8. Професійно-педагогічне спілкування у в/ш
Набуття викладачем особистісного рівня спілкування є необхідною умовою високої культури взаємодії педагога і студента. Такий рівень потребує від викладача великої самовіддачі і притаманний лише тим педагогам, для яких їх професія є покликанням.
Стиль спілкування – це сукупність конкретних прийомів і засобів, які викладач доцільно, залежно від конкретних умов і можливостей навчання і виховання реалізує у своїй діяльності на основі власних знань, професійного досвіду, здібностей і умінь. Відомий російський психолог В.А. Кан-Калик виділяє такі стилі педагогічного спілкування.
1. Спілкування на основі високих професійних настанов педагога, його ставлення до педагогічної діяльності в цілому. У в/ш інтерес у спілкуванні стимулюється ще й загальними професійними інтересами, особливо на профільних кафедрах.
2. Спілкування на основі дружнього ставлення. Цей вид комунікації передбачає захопленість спільною справою. Педагог виконує роль наставника, старшого товариша, учасника спільної навчальної діяльності.
3. Спілкування – дистанція. Це найбільш поширений тип педагогічного спілкування, за якого постійно спостерігається дистанція у всіх сферах: навчанні – з посиланням на авторитет і професіоналізм; вихованні – на життєвий досвід і вік.
4. Спілкування – загравання. Воно властиве молодим викладачам, які надмірно прагнуть популярності. Таке спілкування забезпечує лише фальшивий, дешевий авторитет.
Викликає зацікавленість класифікація стилів педагогічного спілкування, запропонована М.Таленом:
1.“Сократ” Педагог з репутацією любителя спорів і дискусій, які він навмисно провокує на заняттях. Йому властиві індивідуалізм, несистематичність у навчальному процесі через постійну конфортацію.
2.“Керівник групової дискусії” Головним у навчально-виховному процесі педагог вважає досягнення згоди й співробітництва між студентами, беручи на себе роль посередника.
3.“Майстер” Педагог виступає як взірець для наслідування, який необхідно безумовно копіювати.
4.“Генерал” Не допускає будь-якого двозначного смислу, підкреслено вимогливий, жорстко домагається слухняності.
5.“Менеджер” Поширений у радикально орієнтованих школах і пов’язаний з атмосферою ефективної діяльності класу, заохоченням ініціативи й самостійності учнів.
6.“Тренер” Педагогу відводиться роль натхненника групових зусиль, для якого головне – кінцевий результат, блискучий успіх, перемога
7.“Гід” Втілений образ “ходячої енциклопедії”. Лаконічний, точний, стриманий.
Отже, результат навчально-виховного процесу у ВНЗ значною мірою визначається характером взаємодії між студентами і викладачами, організацією спрямованого спілкування між ними. При цьому викладач вищої школи залишається основною ланкою в системі формування особистості фахівця. Викладач здійснює вплив на студентів не лише змістом своїх лекцій і інших навчальних занять, але і усією своєю особистістю, поведінкою, звичками, манерами, своїм ставленням до справи, науки, інших людей і в першу чергу до студентів.
- 1.Основні завдання психології вищої школи на сучасному етапі реформування в/о в Україні.
- 2.Предмет і основні категорії психології вищої школи.
- 3.Зв¢язок психології вищої школи з іншими науками.
- 4. Методологія, принципи та методи психологічного дослідження.
- 5. Психологічна характеристика студентства.
- 6. Суперечливості та кризи студентського віку.
- 7. Адаптація студентства до навчання у в/ш, її види та умови ефективності.
- 8. Професійне становлення особистості студента як майбутнього фахівця.
- 9.Психологічні особливості студентської групи та її структура.
- 10.Проблема керівництва та лідерства у групі, функції студентського лідера.
- 11.Психологічні засади управління навчальним процесом у в/ш.
- 12.Психологічні особливості розвивального навчання у в/ш.
