Звуки і букви.

• Які звуки позначені виділеними буквами в словах речення (тексту)? Вимовте їх.

• Підкресліть у словах речення (тексту) букви, що позначають голосні (приголосні) звуки.

• Поставте наголос у словах тексту. Підкресліть букви, що позначають наголошені голосні звуки.

• Підкресліть у словах речення (тексту) букви, що позначають м’які (тверді) приголосні звуки.

• Підкресліть у словах речення (тексту) букви, що позначають м’якість приголосних на письмі.

• Підкресліть слова даного тексту, в яких звуків більше, ніж букв (і навпаки).

• Складіть звукову модель слова (вказуємо в тексті).

• Доберіть звукову модель із даних до вказаного слова в тексті.

• Назвіть на слух послідовно звуки в слові тексту (вказуємо), доберіть слово з таким же звуковим складом.

• Яким звуком починається слово, доберіть інше, щоб починалось тим же звуком.

У наведених вправах застосовуються звуковий, складовий та звуко-буквений аналізи і синтез, звукове та складове моделювання і конструювання. Головне в них – доцільне поєднання аналізу і синтезу, адже мовні факти і структури засвоюються в процесі аналітико-синтетичної діяльності учнів.

Слово.

• До яких слів можна віднести дані малюнки? Підпишіть малюнки словами тексту.

• До яких слів з тексту можна віднести вислови, наприклад, «це комаха», «це метал», «це хвойне дерево» (дібрані відповідно до слів тексту)?

• Скажіть слово з тексту (позначаємо) з іншим словом чи словами (утворюються словосполучення: ходити – ходити швидко, ходити до школи).

• Які слова з тексту можна об’єднати, наприклад, назвою “Птахи”? На які питання ці слова відповідають? Наведіть приклади таких же слів.

• Складіть речення з виділеним у тексті словосполученням (срібний голос).

• Прочитайте підкреслене в тексті слово. В яких ще реченнях чи словосполученнях можна вжити це слово? (Носик – носик дитини, носик чайника).

• Підкресліть слова, до яких можна поставити запитання “Що рóбить?” (Що робив? Що зробив?)

• Від якого пішло слово? (Вказуємо). (Дрімота – від дрімати).

• Яке слово у тексті вжито в переносному значенні? Чому? Складіть з ним невелике речення.

• Скажіть слово з тексту (вказуємо) з іншим (іде людина). Коли ще можна вжити це слово? (Урок іде, дощ іде, літак іде на посадку).

• Знайдіть у тексті слова, близькі (або протилежні) за значенням, доберіть ще 1-2 слова до них.

• Прочитайте виділені слова, доберіть до них близькі (або протилежні) за значенням (в усній чи письмовій формах).

Виконанням поданих вправ діти залучаються до розумових операцій аналізу та синтезу. Мають місце тут тлумачний, лексичний, словотворчий, граматичний аналізи.

Текст, речення.

• Про що говориться в тексті? Перекажіть.

• Яка головна думка тексту?

• Чого навчає текст?

• Доберіть заголовок до тексту.

• Доведіть, що це текст. З яких речень він складається?

• Знайдіть зачин (опис події чи кінцівку) в тексті (де це можливо).

• Скільки речень у даному тексті? Прочитайте. Доведіть, що це текст.

• Знайдіть питальні (розповідні, окличні) речення. Чому вони питальні?

• Визначте за допомогою запитань зв’язок між словами в реченні (вказуємо – в усній формі чи за допомогою схеми).

• Назвіть в реченні (вказуємо) смислові пари (в усній чи письмовій формах).

• Складіть схему речення (вказуємо), наведіть приклади речень за цією схемою.

• Поставте запитання до вказаного слова в реченні (залежно від зв’язку слів).

• Доберіть із наведених (на дошці, плакаті) схему до вказаного речення в тексті.

• Знайдіть найголовніші слова за змістом у кожному реченні тексту.

Під час виконання зазначених вправ аналітико-синтетична робота супроводжується різними видами аналізу – смисловим, композиційним, граматичним, використовується графічне моделювання. Вчитель на основі тексту проводить спостереження за синтаксичною будовою та інтонаційним оформленням речень, змістом та структурою текстів. Саме таке цілеспрямоване опрацювання текстів удосконалює мовленнєву культуру учнів, вони оволодівають засобами творення речень, зв’язних висловлювань.

Специфіка комплексного підходу до роботи із текстом полягає в тому, що застосовується не тільки різні форми аналізу (смисловий, композиційний, лексичний, словотворчий, звуковий, звуко-буквений, граматичний), але й різні форми аналітико-синтетичних вправ (звукове, морфемне, морфологічне та синтаксичне моделювання); синтетичних (звукове та граматичне конструювання), багато уваги приділяємо смисловому та структурному аналізам речень і текстів.

Наводимо далі зразок комплексного аналізу тексту на етапі повторення та актуалізації знань, умінь та навичок (3 кл., Правопис слів з ненаголошеними голосними [и^е], [е^и] в коренях слів).

Зима

Білим снігом вкрилася земля. Побіліли дерéва в лісі. Звірі і птахи залишають на снігу сліди. Пробігла швидка білочка. Пройшла через поляну хитра лисиця. Зимою важче їм прогодуватись. Ось і шукає вона сліди зайчика.

• Про що говориться в тексті? Перекажіть.

• Яка головна думка тексту?

• Чому запис, який ви зробили в зошиті, можна назвати текстом? Поміркуйте.

• Прочитайте текст, виділяючи голосом позначені слова.

• Які речення вжиті за метою висловлювання? Прочитайте їх, наведіть приклади таких же.

• У першому реченні з’ясуємо зв’язок слів, зробимо схему.

• Прочитаймо текст, “відіб’ємо” наголос у словах.

• Слова останнього речення поділимо на склади, підкреслимо склад з наголошеним голосним.

• У всьому тексті підкреслимо букви, що позначають склад з ненаголошеним голосним.

• Назвіть виділені букви в словах. Які звуки вони позначають на письмі? Вимовте ці звуки.

• Назвіть слова, в яких букв більше, ніж звуків. Чому? Доведіть. Доберіть такі ж.

• Знайдіть споріднені слова. Доведіть, чому вони споріднені. Наведіть приклади таких же слів.

До виконання комплексного аналізу тексту треба готувати дітей поступово, цілеспрямовано, професійно грамотно.

Комплексні завдання вводяться та ускладнюються по мірі вивчення матеріалу. А систематичність визначеної роботи має забезпечуватись, починаючи з першого класу. Внаслідок застосування комплексної роботи з текстом розвиваються найголовніші спеціальні мовні вміння, що становлять основу формування знань, умінь та навичок з мови в молодших школярів –

1) вміння розрізняти звуки зі слуху в почутому слові, їх якість та добирати аналогічні, співвідносити звуки з буквами; 2) вміння визначати морфемний склад слова, формотвірні й словотвірні елементи в ньому та добирати подібні; 3) визначати зв’язок слів у словосполученнях й реченнях та добирати аналогічні; 4) виділяти орфограми в слові, що сприймається зі слуху й в прочитаному тексті та добирати аналогічні. Цією роботою забезпечується відповідно і розвиток мовленнєвих умінь і навичок в усній й писемній формах через глибоке усвідомлення фонетичної та граматичної систем мови. Учні оволодівають засобами творення слів, речень, зв’язних висловлювань. Отже, цілеспрямоване опрацювання текстів удосконалює мовленнєву культуру учнів.