logo search
Didaktika_ekzamen

62. Розкрийте специфіку побудови уроків у класах - комплектах .

У складанні розкладу занять можливі два підходи: поєднання уроків різнопредметного і однопредметного змісту. У суміжніх класах доцільніше поєднувати однакові предмети. У комплектах 1-й и 3-й ту 1 ї і 4-й класи таке поєднання НЕ завжди виправдане, а іноді й неможливе, бо навчальні плани цих класів надто різняться. Вибір тієї чи Іншої послідовності уроків протягом дня і тижня зумовлюється и фізіологічнімі особливая молодших школярів (втомлюваність, працездатність, актівність). Встановлено, Наприклад, что найефектівніше учні Працюють у вівторок і середу на іншому ї третьому уроці. До того ж, складаючі розклад, треба зважаті на можлівість організації Самостійної роботи перелогових від змісту самого предмета й підготовленості учнів. Найбільше можливіть для організації самостійніх зайнять дають уроки мови, математики, малювання та трудового навчання. Значно менше їх на уроках читання й природознавства. Уроки музики й співів та фізічного виховання взагалі неможліві без постійної участі вчителя в навчально-виховномупроцесі.

Якщо об'єднують однакові предмети, вчітелеві легше планувати урок, переключать увагу з одного виду зайнять на Інший. За такого планування можна Проводити іноді однотемні заняття (зокрема, на уроках читання, природознавства, фізічного виховання, трудового навчання, музики й співів). Найчастіше уроки читання поєднують з уроками мови.

Вести водночас заняття з математики чи мови в двох класах Дуже Важко (це під силу Тільки досвідченому вчітелеві і при невелікій кількості дітей у комплекті).

Кожний урок у класі-комплекті - це Фактично два або три уроки, Зведені в один, Який проводитися в одному приміщенні одним учителем в один і тоой самий час . Тож учітелеві звітність:

а) 4 - 5 разів перебудовуватися на заняття то з одним, то з іншим, класом, пам'ятаючи весь час про головну мету уроку;

б) вміти розподілити хвилини між учнями всіх класів так, щоб домогтись засвоєння матеріалу самє на уроці;

в) у умів гострої обмеженості час на роботу з одним класом НЕ порушувати Загальну логіку Процесунавчання: Керувати сприймання учнів, розпізнаванням, усвідомленням істотних ознак, формуваті вміння самостійно працювати.

64.Охарактеризуйте форми та методи контролю. Методи контролю – це способи діагностичної діяльності, які дозволяють здійснювати зворотний зв'язок у процесі навчання з метою отримання даних про успішність навчання, ефективність навчального процесу. Вони повинні забезпечувати систематичне, повне, точне і оперативне отримання інформації про навчальний процес. Якщо розуміти контроль широко, як педагогічну діагностику, то методи перевірки можна розуміти ширше, як методи наукового дослідження педагогічного процесу. З цієї точки зору можна виділити методи шкільного контролю і методи наукової діагностики ("науково­го контролю"). Більшість дидактів зосереджує свою увагу на перших - методах шкільного контролю, тобто способах перевірки, які використовують вчителі. При цьому у дидактиці самі поняття "метод контролю" і "форми контролю" знань не мають чіткого окреслення.

Сучасна дидактика виділяє наступні методи контролю: методи усного контролю, методи письмового контролю, методи практичного контролю, дидактичні тести, спостереження. Окремі вчені виділя­ють також методи графічного контролю (Щукіна ГЛ.), методи програ­мованого і лабораторного контролю (Бабанський Ю.К.), користуван­ня книгою, проблемні ситуації (В. Оконь). Охарактеризуємо основні методи і форми перевірки результатів навчання.

Методи усного контролю – це бесіда, розповідь учня, роз'яснення, читання тексту, технологічної карти, схеми та ін. Основою усного контролю слугує монологічна відповідь учня (у підсумковому контролі це більш повний, системний виклад) або запитально-відповідна форма – бесіда, у якій вчитель ставить запитання і чекає відповіді учня. Усний контроль, як поточний, проводиться на кожному уроці в індивідуальній, фронтальній або комбінованій формі. На уроці і в лексиці вчителів це називається опитуванням. Досвідчені вчителі володіють різноманітними методами опитування, застосовують дидактичні картки, ігри, технічні засоби.

Письмовий контроль (контрольна робота, твір, диктант, реферат) забезпечує глибоку і всебічну перевірку засвоєння, оскільки вимагає комплексу знань і умінь учня. У письмовій роботі учневі необхідно показати і теоретичні знання, і вміння застосовувати їх для розв'язування конкретних задач, проблем, крім того, виявляється сту­пінь оволодіння письмовою мовою, уміння логічно, адекватно пробле­мі складати свій текст, давати оцінку твору, експерименту, проблемі.