- 13. Проблемне навчання та психологічне обгрунтування його ефективного застосування у вищих навчальних закладах.
- 14. Пошуково-дослідницький характер навчальної діяльності студентів.
- 15.Проблеми потреб і мотивів особистості студента та їх формування у навчально-виховному процесі.
- 16. Психологічні особливості провідної діяльності студентів.
- 17.Вплив навчальної діяльності на формування особистості студентів.
- 18. Особливості формування професійної самосвідомості студентів
- 19. Психологія педагогічної взаємодії викладача зі студентами.
- 20.Навчальна активність студентів: сутність, психологічні особливості.
- 21.Психологічний аналіз конфліктів у педагогічній взаємодії. Шляхи запобігання та стратегії вирішення.
- 22.Педагогічний професіоналізм діяльності викладача.
- 23.Завдання і зміст діяльності викладача вищої школи.
- 24.Умови розвитку творчих засад у діяльносі викладача вищої школи.
- 25.Соціально-психологічні особливості готовності випускників вищої школи до практичної професійної діяльності.
- 2. Характеристика в/о України початку третього тисячоліття
- 3.Педагогічний професіоналізм діяльності викладача вищої школи.
- 4. Педагогічна та наукова творчість у професійній діяльності викладача.
- 5.Особливості розвитку вищих навчальних закладів України
- 6. Система освіти України, її структура, особливості управління
- 7. Принципи діяльності освітніх закладів
- 8. Зміст освіти у вищих навчальних закладах. Закони навчання, їх сутність.
- 9. Загальні закономірності навчального процесу.
- 10. Принципи навчання у в/ш.
- 11. Форми, види, методи, прийоми і засоби навчання у в/ш.
- 12. Традиційні та інноваційні методи навчання у в/ш.
- 13. Лекція у системі підготовки фахівців.
- 14. Організація та проведення семінарів.
- 15. Практичні та лабораторні заняття у внз.
- 16. Особливості індивідуальних занять, консультацій.
- 17. Організація контролю знань студентів.
- 18. Дистанційне навчання.
- 19. Контроль навчальної діяльності студентів.
- 20. Принципи, види та функції педагогічного управління
- 21. Педагогічний контроль і оцінка як функція управління.
- 22. Умови згуртування та розвитку студентської групи.
- 1. Психолого-педагогічна модель особистості фахівця з в/о.
- 2. Самовиховання і саморозвиток майбутніх фахівців з в/о.
- 3.Чинники і механізми формування моральних якостей студентів.
- 4. Психологічні особливості наукової діяльності.
- 5. Передумови ефективності діяльності викладача.
- 6. Шляхи формування педагогічної майстерності й підвищення рівня професіоналізму викладача вищої школи.
- 7. Умови згуртування та розвитку студентської групи.
- 8. Професійно-педагогічне спілкування у в/ш
- 9. Позиція викладача в навчально-професійній взаємодії зі студентами (розуміння, визнання і прийняття студента).
- 10.Управління навчально-професійною діяльністю студентів
- 11. Професійна імпровізації в науково-педагогічній діяльності.
- 12. Педагогічна етика викладача.
- 13. Причини неуспішності студентів та шляхи її усунення.
- 14.Психолого-педагогічні особливості групового та індивідуального навчання у в/ш.
- 15. Педагогічна майстерність як комплекс властивостей особистості викладача.
- 16. Психологічна характеристика педагогічної взаємодії.
- 17.Педагогічна ситуація як головна структурна одиниця комунікативної діяльності викладача.
- 18. Вербальна та невербальна комунікація викладача.
- 19. Формування стилю педагогічного спілкування.
- 20.Адаптація студента до навчання у в/ш.
- 21.Структура виховного процесу.
- 22.Мета і зміст національного виховання студентської молоді.
- 23.Зміст, напрями, форми і методи виховної роботи зі студентами.
- 24. Особливості роботи куратора студентської групи.
- 25.Позааудиторна робота з студентами.