45Екологічне виховання: зміст,мета і завдання
Мета екологічної освіти і виховання дошкільників — формування системи наукових знань, поглядів, переконань, які закладають основи відповідального та дієвого ставлення до навколишнього
Екприродного середовища.
Мета екологічного виховання:
• виховання любові, чуйності, доброзичливого ставлення до об'єктів природи;
• виховання потреби у спілкуванні з природою, уміння спостерігати й відчувати її красу й гармонію;
• розвиток інтересу, прагнення до пізнання природи;
• виховання культури поведінки, відповідальності за свої вчинки у природі;
• формування здатності та вмінь піклуватися про природні об'єкти та своє здоров'я;
• екологічно спрямована діяльність.
Усі заходи, що організують вихователі у роботі з екологічного виховання мають відповідати вимогам програми нового типу “Я у Світі”, що ґрунтується на принципі природо відповідальності, і допомогти в організації сфери життєдіяльності дитини.
При цьому важливо використовувати інтегрований підхід до розв'язання завдань через практичну діяльність у природі, залучаючи музичну, зображувальну, мовленнєву, ігрову форми роботи.
Основні завдання екологічної освіти дошкільнят:
1. Розвиток естетичного відчуття світу дошкільнят.
2. Розвиток уявлень про взаємозв'язки у природі.
3. Засвоєння елементів екологічної культури.
4. Засвоєння перлин народної мудрості про дбайливе ставлення до природного оточення.
5. Виховання справжньої любові до природи, бажання піклуватися про рослин і тварин, різко негативне ставлення до їх знищення.
6. Стимулювання допитливості та зацікавленість у пізнанні природи.
7. Формування навичок культурної поведінки у довкіллі.
8. Формування постійної потреби у зміцненні й збереженні власного здоров’я та здоров'я інших людей.
Основні завдання екологічного виховання дошкільнят:
• формування системи елементарних знань про предмети та явища навколишнього середовища як умови життя особистості в сучасному суспільстві;
• набуття навичок розумової праці, удосконалення дослідницьких умінь, що виявляються в аналізуванні, систематизуванні, поясненні, доведенні, міркуванні;
• цілеспрямоване керівництво вихователя розвитком мислення дитини під час ознайомлення із природою, дотримання чітко сформульованого плану;
• на етапах опанування нового матеріалу, повторення, практичного застосування набутих знань і навичок доцільно опанувати метод моделювання природних об'єктів і явищ (діти із задоволенням експериментують, вирощують квіти, саджають насіння). Процеси, що відбуваються, навчають дітей розкутості, обережності, дбайливого ставлення, уміння берегти, цінувати природні явища.
Навчити дітей бачити взаємозв'язок між рослинами і тваринами, розуміти, як людина впливає на їхнє життя. Формувати у дітей уміння бачити красу у всьому живому, незалежно від того, чи то людина, рослина, тварина. Розуміння істини, що в природі не буває корисних і шкідливих тварин, натомість усі вони пов'язані одне з одним, одне одному потрібні, а отже корисні. Розвивати у дітей почуття: небайдужості, вміння відчувати себе на місці квітки, рослини тощо. Навчити любити і охороняти природу не на словах, а допомагаючи квітам, деревам, тваринам, птахам, усьому живому. Збудити у дітей емоційний відгук на різноманітні явища природи, зародити в них бажання милуватися і насолоджуватися нею і висловлювати свої почуття засобами художнього слова. Серед актуальних завдань, які розв'язує сьогодні наш дошкільний заклад, чільне місце належить екологічному вихованню. І моє основне завдання як вихователя щодо екологічного виховання моїх вихованців полягає в тому, щоб навчити їх розуміти і любити природу; прищепити дітям відчуття різноманітності форм, фарб, звуків у природі, прищепити потребу не лише милуватися, а й пізнавати, спостерігати і, працюючи в її скарбницях, заглиблюватись у таємниці, розкривати доступні для них явища. В екологічному вихованні особливе місце посідають радісні емоції, відчуття волі на лоні природи, задоволення властивої дитині активності у взаємодії з навколишнім середовищем, можливість самовираження через конкретні дії дослідницького змісту. Екологічне виховання дітей в цьому віці детерміноване різноманітністю властивостей об'єктів і явищ природи, які є для них предметом естетичної насолоди і систематичною спонукою до активності і пізнання. Тому у своїй роботі використовую такі прийоми, при яких спілкування дітей з природою залишало б у їх пам'яті глибокий слід, позитивно впливало на почуття і свідомість. Природа при цьому повинна відкритись перед дитиною не лише як нероздільне ціле, жива лабораторія, де можна спостерігати і вивчати життя її мешканців, а й як школа, в якій можна успішно оволодіти елементарними правилами поведінки, навичками розумного використання природи, примноження і охорони її багатств.
Таким чином, ставлячи за мету виховати дошкільника екологічно грамотним, ми ставимо перед собою чіткі завдання, які вирішуємо з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей дітей - дошкільнят, зокрема:
1. Формувати елементи наукових знань про основні екологічні фактори у розвитку живої природи (світло, температура, волога, родючість ґрунту) та взаємозв'язки і залежності, які виступають в ній при їх наявності.
2. Розвивати вміння класифікувати живу природу (рослини - трави, кущі, дерева; тварини - за основними особливостями зовнішнього вигляду) на основі безпосереднього сприймання і аналізу зовнішніх ознак, способів взаємодії з середовищем та живлення.
