронної конференції, так і в «реальному часі» в режимі 1CQ, чат чи відео конференцій. При цьому він задає запитання як одному з учнів, так і всій групі одночасно.
Вчитель пояснює матеріал в односторонньому порядку чи пересилає учням записи своїх відео лекцій, а також лекцій фахівців з досліджуваних питань. Іноді корисно відправити учням набір посилань на освітні ресурси з мережі Інтернет чи спеціально підготовлену веб-сторінку з посиланнями з досліджуваної теми, так званий веб-квест.
Вчитель управляє дискусіями. Тьютор починає дискусію з досліджуваної проблеми, управляє дискусіями між учнями в рамках досліджуваної теми і відповідно до поставлених навчальних задач у режимі різних видів телеконференцій та форумів. Дискусія може проходити в режимах веб-форуму, телеконференції, чат-дискусії.
Учні задають вчителю запитання. Учні можуть задавати вчителю запитання як персонально, направляючи йому електронного листа, спілкуючись з ним у реальному часі (наприклад, в окремому «вікні» на час колективного чат-заняття), так І публічно, висловлюючи свої запитання і міркування в загальному списку розсилання.
Учень задає запитання учневі. Учень може задати запитання іншому учневі чи всім своїм віртуальним однокласникам. Тьютор регулює цей процес відповідно до навчальних цілей, вносить свої коментарі і запитання. Можливе також і вільне електронне спілкування учнів один з одним у зручний для них час, оскільки адреси кожного з них, як правило, загальнодоступні для всього віртуального класу.
Вчитель бачить реакцію учня і виражає свою. У режимі відео конференції вчитель бачить реакцію учня на поточну проблему чи на запитання, що задається. Для відображення емоційного стану в текстових електронних телекомунікаціях застосовуються так звані смайлики, які створюються за допомогою знаків клавіатури, наприклад! значок: -) — означає посмішку \ -\ — засмучення. Деякі телекомунікаційні програми пропонують додаткові засоби для відображення емоційного стану. Наприклад, додаток Microsoft Chat включає можливість вибору кожним учасником електронної дискусії графічного персонажа - від домогосподарки до інопланетянина кожний з який має кілька емоційних станів, які можна легко обирати за допомогою комп'ютерної мишки.
Вчитель оцінює учня. Тьютор оцінює роботу учня під час проведення дистанційного заняття, а також його домашні роботи, тести, творчі навчальні проекти і дослідження за допомогою кожного з дистанційних телекомунікаційних засобів.
- Розділ 1. Методична система навчання інформатики
- 1.1. Інформатика як наука і як навчальний предмет
- 1.2. Передумови становлення теорії методичних систем
- 1.3. Поняття методичної системи навчання
- 1.4. Методична система навчання інформатики є загальноосвітній школі і педагогічному університеті
- 1.4.1. Аналіз методичної системи навчання інформатики
- 1.4.2. Особливості шкільного курсу інформатики
- 1.4.3. Перспективи розвитку шкільного курсу інформатики
- 1.4.4. Диференційоване навчання інформатики
- 1.5. Психолого-дидактичні основи навчання інформатики
- 1.5.1. Основні концепції організації й управління навчально-пізнавальною діяльністю учнів
- 1.5.3. Роль загальних розумових дій і прийомів розумової діяльності у навчанні інформатики
- 1.5.4. Психолого-дидактичний аналіз помилок учнів при навчанні інформатики та шляхи їх попередження і усунення
- 1.5.5. Перевірка і оцінювання результатів навчання інформатики
- Розділ 2. Теоретичні основи добіру змісту, методів, форм і засобів навчання
- 2.1. Принципи навчання інформатики
- 2.2. Добір змісту навчання
- 2.3. Добір методів навчання
- 2.4. Добір засобів навчання
- 2.5. Добір форм навчання
- Розділ 3. Проектування системи методичної підготовки вчителя інформатики
- 3.1. Діяльнісна модель професійної підготовки вчителя інформатики
- 3.2. Розвиток освітньої галузі "Інформатика" і добір змісту освіти при підготовці вчителів інформатики в педагогічному університеті
- 3.3. Концепція методичної підготовки майбутніх вчителів інформатики
- 3.4. Цілі методичної підготовки вчителя інформатики
- 3.4.1. Цілі навчання спеціаліста
- 3.4.2. Цілі навчання магістра
- 3.5. Зміст навчання в системі методичної підготовки вчителя
- 3.5.1. Зміст загальної методики навчання інформатики
- 3.5.2. Зміст часткової методики навчання інформатики
- 3.6. Методи навчання в системі методичної підготовки вчителя
- 3.7. Форми навчання в системі методичної підготовки вчителя
- 3.8. Засоби навчання в системі методичної підготовки
- 3.9. Підготовка майбутніх вчителів до використання комп’ютерних телекомунікацій
- Вимоги до викладачів дистанційного навчання
- Розділ 4. Добір змісту курсу методики навчання інформатики
- 4.1. Особливості формування поняття інформації
- 4.2. Особливості вивчення інформаційної системи
- 4.3. Особливості вивчення поняття операційної системи
- 4.4. Навчання основ інформаційних технологій
- 4.4.1. Графічний редактор
- 4.4.2. Текстовий редактор
- 4.4.3. Табличний редактор
- 4.4.4. Бази даних та системи управління базами даних
- 4.4.5. Глобальна мережа Інтернет
- 4.5. Навчання основ алгоритмізації та програмування
- 4.5.1. Загальні методичні підходи
- 4.5.2. Методика ознайомлення учнів з поняттям моделі
- 4.5.3. Ідеї і методи структурного програмування
- 4.5.4. Навчальна алгоритмічна мова
- 4.5.5. Методика вивчення середовища візуального програмування