30Визначні представники педрогогічної думки України
В історію української педагогіки ввійшли такі прогресивні, демократичні просвітителі, як Іван Вишенський (1545—1620), який пропагував рівність усіх людей, різко критикував систему єзуїтського виховання в колегіумах, які тоді створювалися в Україні та Білорусі, обстоював ідею навчання рідною мовою, чому противилися латиняни-єзуїти; протестував проти такого "унаочнення" в колегіумах, як обов'язкова присутність колегіонерів під час спалювання єретиків на вогнищі; Памво Беринда (50-і роки XVI ст.—1632) був не лише вчителем у Львівській братській школі, а й письменником, автором словника в 7 тисяч слів; Інокентій Гізель (Кисіль) (бл. 1600—1683) — автор праць із філософії, психології й теології, видав курс лекцій про життя і побут українського народу, у яких лунав протест проти польсько-шляхетського пригноблення. Досить відомим прогресивним діячем кінця XVI — початку XVII ст. був Стефан Зизаній (бл. 1570—бл.1610), який працював учителем братських шкіл. Він був ідейним керівником, виразником громадської думки львівського і віденського міщанства у боротьбі проти католицизму. Його "Катехізис для шкільного навчання" (1595) був визнаний єретичним, а самого Зизанія відлучили від церкви. Проте його діяльність справляла великий вплив на учнів братських шкіл, прищеплюючи їм любов до народних справ і традицій, що відповідало ідеям національно-визвольної боротьби українського і білоруського народів.
Усі ці приклади свідчать, що українська нація не стояла осторонь від світового прогресу, у тому числі й у сфері освіти. На той час у Європі відбувалися перші буржуазні революції, Столітня і Тридцятилітня війни, виникали нові релігійні течії (протестантство, кальвінізм) — як пряма протидія католицькому впливу. З'являлись і нові діячі культури та освіти, яким у важких умовах доводилося боротися за свої ідеї.
31 . Процес виховання - система виховних заходів, спрямованих на формування всебічно і гармонійно розвиненої особистості.
Специфіка цього процесу полягає передусім у цілеспрямованості. Наявність конкретної мети робить цей процес систематичним і послідовним, не допускає випадковості, хаотичності у проведенні виховних заходів. Особлива роль у формуванні людської особистості належить шкільному вихованню, оскільки цілеспрямований виховний вплив, на неї передбачає не лише виховання позитивних якостей, а й подолання наслідків впливу негативних об'єктивних чинників.
32. Психологічна сутність виховання - у переведенні-особистості з одного стану в інший, інтеріоризації зовнішнього щодо неї досвіду, знань, цінностей, норм, правил у внутрішній психологічний план, у її переконання, установки, поведінку. Наслідки виховання, а саме поведінка особистості, залежать від того, наскільки системно в процесі виховання поєднано емоційно-чуттєву та вольову сфери психіки, поведінку особистості
Виокремлюють загальну та індивідуальну мету виховання.
Загальна мета виявляє якості, які потрібно сформовані у всіх людей, а індивідуальна - те, що стосується виховання окремої людини. Прогресивна педагогіка передбачає єдність загальної та індивідуальної мети.
Головні завдання виховного процесу:
1. Навчити учнів мислити та розвивати їхні розумові здібності.
2. Формувати пізнавальні інтереси школярів.
3. Виявляти й розвивати творчі здібності та задатки учнівської молоді.
4. Забезпечувати моральні стосунки в учнівському колективі.
5. Навчати учнів любити людей та життя.
6. Прилучати до духовних національних і загальнолюдських цінностей.
7. Формувати моральне ставлення до людини, праці, природи, батьківщини.
8. Формувати та розвивати риси характеру кожного учня на основі принципу природо відповідності за програмою духовного і морального вдосконалення.
9. Розвивати комунікативні здібності учнів.
- 2Національна доктрина розвитку освіти в Україні
- 3. Державна національна програма “Освіта” (“Україна XXI століття”)
- 4. Концепція національного виховання, її роль і значення в організації виховної роботи з підростаючим поколінням
- 5. Педагогіка як наука, її обєкт, предмет, завдання і функції педагогіки
- 6. Основні категорії педагогіки, їх характеристика.
- 7Система педагогічних наук. Зв'язки педагогіки з іншими науками
- 8. Поняття про особистість, її розвиток та формування
- 9 Фактории, що впливають на розвиток і формування особистості
- 10. Поняття про дидактику: суть, функції, зв’язок з іншими науками.
- 1) Мотиви, зв’язані зі смислом діяльності: прагнення пізнати нові факти, оволодіти знаннями, способами дій, проникнути в суть явищ та ін.;
- 5. Основні дидактичні концепції
- 1) Відчуття конкретного утруднення в процесі діяльності;
- 1) Сприймання предметів;
- 2) Формування ясних уявлень про предмети, що спостерігаються (їхня кількість і форма);
- 3) Зіставлення предметів і формування понять;
- 4) Назва предметів (словом), розвиток мови.
- 1) Відчуття проблеми (утруднення);
- 12 Процес навчання
- 1) Розуміння та усвідомлення пізнавальних завдань;
- 18. Методи стимулювання і мотивації навчально-пізнавальної діяльності учнів
- 19. Методи контролю і самоконтролю в навчанні
- 20. Засоби навчання
- 21. Форми організації навчання
- 24. Принципи побудови системи освіти в Україні
- 25 Структура системи освіти
- 26 Структура органів управління освітою
- 27 Інновації в освіті
- 28 Виховання в умовах первісного суспільства
- 29 Найвидатніші представники зарубіжної педагогічної думки.
- 30Визначні представники педрогогічної думки України
- 33. Структура процесу виховання передбачає:
- 40 Зміст і завдання естетичного виховання
- 42 Зміст і завдання трудового виховання
- 44Статеве виховання: зміст,мета і завдання
- 45Екологічне виховання: зміст,мета і завдання
- 46 Сімейне виховання
- 47 Національне виховання
- 48 Принципи національного виховання. Їх характеристика
- 49. Сутність методу і прийому виховання
- 50. Методи формування свідомості
- 51. Методи організації діяльності і формування досвіду суспільної поведінки
- 53. Загальна характеристика форм виховання та їх класифікація