3. Активізувати знання і практичний досвід дітей у різних видах діяльності в природі (гра, праця, науково-дослідницька діяльність, навчання).
4. Показати дошкільнятам живі барометри природи — пристосування рослин і тварин до змін у неживій природі.
5. Познайомити дітей з перлинами народної мудрості про любовне, турботливе ставлення людей до природи.
6. Стимулювати допитливість та інтерес до пізнання природи описами її об'єктів та явищ у народній творчості (народні прислів'я, загадки, приказки, вірші, прикмети, легенди, повір'я, пісні). Даючи дитині знання про природу, обов'язково враховуємо принцип доступності та послідовності.
Активність дитячого розуму, його спостережливість та допитливість, прагнення до творчості - це те, що має враховувати педагог, виховуючи бережливе, турботливе ставлення малюка до природи, почуття співпереживання до своїх менших друзів. Звідси стає очевидним, що екологічне виховання неодмінно вимагає від вихователя систематичності та послідовності в роботі, вміння підібрати найефективніші форми пізнання природи та методи засвоєння дітьми інформації про неї, завдяки чому можна якнайповніше розв'язувати поставленні завдання. Виходячи із змісту, мети, завдань екологічного виховання, можна зробити слідуючи висновки: - щоб навчити дітей любити та берегти природу, потрібно передусім дати вихованцям знання про неї; сформувати переконання у тому, що в природі немає жодного об'єкта тільки корисного або тільки шкідливого. Все в природі взаємопов'язане і має велике значення для існування людини і життя загалом; для удосконалення навчально-виховного процесу доцільно використовувати класичні та нетрадиційні форми, методи, прийом роботи; це допоможе дітям з'ясовувати, усвідомлювати причинно-наслідкові зв'язки у природі; - щоб сформувати вміння дітей бачити, відчувати, розуміти красу навколишнього світу та мати естетичну насолоду від спілкування з ним, важливо щоденно використовувати як приклад, ставлення до природи дорослих людей ; - завдання екологічного виховання можна вирішувати під час різних видів дитячої діяльності, з ускладненням діяльності, з набуттям індивідуального досвіду активізуються пізнавальні, естетичні, морально-ціннісні мотиви, які й спрямовують поведінку дітей у природному довкіллі.
Ми використовуємо багато форм та методів роботи, щоб дати дітям екологічні знання: - екологічні заняття всіх видів; - дидактичні ігри вправи; - екскурсії, спостереження; - проблемні ситуації, мовні логічні завдання; - праця в природі, дослідження; - конкурси, вікторини;- література, народний фольклор. Таким чином, всі ці засоби навчання та виховання дошкільників у своїй сукупності дають їм можливість не тільки одержати знання, закласти фундамент духовності, а й зрозуміти перші поняття- «екологічна свідомість» , «екологічна культура» - зрозуміти їх сутність. А формуються ці поняття протягом всього життя. Природа формує людину, ставить її на вищий щабель розвитку, вчить людину бути Людиною. А від людини залежить стан екології, природного багатства, збереження природи від стихійного і безконтрольного її використання.
- 2Національна доктрина розвитку освіти в Україні
- 3. Державна національна програма “Освіта” (“Україна XXI століття”)
- 4. Концепція національного виховання, її роль і значення в організації виховної роботи з підростаючим поколінням
- 5. Педагогіка як наука, її обєкт, предмет, завдання і функції педагогіки
- 6. Основні категорії педагогіки, їх характеристика.
- 7Система педагогічних наук. Зв'язки педагогіки з іншими науками
- 8. Поняття про особистість, її розвиток та формування
- 9 Фактории, що впливають на розвиток і формування особистості
- 10. Поняття про дидактику: суть, функції, зв’язок з іншими науками.
- 1) Мотиви, зв’язані зі смислом діяльності: прагнення пізнати нові факти, оволодіти знаннями, способами дій, проникнути в суть явищ та ін.;
- 5. Основні дидактичні концепції
- 1) Відчуття конкретного утруднення в процесі діяльності;
- 1) Сприймання предметів;
- 2) Формування ясних уявлень про предмети, що спостерігаються (їхня кількість і форма);
- 3) Зіставлення предметів і формування понять;
- 4) Назва предметів (словом), розвиток мови.
- 1) Відчуття проблеми (утруднення);
- 12 Процес навчання
- 1) Розуміння та усвідомлення пізнавальних завдань;
- 18. Методи стимулювання і мотивації навчально-пізнавальної діяльності учнів
- 19. Методи контролю і самоконтролю в навчанні
- 20. Засоби навчання
- 21. Форми організації навчання
- 24. Принципи побудови системи освіти в Україні
- 25 Структура системи освіти
- 26 Структура органів управління освітою
- 27 Інновації в освіті
- 28 Виховання в умовах первісного суспільства
- 29 Найвидатніші представники зарубіжної педагогічної думки.
- 30Визначні представники педрогогічної думки України
- 33. Структура процесу виховання передбачає:
- 40 Зміст і завдання естетичного виховання
- 42 Зміст і завдання трудового виховання
- 44Статеве виховання: зміст,мета і завдання
- 45Екологічне виховання: зміст,мета і завдання
- 46 Сімейне виховання
- 47 Національне виховання
- 48 Принципи національного виховання. Їх характеристика
- 49. Сутність методу і прийому виховання
- 50. Методи формування свідомості
- 51. Методи організації діяльності і формування досвіду суспільної поведінки
- 53. Загальна характеристика форм виховання та їх класифікація