Порядок обробки та групування інформації
Згідно з обраною темою наукової роботи дослідник самостійно підбирає літературні джерела (книги, брошури, статті), офіційні документи, накопичує відомчі матеріали з теми та опрацьовує їх. Порядок роботи над літературними джерелами включає бібліографічний пошук літератури з теми досліджень, її вивчення, фіксацію початкових даних і їх використання у процесі наукового дослідження для створення нових знань.
Робота з друкованими та електронними джерелами інформації передбачає: загальне ознайомлення (ознайомлення зі змістом і швидкий перегляд джерела); уважне читання по розділах (виділення найважливішого тексту); вибіркове читання тексту (перечитування найважливішого); складання плану прочитаного матеріалу (постановка проблем); виписка з прочитаного (повніше та чіткіше – цитата і бібліографічний опис із зазначенням тих сторінок, звідки взята цитата); оформлення картотек (бібліографічна картотека, картотека виписок, картотека рефератів, картотека іноземної літератури); зіставлення та критична оцінка прочитаного (запис зауважень).
При роботі із друкованими та електронними джерелами інформації дослідник робить виписки окремих речень або абзаців. При цьому необхідно уникати накопичення матеріалу, що не стосується обраної теми та об’єкта дослідження.
Досвід свідчить, що приблизно 30-40 % літературних джерел, початково відібраних за їх назвою, виявляються некорисними при роботі над темою.
У процесі роботи над джерелами з’являються власні висновки, оцінки, узагальнення, передбачення у використанні інформації. Коли виписки здійснюються рукописним способом, їх необхідно записувати й виділяти в тексті позначками на полі у квадратних дужках або записувати іншим кольором. У цьому випадку окремі положення краще фіксувати на аркушах паперу тільки з одного боку, залишаючи великі поля. Це дає змогу у необхідних випадках робити додаткові вставки, паралельні виписки з інших книг для порівняння, а також викладу власної думки з цього питання. З цією метою можна використати картки з картону або цупкого паперу, наприклад, які зручно групувати за однорідністю питань, що вивчаються. Доцільно робити кольорові або шрифтові виділення нотаток.
Однак у сучасних умовах набагато краще та зручніше використовувати для роботи над текстом персональний комп’ютер та спеціальне програмне забезпечення - текстові редактори, наприклад, Microsoft Word.
При використанні комп’ютера процес початкового накопичення інформації значно спрощується. Виписки можна робити власноручно, записуючи текст у відповідний текстовий файл. Інший шлях - це сканування великих частин тексту сканером, а потім за необхідності його правка та коментар. Можна також використовувати програми для автоматичного перекладу.
Незалежно від того, на якому носії (електронному чи на паперовому) зафіксована інформація із літературного джерела, вона повинна бути згрупована за однорідними ознаками для використання в процесі дослідження. Такою ознакою здебільшого є питання, які містяться у плані теми дослідження.
Записи на паперових картках зручно групувати у спеціальні картотеки, але вони повинні мати картонні розподільники з індикаторами за планом дослідження. При використанні комп’ютерів варто накопичувати виписки в окремих файлах, що відповідають розділам роботи. Потім, у процесі вторинного групування матеріалу, необхідний текст буде переноситися в основний файл наукової роботи.
У ході дослідження дослідник опрацьовує велику кількість літературних джерел, інформацію з яких неможливо запам’ятати чи виписати в повному обсязі, тому необхідно при її обробці використовувати такі способи фіксації інформації: анотація; резюме; тези; реферат; цитата; конспект; покажчики.
Анотація є стислою характеристикою книги, статті, рукопису тощо. За своїм характером анотації можуть бути довідковими та рекомендаційними, тобто такими, які містять критичну оцінку твору. Виходячи з вимог до анотації, її обсяг може бути від декількох слів до 10-15 рядків.
Резюме – це короткий підсумок прочитаного твору, в якому містяться висновки та головні підсумки.
