12 Процес навчання

Що називають навчанням?

Навчання — складний і багатогранний процес взаємодії вчителя й учнів, у результаті чого мають бути вирішені такі завдання:

• оволодіння учнями знаннями, уміннями та навичками;

• забезпечення оптимальних умов для розвитку потенційних інтелектуальних здібностей учнів;

• формування наукового світогляду;

• оволодіння учнями ефективними методами самостійної пізнавальної діяльності.

Що є методологічною основою процесу навчання?

Навчання як специфічна форма пізнання об'єктивної дійсності та досвіду попередніх поколінь спирається на загальні закони пізнання: від живого споглядання до абстрактного мислення

Методологічні засади пізнання

Що становить рушійну силу навчання?

Усім явищам і процесам властиві певні діалектичні суперечності. Вони є джерелом їх розвитку, своєрідним внутрішнім рушієм.

У найбільш загальному вимірі рушійна сила процесу навчання — це результат суперечностей між пізнавальними і практичними завданнями, з одного боку, та наявним рівнем знань, умінь і навичок — з другого (рис. 13).

Рушійна сила — це психологічне відчуття труднощів у вирішенні поставлених завдань. Вона проявляється у підвищенні розумової активності (чому? як?) і спрямована на конкретні дії: оволодіння необхідним обсягом знань, умінь та навичок, щоб вирішити поставлене завдання.

Вирізняють такі функції навчання:освітню, розвивальну і виховну. Особистість у процесі навчання, пізнання довкілля оволодіває певним обсягом знань, умінь та навичок, що сприяє підвищенню ЇЇ освіченості. Включення людини в активну пізнавальну діяльність — важлива передумова інтелектуального, психічного й соціального розвитку.

pghttp://m.pidruchniki.com/imag/pedag/kuz_ped/image013.jpghttp://pidruchniki.com/imag/pedag/kuz_ped/image013.j

Результати дії

Рис. 18. Рушійна сила процесу навчання

Процес навчання — велика школа виховання. Це здійснюється як безпосередньо через організацію навчального процесу, так і через зміст навчального матеріалу. Крім того, на процес виховання великий вплив має особистість учителя. К.Д. Ушинський писав: "У вихованні все повинно базуватися на особі вихователя, тому що виховна сила виливається тільки з живого джерела людської особистості. Ніякі статути і програми, ніякий штучний організм закладу, хоч би як хитро він був придуманий, не може замінити особистості в справі виховання"1.

Усі функції навчання діалектично взаємозумовлені, взаємопов'язані та доповнюють одна одну (рис. 15).

http://pidruchniki.com/imag/pedag/kuz_ped/image014.jpg

Рис. 14. Механізм взаємодії різних чинників дії рушійної сили

У чому сутність логіки навчального процесу?

Процес навчання, оскільки він ґрунтується безпосередньо на розумовій діяльності, має спиратися на певні закони мислення, враховувати логічні особливості діяльності мозку. На цьому й побудована логіка навчального процесу.

Логіка навчального процесу — це оптимально-ефективний шлях мисленнєвої діяльності людини від попереднього рівня знань, умінь, навичок та розвитку до потрібного, прогнозованого. Попередній рівень визначається ступенем навченості учня, обсягом його знань, умінь та навичок, якими він оволодів на нижчому рівні пізнавальної діяльності (в школі та поза нею). Потрібний рівень зумовлений програмними вимогами з конкретної навчальної дисципліни.

http://pidruchniki.com/imag/pedag/kuz_ped/image015.jpg

Логіка навчального процесу містить такі компоненти (рис. 16):