2.2. Експериментальна перевірка ефективності педагогічних умов процесу підготовки студентів 4 курсу спеціальності «Початкова освіта» до формування загальнонавчальних умінь учнів початкової школи

Формувальний педагогічний експеримент проводився в процесі вивчення студентами 4 курсу денної форми спеціальності «Початкова освіта» інституту педагогіки та психології Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова дисципліни «Педагогічні технології в початковій школі», серед яких 25 студентів складали контрольну групу (КГ) та 28 студентів - експериментальну групу (ЕГ). Формувальний експеримент включав в себе проведення зі студентами експериментальної групи спеціально розроблених навчальних занять, що були спрямовані на підвищення знань та умінь студентів з проблеми формування загальнонавчальних умінь учнів початкової школи.

В представленій нами моделі підготовки студентів до формування загальнонавчальних умінь учнів початкової школи основними формами організації процесу підготовки досліджуваних умінь було визначено такі: лекції, лабораторні роботи, самостійна робота, індивідуальна робота, педагогічна практика.

Тема першого лекційного заняття: «Формування в учнів початкових класів загальнонавчальних умінь, як актуальна проблема традиційних педагогічних технологій».

Мета її полягала у тому, щоб сформувати у студентів знання про загальнонавчальні уміння, їх значенням для успішної навчальної діяльності молодших школярів та вченими, що зробили вагомий внесок в питання формування загальнонавчальних умінь молодших школярів (Додаток ).

Забезпеченню формування у студентів мотиваційного та когнітивно-операційного компонентів готовності щодо розвитку загальнонавчальних умінь в учнів початкової школи сприяло розуміння значення формування в учнів загальнонавчальних умінь; характеристика кожної з груп загальнонавчальних умінь, що формуються в початковій школі: організаційні уміння; логіко-мовленнєві уміння; загальнопізнавальніуміння; контрольнооцінні уміння; визначення теоретичних засад процесу формування загальнонавчальних умінь в учнів.

Майбутні вчителі усвідомили всю необхідність формування в учнів загальнонавчальних умінь в умовах сучасності та окреслили перелік тих якостей, якими повинен володіти педагог для успішного формування у молодших школярів загальнонавчальних умінь.

Студенти відзначали, що досить важливою та змістовною для подальшої професійної діяльності виявилася характеристика методів, засобів та форм, які сприятимуть ефективному формуванню в учнів кожної групи загальнонавчальних умінь. В процесі опрацювання плану лекції вони коментували певні пункти та наводили приклади з свого життєвого досвіду та педагогічної практики.

У ході лекції студентам ставилися проблемні запитання, що сприяли активізації мислення, зацікавленості та більш глибокому інтересу щодо проблеми формування в учнів загальнонавчальних умінь. Майбутні вчителі початкової школи проявляли активність, коментували деякі особливості формування різних видів загальнонавчальних умінь, зставили питання, навіть дискутували з приводу вибору найефективніших шляхів формування даних умінь. Методами, що використовувалися при проведенні лекційного заняття, були наступні: бесіда, пояснення навчального матеріалу, що за своєю сутністю пояснювально-ілюстративні та частково-пошукові, елементи диспуту. Також використовувався такий засіб активізації пізнавальної діяльності як мультимедійна підтримка, яка сприяла засвоєнню лекційного матеріалу, кращому сприйняттю, підтримувала увагу аудиторії та активізувала інтерес до вивчення даної теми.

Так як уміння вчитися являється основою для розвитку загальнонавчальних умінь, то метою другого лекційного заняття було сформувати у студентів знання про прямі та опосередковані засоби формування уміння вчитися; його значенням для успішної навчальної діяльності молодших школярів; формування системи знань про етапи педагогічного керівництва технологією формування мислительних умінь учнів початкових класів (Додаток ).

Зміст лекції був покликаний сформувати у студентів знання про значення уміння вчитися, як ключової компетентності молодших школярів; опосередковані засоби формування у молодших школярів уміння вчитися; прямі засоби формування в учнів умінь навчатися; етапи педагогічного керівництва технологією формування у молодших школярів мислительних умінь.

