1. Життєвий шлях, світогляд та філософські ідеї Дж.Локк.
Джон Локк народився 29 серпня 1632 р. в м. Рінгтон у сім'ї провінційного адвоката, виховувався в пуританській сім'ї, що була в опозиції як до пануючої в країні церкви, так до сваволі абсолютної монархії. У 1646 р. він був зарахований у Вестмінстерську школу, а в 1652р., як кращий з учнів школи, був прийнятий у Оксфордський університет. Отримав ступінь бакалавра медицини (1656), а потім магістра (1658), значну Увагу приділяв науковій діяльності, був залишений в університеті викладачем грецької мови і риторики, етики. З 1667р., поселившись у Лондоні, Д.Локк зайняв місце домашнього лікаря і вихователя в сім'ї графа Шефтсбері, одного з лідерів опозиції, активно прилучився до політичної діяльності. Починаючи з 1675р. Д.Локк разом із своїм патроном перебуває у Франції, а з 1683 року емігрує до Нідерландів. Для Локка це були роки напруженої наукової праці, глибокого вивчення ідей Р.Декарта, Т.Гобса, Ф.Бекона, ідей Реформації. Після революції 1688р., в підготовці якої Локк брав активну участь, він повертається на батьківщину. І знову поряд з урядовою службою він проводить широку наукову і літературну діяльність. Одна за іншою виходять його праці:
«Лист про віротерпимість» (1689),
«Дослідження про людський розум» (1690),
«Два трактати про державне правління» (1690),
«Думки про виховання» (1693),
«Розумність християнства» (1695).
Помер Д.Локк у 1704р.
Світогляд Локка склався під впливом буржуазної сім'ї, боротьби буржуазії проти феодальної королівської влади в 40-х роках XVII ст., під впливом близькості до англійського ліберального дворянства. З філософів на нього дуже вплинули Бекон і Декарт. Досліджуючи питання теорії пізнання, Локк продовжує розвиток англійського матеріалізму, початок якому поклав Бекон. З'ясовуючи питання про походження уявлень, Локк в своїй книзі «Дослідження про людський розум», заявляє, що вони приходять із зовнішнього світу і поступово наповнюють свідомість. Джерелом наших уявлень є відчуття.
За своїми соціальними поглядами Локк є прихильником договірної теорії походження держави і теорії природного права. На думку Локка, люди спочатку жили в природному стані свободи. Свобода — невід'ємне природне право. Таким самим природним правом є власність. Якщо в природному стані люди вільні і рівні, міркує Локк, то виникнення держави з її примусовою силою і владою пояснюється добровільною згодою людей. Вони нібито добровільно передали частину своїх природних прав правителям для того, щоб правителі захищали їх життя, свободу, майно. Ця теорія в той період відігравала прогресивну роль: з неї випливало, що монарх або його предки дістали свою владу від народу, і, отже, носієм верховної влади є народ, який навіть може забрати владу назад, якщо монарх не виконує обов'язків.
В «Листах про віротерпимість» він твердить, що держава не повинна втручатися в релігійні переконання своїх громадян, вимагаючи від них лише виконання громадянських обов'язків.
При розв'язуванні питань моралі Локк заперечував вроджену ідею про Бога і в той же час визнавав вічне існування «законодавця». «Немає законів без законодавця», — говорив Локк. Богу він відводив приблизно таку ж роль, як англійському королю в політичному житті: король царствує, але не управляє. Він відстоює ідею відокремлення церкви від держави і релігійну віротерпимість.
В основній філософській праці «Дослідження про людський розум» Локк намагався довести, що в свідомості немає «вроджених ідей» і уявлень, душа дитини нагадує «чисту дошку» (табула раса) чи аркуш білого паперу. Пояснюючи сутність і походження знань, відчуттів з досвіду, Локк виступив проти вроджених моральних принципів. Людина, на його думку, не народжується ні моральною, ні аморальною. Заперечуючи вроджені моральні принципи, Локк. по суті, заперечував релігійну мораль і в цьому полягає його велика заслуга. Він наніс серйозний удар теологічним основам моралі. В той же час він не зумів показати залежність моралі від умов суспільного життя людини.
- 2. Основні принципи побудови історії дошкільної педагогіки як науки
- 3.Періодизація світового історико-педагогічного процесу
- 2. Основні принципи побудови історії дошкільної педагогіки як науки
- 3.Періодизація світового історико-педагогічного процесу
- 2. Загальнопедагогічні ідеї Коменського
- 3. Дидактика Яна-Амоса Коменського
- 1. Життєвий шлях, світогляд та філософські ідеї Дж.Локк.
- 2. Проблеми індивідуального навчання
- 3. Віхи життєвого шляху Жан-Жака Руссо
- Від оточуючих речей:
- Від природи:
- Від людей:
- 4. Життя і педагогічні досліди й.Г.Песталоцці
- 1.Педагогічні ідеї р.Оуена
- 2.Вклад у розвиток дитячого садка ф.Фребеля
- 3.Метод наукової педагогіки м.Монтессорі
- 1. Поліна Кергомар про дошкільне виховання і дитячі садки у франції.
- 2. Школа і виховання о.Декролі.
- 3.Нова французька школа с.Френе
- 4.Методика навчання Рудольфа Штейнера.
- 5.Елізабет Грюнеліус. Вальфдорський дитячий садок. Виховання дітей молодшого віку.
- 1. Короткий нарис з історії української дошкільної педагогіки.
- 2.Повчання Володимира Мономаха дітям.
- 3.Ідеї народності та природовідповідності Григорія Сковороди.
- 4.Творчість для дітей Тараса Шевченка
- Не 2.3. Народність у вихованні к.Д.Ушинського,м.І.Пирогова та о.В.Духновича
- 1.Методи виховання та навчання Костянтина Дмитровича Ушинського.
- 2.Микола Іванович Пирогов – видатний громадський діяч.
- 1.Про народні школи на Україні. М.П.Драгоманов (1841-1895)
- 2.Твори для дітей Лесі Українки та Івана Франка.
- 1.Українська граматика б.Грінченка
- 2. С.Ф.Русова про дитячий садок.
- 3.Лубенець н.Д. «Фребель і Монтессорі», Зеньківський в.В. Про психологію дитинства.
- 9. Дисципліна у свободі. Сім'я. Мати
- 10. Виховання почуттів
- 11. Ігри
- 2.Досвід про педагогічні спроби в.Ф.Одоєвського.
- 3.Казки для дітей в.Г Бєлінського.
- 4.Добролюбов м.О. Про значення авторитету у вихованні