71.Сутність диференціації та індивідуалізації у фізичному вихованні дітей дош.Віку

О.П.Усова вважає, що навчання дошкільника має розглядатися як індивідуальна діяльність, оскільки в навчальній діяльності кожна дитина виконує певну розумову і фізичну роботу індивідуально й витрачає при цьому індивідуальні зусилля, що не може не враховуватись під час організації навчального процесу в дошкільних навчальних закладах.

Індивідуалізація і диференціація – це два боки одного процесу навчання, організація якого спрямована на збереження, врахування й розвиток індивідуальних якостей кожного дошк. Поняття «диференціація» визначає спосіб організації навчального процесу в певній групі, його орієнтацію на різну за змістом, формами і методами навчальну діяльність дошк. і констатує його неоднорідний характер. Індивідуалізація в цьому контексті визначає підстави, за яких здійснюється диференціація, це поняття уточнює, що розподіл дітей у навчальному процесі за групами відбувається відповідно до певних характеристик, у яких відбивається їхня індивідуальність.

Індивідуально-диференційований підхід визначаємо як вихідну позицію, засадничий принцип діяльності вчителя, яким він керується у плануванні навчально-виховного процесу, підготовці до його здійснення і в методиці роботи з учнями. В основі цього підходу лежить розподіл учнів за групами відповідно до особливостей вияву індивідуальних властивостей, що впливають на успішність навчання і є значущими для їхнього особистісного й суб'єктного розвитку. У роботі вихователя із фізичного виховання індивідуально-диференційований підхід реалізується у використанні форм і методів, методики проведення занять із фізкультури, які забезпечують диференційовану рухову активність і фізичне навантаження дошкільників, залежно від стану їхнього здоров'я і підготовленості до фізичних навантажень.

У фізичному вихованні дошкільників важливо дотримуватися принципу індивідуалізації та диференціації. У дитячих садках фізкультурно-оздоровчого типу виправданим є функціонування: групи загального типу; фізкультурно-оздоровчої групи, що дає змогу враховувати інтереси та здібності дітей щодо оволодіння різними фізичними вправами; групи дітей, які за станом здоров'я належать до підготовчої медичної групи; групи, вихованці якої мають певні порушення у стані здоров'я (спеціальні медичні групи), порушення опорно-рухового апарату; спортивні секції; фізкультурні гуртки; центри здоров'я та реабілітації.