Загальна характеристика ранньої юності.
Юність - це досить тривалий період життя людини від 14-15 до 25 років, який поділяють на ранню та пізню юність. Рання юність охоплює період від 14-15 до 18 років.
Вивчення психологічних проблем юності відзначається двома основними підходами.
Ряд теорій (біологічного, психологічного, психоаналітичного напрямків) пояснюють юність, виходячи переважно зі змін в організмі та їх внутрішніх факторів. При цьому протиставляється розвиток людини або як індивіда, або як особистості.
Психологічні теорії наголошують на тому, що юність є своєрідним етапом розвитку внутрішнього світу, насамперед - самосвідомості дитини.
У психоаналітичних теоріях акцентується увага на юності як етапі бурхливого психосексуального розвитку дитини.
Інший підхід - соціологічний - відзначається спробами розкрити переважно зовнішню детермінацію періоду юності з погляду суспільства, інтересів його розвитку.
- для сучасних юнаків характерне прискорення біологічного дозрівання (акселерація) і уповільнення соціального з випередженням біологічного;
- фізичний розвиток старшокласників у темпах уповільнюється, зростання розміру внутрішніх органів відбувається пропорційно щодо показників судинної та м'язової систем, у нервовій системі гальмівні процеси врівноважені із процесами збудження;
- соціальна ситуація розвитку зумовлюється підготовкою старшокласника до вступу в самостійне життя;
- центральним новоутворенням особистості у ранній юності є готовність дитини до життєвого самовизначення;
- головне новоутворення психіки старшокласника - його світогляд.
Психічний розвиток у ранній юності - це та необхідна основа, яка дозволяє людині свідомо й обґрунтовано здійснити вибір подальшого життєвого шляху відповідно до своїх можливостей та індивідуальних особливостей. Перевірка правильності зробленого життєвого вибору, а у деяких випадках і його зміна триває у другій половині юнацького віку.
Провідною діяльністю для старшокласників виступає навчально-професійна діяльність.
- Питання до іспиту (іі семестр)
- Місце підліткового періоду в загальному процесі індивідуального розвитку.
- Анатомо-фізіологічна перебудова організму підлітка і її вплив на його психологічні особливості і поведінку.
- Місце підліткового періоду в загальному процесі індивідуального розвитку.
- Спілкування як провідний вид діяльності підлітка.
- Психологічні особливості розвитку особистості у підлітковому віці.
- Перебудова учбової діяльності, розвиток пізнавальних процесів підлітків.
- Міжособистісне спілкування підлітка.
- Психологічні новоутворення підліткового віку. Криза підліткового віку.
- Професійне самовизначення старшокласників.
- Підліткова шкільна дезадаптація: причини, вияви та способи корекції.
- Поняття про важковиховуваність підлітків та її причини та вияви.
- Загальна характеристика ранньої юності.
- Пізнавальні процеси і розумовий розвиток старшокласника.
- Формування особистості старшокласника.
- Спілкування та дружба в юнацькому віці.
- Особливості юнацького кохання. Підготовка до сімейного життя.
- Формування професійних інтересів та особливості профорієнтації старшокласників.
- Соціальна ситуація розвитку та провідна діяльність юнацтва.
- Формування основних психічних новоутворень юнацького віку: самовизначення, індивідуальний план роботи інтелекту.
- Криза 17-ти років, її причини, симптоматика та конструктивне подолання.
- Особливості самовиховання в підлітковому та юнацькому віці.
- Виховання підлітків і юнаків в шкільних справах.
- Характеристика поняття ”важка дитина”. Класифікація “важких”.
- Причини появи важких дітей і підлітків.
- Специфіка роботи вчителя з різними категоріями важких підлітків.
- Проблема періодизації психічного розвитку дорослої людини.
- Дорослість як предмет психологічного дослідження.
- Характеристика ранньої дорослості.
- Фізичні зміни та функціонування інтелекту в ранньому дорослому віці.