Предмети суспільно-гуманітарного спрямування

Історія України. Всесвітня історія

У 2012-2013 навчальному році учні 5-9 класів навчатимуться за програмою "Історія України. Всесвітня історія. 5–9 класи". Для 10-11 класів академічного рівня та рівня стандарту чинними є програми "Історія України. 10-11 класи" авторів Пометун О.І., Гупана Н.М., Фреймана Г.О. (52 години на рік, 1,5 години на тиждень); для класів історичного профілю чинними є програми "Історія України. 10-11 класи" (140 годин на рік, 4 години на тиждень) авторів Кульчицького С.В., Лебедєвої Ю.Г.

Для вивчення всесвітньої історії чинними є програми "Всесвітня історія. 10-11 класи (рівень стандарту/академічний рівень)" колективу авторів Ладиченко Т.В. та ін. Програма розрахована на 35 годин на рік (1 година на тиждень).

Для класів історичного профілю чинною є програма зі всесвітньої історії (автори Ладиченко Т.В., Черевко О.С., Камбалова Я.М.), що розрахована на 3 години тижневі (105 годин на рік).

Всі програми розміщені на офіційному сайті Міністерства (www.mon.gov.ua) та надруковані у фахових виданнях.

Вивчення історії України та всесвітньої історії доцільно синхронізувати. Проте вчитель може організувати вивчення учнями програмного матеріалу зазначених курсів як послідовно, так і паралельно.

Безпосередньо вчителі історії повинні зосередити свою увагу на забезпеченні виховання особистості, яка усвідомлює свою належність до українського народу, сучасної європейської цивілізації, сприяє розвитку і збагаченню українських культурно-історичних традицій, вихованню культури міжетнічних і міжособистісних відносин, формуванню навичок самостійного наукового пізнання, самоосвіти і самореалізації особистості.

Нові можливості у вивченні історії відкривають інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ). Опора на візуальне сприйняття характерне для сучасного етапу розвитку цивілізації. Часто в процесі інформаційної комунікації зоровий знак переважає над текстовим. Тому використання мультимедійності на уроках історії полегшує процес запам'ятовування, дозволяє зробити урок більш цікавим і динамічним, «занурити» учня в обстановку будь-якої історичної епохи, створити ілюзію присутності, співпереживання, сприяє становленню об'ємних і яскравих уявлень про минуле.

Важливим є використання в навчанні учнів картографічних посібників – атласів, контурних карт, настінних карт. Вони допомагають продемонструвати динаміку історичних подій, встановити зв’язок між географічним середовищем та місцем тієї чи іншої історичної події.

Дієвим засобом розвитку інтересу до історії є показ взаємозв’язку із сучасністю.

Однією із найбільш традиційних позакласних та позашкільних форм організації історичної освіти є предметні олімпіади, історичні турніри.

Велику роль відіграє позакласна робота, зокрема пошукова й краєзнавча.

Перевагою при вивченні місцевої, регіональної історії є можливість побачити в реальній, а не у відтвореній формі факти, що її ілюструють. Можливість роботи в музеях, проведення дослідницької роботи на місцевому матеріалі допоможе навчити учнів навичкам та методиці ідентифікації залишків минулого, аналізу, тлумачення та визначення їхнього місця у більш широкому історичному контексті. Краєзнавство сприяє вихованню в учнів інтересу до вивчення і збереження навколишнього середовища, любові та поваги до «малої Батьківщини», що є важливою основою патріотизму.

Активізації інтересу учнівської молоді до історії, в першу чергу до минувшини рідного краю, формуванню навичок критичного погляду на історичні події, уміння робити висновки сприяє дослідницька діяльність. Ця робота є цікавою і захоплюючою, стимулює інтерес учнів до історії рідного краю. При цьому можуть бути широко застосовані такі форми і методи, як інтерв’ю, збір історичних експонатів, робота в архівах тощо.

З метою посилення патріотичного виховання учнівської молоді особливу увагу варто приділяти темам, присвяченим Великій Вітчизняній війні. Доля склалася так, що Україна потрапила до епіцентру найбільшого в історії людської цивілізації збройного конфлікту. Вона сповна відчула на собі гітлерівський "новий порядок", жертвами якого стали мільйони наших співвітчизників: радянських військовополонених, партизан, підпільників, цивільного населення. Підриваючи генофонд народу, керівництво Німеччини не лише здійснювало політику відкритого геноциду, але й проводило лінію на обезлюднення України. На примусові роботи до рейху та окупованих країн було вивезено мільйони громадян республіки, значна частина яких не повернулася на Батьківщину.

Звертаємо увагу вчителів, що з 5 класу у 2013/2014 навчальному році розпочнеться вивчення історії за новою навчальною програмою.