Тези – положення, які коротко викладають одну з основних думок лекції, доповіді тощо. Тези подаються у формі логічних суджень. Тези поділяють на основні, прості та складні. Прості тези записують при першому ознайомленні з текстом (іноді їх записують у вигляді цитат). Основні тези часто створюються на основі простих, шляхом їх узагальнення, переробки й виключення окремих положень.
Цитата – дослівний уривок з твору певного автора, що наводиться для підтвердження або заперечення висловлюваної думки. Шляхом цитування слід оформлювати найважливіші фрагменти авторського тексту.
Реферат – це скорочене викладення змісту наукового твору з основними даними та висновками. Реферат – це не механічний переказ роботи, а викладення її суті.
Посторінкові покажчики джерел. У процесі ознайомлення з джерелами інформації не потрібно поспішати відразу ж конспектувати прочитане, а доцільно складати посторінкові покажчики до джерел, які вивчаються. Дуже часто застосовують такий засіб обробки джерел як складання посторінкового списку (покажчика) цитат, які намагаються виписати. Потім, закінчивши читання книги, роблять виписки або складають конспект.
- Міністерство освіти і науки України
- Розділ 1 методологічні та організаційні основи наукових досліджень
- Організаційна структура науки в Україні
- Класифікація наук
- Підготовка наукових кадрів
- Науково-дослідницька робота студентів у вищій школі
- 1.2 Методологічні основи наукового пізнання та творчості Поняття про методологію та метод наукового дослідження
- Типологія методів наукового дослідження
- Вибір методів дослідження
- Розділ 2 організація наукових досліджень та науково-дослідних робіт
- 2.1 Вибір напряму наукового дослідження та етапи ндр
- Поняття наукової проблеми
- Поняття теми дослідження та її формулювання
- Визначення предмета та об’єкта дослідження
- Мета і завдання дослідження
- Порядок здійснення наукового дослідження. Етапи ндр
- 2.2 Пошук, накопичення та обробка наукової інформації Загальна характеристика інформації
- Класифікація економічної інформації
- Види джерел інформації
- Інформаційне забезпечення наукових досліджень
- Пошук необхідної інформації
- Пошук інформації в бібліотеці
- Комп’ютерні технології пошуку інформації
- Порядок обробки та групування інформації
- 2.3 Проведення теоретичних досліджень Сутність, мета, завдання та етапи теоретичних досліджень
- Методи теоретичних досліджень
- Використання математичних методів у дослідженнях
- 2.4 Експериментальні дослідження Сутність, мета, функції наукового експерименту
- Класифікація експериментів
- Методологія експериментальних досліджень
- Загальні вимоги до проведення експерименту
- Типові помилки в проведенні експерименту
- Робоче місце експериментатора та організація експерименту
- Розділ 3 обробка результатів досліджень та оформлення результатів ндр
- 3.1 Обробка результатів експериментальних досліджень
- Основи теорії випадкових помилок та методів оцінки випадкових похибок у вимірюваннях
- Методи графічної обробки результатів експерименту
- Аналітична обробка результатів експерименту
- Елементи теорії планування експерименту
- 3.2 Оформлення результатів наукової роботи Прийоми викладення матеріалів наукового дослідження
- Мова та стиль наукової роботи
- Складання та оформлення звітів з ндр
- 3.3 Впровадження та ефективність наукових досліджень Апробація та оприлюднення результатів наукового дослідження
- Впровадження результатів наукових досліджень
- Ефективність наукових досліджень
- 4.1 Організація роботи в науковому колективі Наукові колективи як особливі структури в науці
- Наукові школи та їх роль у науці
- 4.2 Наукова організація та гігієна розумової праці
- 3 Роботу необхідно починати по можливості з простіших елементів, переходячи поступово до більш складних.
- 4.3 Моральна відповідальність вченого
- Питання для самоконтролю
- Список літератури
- Методологія та організація наукових досліджень Конспект лекцій
- 8.050201 «Менеджмент організацій»