Мультимедійні засоби навчання в навчально-виховному процесі й компетентність учителя в їхньому використанні

По даним ЮНЕСКО, коли людина слухає, він запам'ятовує 15% мовної інформації, коли дивиться - 25% видимої інформації, коли бачить і слухає - 65 % одержуваної інформації. Необхідність застосування МЗН, які як аудіовізуальні засоби можуть впливати на різні органи почуттів, безсумнівна. Використання мультимедійних засобів відбору, передачі, перетворення й відображення інформації дозволяє механізувати й автоматизувати такі інтелектуальні процеси, які завжди були прерогативами людини, - керування, проектування, дослідження й т.п. Необхідність МЗН обумовлена й значним ускладненням об'єктів навчання: неможливо продемонструвати складний технічний пристрій, мікросхему або технологічний процес тільки вербальними засобами й за допомогою крейди й дошки. МЗН дозволяють вийти за рамки навчальної аудиторії; зробити видимим те, що неможливо побачити неозброєним оком, імітувати будь-які ситуації. Багато сучасних мультимедійних засобів аж до персональних комп'ютерів стали або стають звичними в повсякденному побуті багатьох тих, яких навчають.

МЗН при раціональному використанні поліпшують умови праці як учителі, так й учнів, при цьому їхня цінність тим вище, ніж у більших межах вони дозволяють цілеспрямовано трансформувати навчальний простір і час. Застосування МЗН інтенсифікує передачу інформації, значно розширює ілюстративний матеріал, створює проблемні ситуації й організує пошукову діяльність учнів, підсилює емоційне тло навчання, формує навчальну мотивацію в тих, яких навчають,, індивідуалізує й диференціює навчальний процес. Багато нових можливостей МЗН відкривають для проведення позаучбової та досугової роботи з дітьми.

Інтенсивно, особливо в останні роки, розробляються оригінальні МЗН й комп'ютерні технології, призначені для навчання й виховання дітей з порушенням слуху, зору, розумово відсталих. До сурдомультимедійних засобів такого роду ставиться, наприклад, звукопідсилюча апаратури колективного й індивідуального користування, за допомогою якої ведеться робота з розвитку порушеного слухового сприйняття в глухих дітей, що мають залишки слуху; використаються прилади й пристосування, які передають інформацію про звукові явища, перетворюючи їх у світлові сигнали, сприймані зором, або в тактильно-вібраційні сигнали, сприймані поверхнею тіла, і ін.

Ефективність використання МЗН визначається трьома взаємозалежними аспектами її забезпечення - технічним, методичним й організаційним. Технічне забезпечення містить у собі адаптацію, удосконалювання й розробку МЗН, використовуваних для передачі інформації учнем, зворотного зв'язку від учнів до викладача, контролю знань, організації самостійних занять, обробки й документування інформації. Але навіть надсучасні МЗН не забезпечать необхідного ефекту, якщо вони будуть використатися невміло, без необхідної методичної підготовки й розробки дидактичних матеріалів, з порушенням ергономічних і психолого-педагогічних вимог, з необґрунтованим розширенням областей їхнього застосування, тобто методично неграмотно.

Велике значення має організаційне забезпечення МЗН в освітніх установах - їхнє обслуговування й підтримка в робочому стані, модернізація й своєчасна заміна устаткування.

Одна із причин слабкого використання МЗН багатьма вчителями й вихователями дошкільних установ полягає в тому, що в їхньому складі багато жінок, що погано розбираються в техніку, та й не все вчителя-чоловіка, особливо з гуманітарним утворенням, уміють забезпечити технічну працездатність подібних засобів навчання. Острах технічної складності апаратури й утруднень, що виникають при її несправності, є найсильнішим психологічним бар'єром для широкого використання МЗН. І чим сучасніше й дорожче за ціною вони стають, тим менш охоче багато вчителів схиляються до їхнього використання. Тому необхідно не тільки знайомити майбутнього педагога із МЗН й методикою їхнього використання на заняттях за даним курсом, але й активно застосовувати МЗН в усі види педпрактики студентів, давати різноманітні практичні завдання по їхньому застосуванню.

Ступінь застосування МЗН залежить від характеру дисципліни, підготовленості й інтересів учнів, форми занять, схильностей і пристрастей самого викладача, наявних засобів, програмно-методичного забезпечення. Можливі умовно виділювані три рівні використання МЗН: епізодичний, систематичний і синхронний. На епізодичному рівні МЗН використаються вчителем час від часу. Систематичний дозволяє значно розширити обсяг досліджуваної інформації й розмаїтість її подання для сприйняття, коли вчитель продумано й послідовно включає МЗН в процес викладання. Синхронний рівень припускає практично безперервний супровід викладу матеріалу застосуванням МЗН протягом усього заняття або значної його частини.

Однак при будь-якому ступені технізації навчального процесу провідна й вирішальна роль належить викладачеві, а МЗН, навіть у найсучасніших варіантах, завжди будуть лише його помічником. Найвищий рівень технізації навчально-виховного процесу не замінить позитивного впливу особистості викладача на навчання й виховання особистісних якостей учнів.