Рівні сформованості мотиваційного компонента готовності студентів до формування загальнонавчальних умінь учнів початкової школи на етапі констатувального експерименту

Отже, на рівні мотиваційного компонента у студентів виявлено позитивне ставлення до педагогічної діяльності та розуміння потреби формування загальнонавчальних умінь молодших школярів; спостерігається бажання до оволодіння творчими знаннями, які б сприяли ефективнішому формуванню раніше згаданих умінь у молодших школярів

Для діагностування рівнів сформованості когнітивно – операційного компонента готовності майбутніх вчителів початкової школи до формування загальнонавчальних умінь молодших школярів було використано виконання практичного завдання. Запропоновані завдання відображали когнітивну готовність (сформованість теоретико-методологічних, психолого-педагогічних та методичних знань, якими повинен володіти студент для успішного формування загальнонавчальних умінь молодших школярів).

Для визначення рівнів сформованості когнітивно-операційного компонента готовності студентів до формування загальнонавчальних умінь молодших школярів було представлено такий ряд завдань:

1. Дати визначення поняттю «загальнонавчальні уміння».

2. Організаційні уміння це - …

3. Наведіть приклад логіко – мовленнєвих умінь.

4. До загальнопізнавальних належать уміння …

5. Контрольно – оцінні уміння це - уміння…

6. Визначте шляхи формування загальнонавчальних умінь молодших школярів.

7. Запропонуйте відповідні методи і прийоми, які потрібно застосовувати, щоб оптимально розвивались:

- організаційні уміння;

- логіко – мовленнєві уміння;

- загальнопізнавальні уміння;

- контрольно – оцінні уміння.

Наступний вид завдання передбачав, щоб студенти на представленому фрагменті уроку визначили загальнонавчальні уміння, які формуються у молодших школярів під час виконання вправ та запропонували власні методи, форми та засоби, застосування яких, на їхню думку, сприяло б ефективнішому формуванню в учнів даних умінь. Додаток

З таблиці 1.2. видно, що рівень сформованості когнітивно-операційного компонента готовності студентів 4 курсу до формування загальнонавчальних умінь учнів початкової школи переважно виявляється на середньому та високому рівнях. Так, високий рівень сформованості даного компонента мають 21,1 % (19 осіб), середній рівень 67,7 % (61 особа), низький рівень 12,2% (11 осіб).

Студенти 4 курсу відповіли, що вони знають, які вміння належать до загальнонавчальних, володіють знаннями та вміннями формування загальнонавчальних умінь учнів початкової школи. Але коли потрібно було конкретно розподілити групи загальнонавчальних умінь та зазначити відповідні приклади та шляхи їх формування, виявилося, що їх знання та уміння частково повні. Студенти здебільшого давали відповідь опираючись на досвід з проходження активної педагогічної практики і зізнавалися, що чітких дидактико-методичних знань їм бракує. Загалом студенти мають лише уявлення про сутність загальнонавчальних умінь (в середньому лише 21,1% студентів 4 курсу володіють високим рівнем готовності до формування загальнонавчальних умінь молодших школярів). Тобто студенти відчувають певні труднощі у формуванні загальнонавчальних умінь учнів. Це пояснюється тим, що знання, якими вони володіють, мають переважно емпіричний характер зі спостережень за роботою вчителів). Також, на нашу думку, це пояснюється тим, що дидактичні і методичні знання засвоюються студентами розрізнено і не інтегруються у комплекс знань, а в подальшому у вміння. Отже студенти володіють недостатньо глибокими знаннями про загальнонавчальні уміння; їм властива здатність застосовувати систему засобів, методів, прийомів, які б сприяли ефективному формуванню вище згаданих умінь в учнів початкової школи лише за зразком; пошук нових нестандартних підходів до оволодіння знаннями та уміннями, які б сприяли ефективному формуванню загальнонавчальних умінь молодших школярів приділяється недостатня увага.

Таблиця 1.2