Наступною формою підготовки майбутніх вчителів до формування загальнонавчальних умінь в молодших школярів були лабораторні заняття з дисципліни «Педагогічні технології в початковій школі» (Додаток ). Вони передбачали систематизацію та узагальнення знань про загальнонавчальні уміння; формуваня уміння визначати та класифікувати види загальнонавчальних умінь; обирати систему відповідних методів, засобів та форм роботи, які сприятимуть ефективному їх формуванню у молодших школярів.

Зміст та завдання лабораторного заняття реалізували три частини, перша з яких передбачала узагальнену перевірку теоретичних знань. На опрацювання виносилися питання актуальності формування в учнів загальнонавчальних умінь; характеристики кожної групи загальнонавчальних умінь, що формуються в початковій школі (організаційні уміння; логіко-мовленнєві уміння; загальнопізнавальні уміння; контрольно-оцінні уміння); теоретичні засади процесу формування загальнонавчальних умінь в учнів. Майбутні вчителі початкової школи активно обговорювали запитання, показали високий та достатній рівень теоретичних знань, неодноразово наводили приклади.

Другою частиною лабораторного заняття була практична робота, метою якої було формування та удосконалення практичних умінь, тобто формування когнітивно-операційного компонента готовності до формування загальнонавчальних умінь молодших, і включала опрацювання таких завдань як: характеристика переваг системи роботи щодо формування загальнонавчальних умінь; визначення ролі батькiв у процесi формування загальнонавчальних умінь молодших школярів; розробка порад батькам, які сприяли б формуванню загальнонавчальних умінь молодших школярів поза межами школи.

Першим завданням було характеристика переваг системи роботи щодо формування загальнонавчальних умінь, що мало на меті формування у студентів умінь знаходити переваги та використовувати їх для ефективної організації навчального процесу в ході якого формуються загальнонавчальні уміння молодших школярів. До таких переваг можна віднести: 1) процес формування загальнонавчальних умінь молодших школярів не вимагає виділення додаткових годин; 2) забезпечення формування загальнонавчальних умінь і навичок в рамках кожного предмета; 3) створення єдиного освітнього простору для учнів.

Наступним завданням було визначення ролі батькiв у процесi формування загальнонавчальних умінь молодших школярів та розробка порад батькам, які сприяли б формуванню загальнонавчальних умінь молодших школярів поза межами школи. Дані види завдань сприяли тому, що студенти зрозуміли значення формування загальнонавчальних умінь не лише в школі, а і поза її межами. Залучення батьків до даного процесу полегшує роботу вчителя та підвищує ефективність формування вище зазначених умінь молодших школярів. Розроблення порад відбувалося у групах. Це сприяло активному обміну думок та наведенню студентами вагомих переваг своїх думок. Обгрунтування запропонованих порад сприяло тому, що студенти не просто несвідомо пропонували варіанти, а усвідомлювали їх можливість використання на практиці у власній педагогічній діяльності.

Третя частина лабораторного заняття була покликана на формування аналітико-результативного компонента готовності студентів до формування загальнонавчальних умінь молодших школярів та включала виконання студентами тестових завдань із подальшою самооцінкою. Виконання тесту сприяло підведенню підсумку отриманих знань, аналізу засвоєння знань і сформованості вмінь.

Студенти активно приймали участь у обговоренні проведеного лабораторного та ділилися власними враженнями. Відбувалося активне обговорення питань та дискутування.

Тема другого лабораторного заняття була: Технології традиційного навчання: особливості формування у молодших школярів уміння вчитися, як основа для розвитку загальнонавчальних умінь молодших школярів.

Мета даного заняття полягала у систематизації та узагальненні у студентів знань про прямі та опосередковані засоби формування уміння вчитися; формуванні уміння правильно їх обирати та застосовувати на практиці; формуванні уміння організовувати систему педагогічного керівництва технологією формування мислительних умінь учнів початкових класів. Так як і попереднє, дане лабораторне заняття складалось із трьох частин для гармонійного і ефективного розвитку у студентів мотиваційного, когнітивно-операційного та аналітико-результативного компонентів готовності студентів до формування загальнонавчальних умінь молодших школярів.

