72. Алгоритм аналізу уроку.

Виділяють три типи аналізу уроку: комплексний, стислий, аспектний.

За комплексного аналізуурок розглядають у єдності та взаємозв’язку його цілей, змісту, методів, форм організації навчання, тобто аналізу підлягають усі аспекти уроку: дидактичний, змістовий, психологічний, виховний, методичний, організаційний.

Мета стислого аналізу уроку – складення загальної оцінки його науково-теоретичного та методичного рівнів.

Аспектний аналізпередбачає дослідження лише певної сторони уроку. Аналізується один з його аспектів:дидактичний, психологічний, виховний, методичний,організаційний, з погляду педагогічного спілкування. Рідше здійснюються такі різновиди аспектного аналізу уроку, як аналіз фізіолого-гігієнічний, порівняльний. Різновидом аспектного аналізу уроку є й так званийцільовий аналіз, спрямований на з’ясування рівня майстерності вчителя у застосуванні окремих форм, засобів і методів навчання, авторських методик, певних технологій навчання. До аспектного аналізу належить івибірковий аналіз діяльності окремих учнів (груп учнів) на уроці.

Урок розпочинають з аналізу його мети.Складають оцінку правильності її визначення з обов’язковим урахуванням особливостей навчального матеріалу, місця конкретного уроку в системі уроків з певної теми або розділу.Мета уроку має бути сформульована конкретно, чітко, лаконічно, бути реально досяжною.

Після цього аналізують структуру й організацію уроку відповідно знову-таки до його мети. Оцінюють правильністьвибору типу уроку, логічну послідовність і взаємозв’язок його етапів, оптимальність вибору форм навчання, обладнання уроку й раціональність розподілу навчального часу.

Наступний крок - аналіз змісту уроку. З’ясовують ступінь його відповідності вимогам державної програми, а також науковість, доступність викладу, його відповідність віковим особливостям учнів. Звертають увагу на ступінь складності завдань, оптимальність обсягу навчального матеріалу, застосування диференційованого підходу, забезпечення міжпредметних зв’язків.

Щодо аналізу методики проведення уроку, то увагу звертають передовсім на доцільність і обґрунтованість вибору методів, прийомів і засобів навчання, їхню відповідність змістові навчального матеріалу, меті уроку, можливостям класу. Важливими є доцільність вибору та різноманітність методів і прийомів, емоційність викладу матеріалу, ефективність застосованої наочності, якість дидактичного матеріалу. Особливої уваги надають умінню організувати ефективну колективну, групову, самостійну роботу школярів.

Наостанок здійснюють аналіз роботи й поведінки на уроці учнів(активність класу та окремих учнів, зацікавленість матеріалом уроку, ставлення до вчителя й один до одного, дисциплінованість, організованість, нормативність мовлення учнів) та запропонованого школярам домашнього завдання. Складають оцінкусанітарно-гігієнічних умов, ураховуютьпрофесіоналізм і педагогічну культуру вчителя (знання ним предмета, рівень його педагогічної й методичної майстерності, культуру мовлення, майстерність у застосуванні невербальних засобів спілкування, емоційність, зовнішній вигляд, манери, характер спілкування: демократичний, авторитарний, ліберально-популістський; тактовність у спілкування з учнями, уміння створити сприятливий психологічний мікроклімат; особливо відзначаютьсяелементи учительської творчості, обов’язково беруть до уваги рівень здійсненого самим учителем самоаналізу уроку (звідси класичне запитання: «Як самі оцінюєте свій урок?»).

Підсумки уроку зазвичай набирають форми загальної оцінки досягнення навчальної й виховної цілей уроку (повторимо: головним критерієм уроку є ступінь досягнення його правильно сформульованої мети). Після зазначення недоліків уроку обов’язково висловлюють пропозиції щодо їхнього усунення та рекомендації вчителю.