1) Мотиви, зв’язані зі смислом діяльності: прагнення пізнати нові факти, оволодіти знаннями, способами дій, проникнути в суть явищ та ін.;
2) мотиви, зв’язані із самим процесом діяльності: прагнення проявити інтелектуальну активність, міркувати, долати перешкоди в процесі розв’язування задач, тобто особистість захоплює сам процес вирішення, а не тільки його результати.
Крім цього, є мотиви, що знаходяться поза межами професійної діяльності:
1) соціальні мотиви (мотиви обов’язку і відповідальності, самовдосконалення);
2) вузькоособистісні мотиви (прагнення одержати схвалення, бажання бути “першим”);
3) негативні мотиви (прагнення уникнути неприємностей від вчителів чи батьків).
Діяльність учня спонукається, як правило, одночасно декількома мотивами, один з яких є основним, інші – другорядними. Особливість провідних мотивів полягає в тому, що крім функцій спонукання діяльності вони надають їй той чи інший суб’єктивний особистісний смисл.
Потреба –стан організму, особистості, який виражає залежність від об’єктивного змісту умов її існування й розвитку.
Основною формою прояву потреби в пізнанні є оволодіння знаннями, засвоєння їх інтеграції, систематизації, потреба в накопиченні знань. Окрім цього важливою формою такого прояву є дослідження дійсності з метою одержання нового знання, аналіз вражень, інтерес до проблемних ситуацій, і, нарешті, прагнення до цілеспрямованої творчої діяльності. Психологічною формою активності особистості, що виражає потреби, є мотивація її поведінки. Як стверджують психологи, потреби відображають стан людини, за допомогою якого здійснюється регулювання поведінки, визначається спрямованість мислення, почуттів і волі особистості.
Потреби є джерелом активності особистості, оскільки процес задоволення потреб виступає як цілеспрямована діяльність. Динаміка потреб полягає в переході від усвідомлення мети (як передумови діяльності) до мобілізації засобів, за допомогою яких здійснюється її досягнення. Потреби мають прояв у мотивах, що спонукають до діяльності, і є формою прояву потреб. Якщо в потребах діяльність людини залежить від її предметно-суспільного змісту, то в мотивах ця залежність виявляється у вигляді власної активності суб’єкта.
Інтерес – форма прояву пізнавальної потреби, що забезпечує спрямованість особистості на усвідомлення цілей діяльності і сприяє орієнтації, ознайомленню з новими фактами, більш глибокому відображенню дійсності (Краткий псих. словарь / Под ред. Петровского) Інтерес іноді визначають як „тенденцію особистості, яка полягає в спрямованості чи зосередженості її думок на певному предметі (Псих. справочник учителя. Л.М. Фурман). Інтерес-мотив має прояв у спрямованості уваги, думок й характеризується емоційною привабливістю. Задоволення інтересу не призводить до його згасання, а викликає новий інтерес, який відповідає більш високому рівню пізнавальної діяльності. Інтерес, на думку психологів, може перетворюватися у схильність як вияв потреби у здійсненні діяльності, що викликає інтерес.
Розрізняють безпосередній інтерес, в основі якого лежить привабливість об’єкта як засобу досягнення цілей діяльності. Інтерес тісно зв’язаний із власним рівнем опанування дійсністю у формі знань. Про стійкість інтересу свідчить подолання труднощів у здійсненні діяльності, яка сама собою зацікавленість не викликає, але виконання якої є умовою її здійснення.
Інтерес у процесі свого розвитку може перерости в стійку особистісну потребу в активному, діяльному ставленні до свого предмета.
- 2Національна доктрина розвитку освіти в Україні
- 3. Державна національна програма “Освіта” (“Україна XXI століття”)
- 4. Концепція національного виховання, її роль і значення в організації виховної роботи з підростаючим поколінням
- 5. Педагогіка як наука, її обєкт, предмет, завдання і функції педагогіки
- 6. Основні категорії педагогіки, їх характеристика.
- 7Система педагогічних наук. Зв'язки педагогіки з іншими науками
- 8. Поняття про особистість, її розвиток та формування
- 9 Фактории, що впливають на розвиток і формування особистості
- 10. Поняття про дидактику: суть, функції, зв’язок з іншими науками.
- 1) Мотиви, зв’язані зі смислом діяльності: прагнення пізнати нові факти, оволодіти знаннями, способами дій, проникнути в суть явищ та ін.;
- 5. Основні дидактичні концепції
- 1) Відчуття конкретного утруднення в процесі діяльності;
- 1) Сприймання предметів;
- 2) Формування ясних уявлень про предмети, що спостерігаються (їхня кількість і форма);
- 3) Зіставлення предметів і формування понять;
- 4) Назва предметів (словом), розвиток мови.
- 1) Відчуття проблеми (утруднення);
- 12 Процес навчання
- 1) Розуміння та усвідомлення пізнавальних завдань;
- 18. Методи стимулювання і мотивації навчально-пізнавальної діяльності учнів
- 19. Методи контролю і самоконтролю в навчанні
- 20. Засоби навчання
- 21. Форми організації навчання
- 24. Принципи побудови системи освіти в Україні
- 25 Структура системи освіти
- 26 Структура органів управління освітою
- 27 Інновації в освіті
- 28 Виховання в умовах первісного суспільства
- 29 Найвидатніші представники зарубіжної педагогічної думки.
- 30Визначні представники педрогогічної думки України
- 33. Структура процесу виховання передбачає:
- 40 Зміст і завдання естетичного виховання
- 42 Зміст і завдання трудового виховання
- 44Статеве виховання: зміст,мета і завдання
- 45Екологічне виховання: зміст,мета і завдання
- 46 Сімейне виховання
- 47 Національне виховання
- 48 Принципи національного виховання. Їх характеристика
- 49. Сутність методу і прийому виховання
- 50. Методи формування свідомості
- 51. Методи організації діяльності і формування досвіду суспільної поведінки
- 53. Загальна характеристика форм виховання та їх класифікація