Під час фронтального обговорення питань було з’ясовано значення уміння вчитися, як ключова компетентність молодших школярів; визначено опосередковані та прямі засоби формування у молодших школярів уміння вчитися; виділено етапи педагогічного керівництва технологією формування у молодших школярів мислительних умінь.

Студенти активно залучались до обговорення, ставили додаткові запитання, пропонували власні відповіді та наводили приклади виходячи із власного досвіду педагогічної діяльності.

Для формування когнітивно-операційного компоненту готовності студентів до формування загальнонавчальних умінь молодших школярів було використано такі види завдань:

1) Використовуючи підручники початкових класів, розробити систему вправ і завдань багатофункціонального характеру, що сприятимуть формуванню в учнів уміння навчатися. (Групова робота).

2. (Парна робота). На прикладі пояснити технологію формування у молодших школярів мислительних умінь на кожному з етапів педагогічного керівництва.

Зміна форм роботи сприяла активному обміну інформації, розвитку умінь студентів відстоювати власну думку та наводити переконливі факти.

Групова та парна робота покликані усіма засобами впливати на формування умінь у студентів до взаємодії та можливості орієнтуватися в певній педагогічній ситуації, враховуючи її особливості, діяти. Завдяки груповій групі навіть несміливі студенти починають активно діяти. Під час виконання завдання проявлялась активність та критичність до себе і своїх одногрупників, що і забезпечило розуміння завдання та його успішного виконання

Трея частина лабораторного заняття була спрямована на рефлексію. Під час виконання тестових завдань студенти мали змогу ще раз узагальнити і систематизувати власні знання, зрозуміти що для них потребує подальшого вдосконалення та на що потрібнов подальшому звернути увагу.

Під час проведення даних форм роботи використовувалися елементи інтерактивної, ігрової та проблемної технологій навчання. Їх суть полягає в тому, що навчально-виховний процес відбувається за умови активної, постійної взаємодії всіх студентів, що створюють атмосферу співробітництва та конструктивної дискусії. У ході роботи нами було використано колективне, індивідуальне та групове навчання. Розробка системи вправ і завдань багатофункціонального характеру, що сприятимуть формуванню в учнів уміння навчатися, відбувалося у груповій формі навчання, де всі студенти групи працюють над одним завдання разом обговорюють, аналізують та приймають рішення. При груповій навчальній діяльності організація навчання була спрямована на роботу в малих групах по 4 особи, що об’єднувалися навчальною метою при виконанні звдання.

Парна робота під час характеристики технології формування у молодших школярів мислительних умінь на кожному з етапів педагогічного керівництва, дала змогу охопити всі етапи та здійснити їх детальний аналіз.

Вище зазначене свідчить, що використання різних форм та методів навчання надали змогу сформувати основу готовності вчителів початкової школи до формування загальнонавчальних умінь молодших школярів.

Велике значення в процесі проведення підготовки майбутніх вчителів початкової школи до формування загальнонавчальних умінь молодших школярів мали засоби підготовки. Досить дієвими при проведенні лекції були технічні засоби мультимедійної презентації, яка забезпечила краще сприймання та запам’ятовування теоретичного матеріалу.

Під час проведення лабораторних занять використовувалися роздаткові матеріали, підручники. Дані засоби навчання срияли кращому сприйманню, набуттю, усвідомленню, узагальненню та систематизації знань про специфіку формування загальнонавчальних умінь молодших школярів.

Таким чином, запропонована модель підготовки студентів до формування загальнонавчальних умінь молодших школярів сприяє виробленню позитивної мотивації студентів, розширенню знань та формуванню умінь ефективної організації процесу навчання із урахуванням розвитку кожного виду загальнонавчальних умінь молодших школярів.