Правознавство
При вивченні правознавства слід враховувати динамічні зміни у системі суспільних відносин України, найновіші досягнення теоретико-правових поглядів на правові явища, результати активної нормотворчої діяльності органів державної влади, та водночас певну ступінь консерватизму українського законодавства.
Прилучення учнів до правової культури збагачує її духовне життя. Водночас знання нею своїх прав і обов’язків розширює можливості її реалізації, зокрема у власних інтересах. Правове виховання зміцнює життєву позицію, підвищує громадську активність та загострює почуття непримиренності до негативних явищ. Порівняно з іншими складниками виховання, правове виховання має свою специфіку, що визначається передусім соціально правовим статусом учнівської молоді в суспільстві.
Варто звернути увагу на зміни, що відбулись у чинному законодавстві.
Так у 2011 - 2012 роках було внесено зміни до цивільного, кримінального, сімейного, господарського кодексів України та Кодексу України про адміністративні правопорушення. В 2011 році були прийняті закони України «Про біженців», «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», «Про вибори народних депутатів України», «Про державну службу» (набирає чинності з 01.01.2013 року), «Про Фонд державного майна України», а в 2012 році «Про громадські об’єднання», «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». А також у 2011, 2012 роках внесено ряд змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
У 2012 - 2013 навчальному році учні 9–х класів навчатимуться за програмою "Правознавство. Практичний курс" авторів Пометун О.І., Ремех Т.О. На відміну від інших навчальних курсів, "Правознавство. Практичний курс" передбачає, що учні набувають ряд основних вмінь, зокрема: орієнтуватися в системі законодавства, користуватися джерелами права; володіти елементарною правовою термінологією; зв’язно та логічно викладати матеріал з морально-правових проблем; використовувати правову літературу; брати участь в обговоренні, дискусії, аргументовано висловлювати і відстоювати свою думку, робити висновки; застосовувати правові знання для пояснення фактів навколишнього життя і вибору варіанта правомірної поведінки в різних життєвих ситуаціях.
"Правознавство" як навчальний предмет у старшій школі має на меті формування системного уявлення в учнів про державу та право як основні засоби впорядкування суспільних відносин, вміння використовувати їх у практичному житті.
Для 10 класів рівня стандарту / академічного на вивчення правознавства відводиться 35 годин на рік (1 година на тиждень). Чинною є програма авторів Котюка І.І. та Палійчук Н.Й.
Для класів правового профілю чинною є програма авторів Ремех Т.О., Ратушняка С.С. "Правознавство. 10-11 класи (профільний рівень)". Програма розрахована на 105 годин протягом навчального року (3 години на тиждень) та охоплює 10-11 класи.
Метою курсу "Правознавство" в профільних класах є формування в учнів розуміння права як відкритої системи, що базується на невід’ємності суспільства від держави, законів від повсякденного життя. Право представлене в курсі елементом цілісного світу, що складається з понять, переживань і практичних дій. Курс спрямований на розвиток правової і громадянської компетентності, відповідних ціннісних орієнтирів, умінь, навичок школярів.
Для ефективного навчання правознавства, профільної та допрофільної підготовки учнів з цього навчального предмета важливим є підготовленість учителя – досконале знання ним змісту основного та елективних правознавчих курсів, володіння педагогічними технологіями, зацікавленість у самоосвіті.
З метою більш кваліфікованого викладання правознавства в загальноосвітніх навчальних закладах бажано, щоб цей навчальний предмет щорічно викладався в школі одним вчителем. До проведення уроків з правознавства, активізації правовиховної роботи варто залучати представників обласних (районних) управлінь юстиції. Їх знання і досвід практичної роботи не тільки сприятимуть поповненню учнями знань із правових дисциплін, а й сприятимуть підвищенню їх зацікавленості в самоосвіті.
- Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни
- 01135, М. Київ, проспект Перемоги, 10, тел. (044) 486-24-42, факс (044) 236-10-49, ministry@mon.Gov.Ua
- Географія
- Економіка
- Інформатика
- Профільне вивчення інформатики
- Поглиблене вивчення інформатики
- Пропедевтичне вивчення інформатики у 2-4 класах
- Вивчення інформатики у 5-8 класах
- Про організацію викладання інформатики та використання нкк
- Загальні рекомендації щодо календарного планування
- Державна підсумкова атестація
- Математика
- Допрофільна підготовка і профільне навчання
- Вивчення факультативного курсу «Логіка»
- Основи здоров’я
- Початкова школа
- Особливості вивчення навчальних предметів у 1-му класі
- Предмети суспільно-гуманітарного спрямування
- Правознавство
- Філософія
- Людина і світ
- Інтернет-ресурси для вчителів історії
- Інтернет-ресурси для вчителів правознавства:
- Світова література
- Обов’язкова кількість видів контролю
- Вимоги до оцінювання навчальних досягнень учнів зі світової літератури
- Вимоги до оцінювання контрольних творів
- Українська література
- Обов’язкова кількість видів контролю
- Вимоги до оцінювання навчальних досягнень учнів з української літератури
- Вимоги до оцінювання контрольних творів
- Українська мова
- І. Аудіювання (слухання — розуміння)
- II. Говоріння й письмо (діалогічне й монологічне мовлення)
- Вимоги до оцінювання
- Монологічне мовлення Говоріння (усні переказ і твір); письмо (письмові переказ і твір)
- За письмове мовлення виставляють також одну оцінку: на основі підрахунку допущених недоліків за зміст і помилок за мовне оформлення, ураховуючи їх співвідношення.
- III. Читання Читання вголос
- V. Оцінювання правописних (орфографічних і пунктуаційних) умінь учнів
- Фізична культура
- Інтенсивність фізичного навантаження (чсс, уд./хв.)