Контроль успішності студента.

Успішність студента контролюють, використовуючи методи і засоби, що їх визначає вищий навчальний заклад. Академічні успіхи студента визначають за допомогою системи оцінювання, яку використовують у вищому навчальному закладі, реєструють, як заведено у вищому навчальному закладі, обов'язково перевівши оцінки до національної шкали та шкали ЕСГБ (табл. 1.1).

■ Шкалу ЕСТБ переводять в оцінки за національною шкалою так:

■ А означає: успішне розв'язання завдань, де можливе допущення 1-3 несуттєвих помилок;

■ В означає: завдання загалом розв'язано на високому рівні, але допущено 4-5 несуттєвих помилок;

■ С означає: завдання розв'язано на середньому рівні з кількома несуттєвими та і значною помилками;

■ D означає: завдання розв'язано з 2 - 3 значними помилками, які несуттєво змінюють остаточний результат;

Таблиця 1.1

Шкала оцінювання

■ Е означає: завдання виконано зі значною кількістю помилок, на низькому рівні, задовольняє мінімальні критерії;

■ РХ означає: потрібно попрацювати, щоб розв'язати (перескласти) завдання;

■ F означає: необхідна серйозна подальша робота, щоб розв'язати завдання, тобто повторний курс.

Державну атестацію студентів проводять відповідно до чинної нормативної бази.

У разі кредитно-модульної системи організації навчального процесу у вищих навчальних закладах зміст навчальних дисциплін розподіляють на змістові модулі (2 - 4 за семестр). Змістовий модуль (розділ, підрозділ) навчальної дисципліни містить окремі модулі (теми) аудиторної і самостійної роботи студента. Кожен змістовий модуль потрібно оцінити.

Підсумкове оцінювання засвоєння навчального матеріалу дисципліни визначають без проведення семестрового іспиту (заліку) як інтегровану оцінку засвоєння всіх змістових модулів з урахуванням "вагових" коефіцієнтів.

Студент, який набрав упродовж семестру необхідну кількість балів, може:

■ не складати іспиту (заліку) й отримати набрану кількість балів як підсумкову оцінку;

■ складати іспит (залік) для підвищення свого рейтингу з певної навчальної дисципліни;

■ ліквідувати академічну різницю, пов'язану з переходом на інший напрям підготовки чи до іншого вищого навчального закладу;

■ поглиблено вивчити окремі розділи (теми) навчальних дисциплін, окремі навчальні дисципліни, які формують кваліфікацію, що відповідає сучасним вимогам ринку праці;

■ використати час, відведений графіком навчального процесу на екзаменаційну сесію, для задоволення, своїх особистих потреб.

Студент, який набрав упродовж семестру менше, ніж необхідна кількість балів, зобов'язаний складати іспит (залік).

Отже, кредитно-модульна система організації навчального процесу (ЕСТБ) акумулює переваги для вищого навчального закладу: сприяє розвитку автономізації та відповідальності; відкриває нові можливості для співпраці; сприяє розвитку комунікативних зв'язків між вищими навчальними закладами; стимулює підвищення якості навчального процесу та організаційно-адміністративної діяльності; підвищує якість студентської мобільності, поліпшує зміст навчальних програм, а також якість навчального процесу та його результати.

Для науково-педагогічних працівників ECTS забезпечує та підтримує: автономність і диверсифікацію; комунікативність; прийняття рішень з академічного визнання. Для студентів ECTS розширює вибір для навчання за кордоном; дає змогу самим сформувати програму навчання; забезпечує сертифікацію процесу навчання в навчальному закладі за кордоном; гарантує академічне визнання.

Не можна не назвати й деяких недоліків у застосуванні ECTS. Передусім вона може призвести до фрагментації знань, сегментації процесу навчання, зменшення значущості наукових досліджень у процесі навчання тощо.

Контрольні запитання та завдання:

Охарактеризуйте цілі й завдання Болонської декларації. Які особливості організації навчального процесу у вищому навчальному закладі відповідно до болонської декларації? Розкрийте особливості запровадження кредитно-модульної системи.

Які передумови приєднання системи вищої освіти України до Болонського процесу?

Оцініть системні процеси у вищій освіті за кордоном на сучасному етапі.

У чому сутність ступеневої вищої освіти? Сформулюйте оцінку тенденціям до урізноманітнення закладів вищої освіти.

Охарактеризуйте процеси удосконалення систем кваліфікаційного забезпечення вищої школи. Обґрунтуйте чинники, які спричинили необхідність євроінтеграції вищої освіти.

Визначте напрями головних трансформацій у розвитку національних систем вищої освіти європейських держав (держав інших регіонів світу).

Розкрийте зміст поняття "Болонський процес".

Охарактеризуйте зміст головних етапів Болонського процесу. Які країни приєдналися до Болонського процесу? Коли Україна приєдналася до Болонського процесу? Назвіть головні вимоги Болонської декларації до європейських країн у системі вищої освіти.

Яку роль має відіграти Європейська кредитно-трансферна й акумулююча система (ЕСТ8) у створенні єдиного освітянського простору?

Що є в основі порівняння результатів навчання студентів у вищих навчальних закладах європейських країн? Визначте умови забезпечення мобільності студентів у європейських країнах.

Чому контроль за якістю освіти є головним стержнем у створенні єдиного освітянського простору Європи? У чому зміст і завдання процесу узгодження навчальних структур і кваліфікацій?

Розкрийте зміст поняття "навчання впродовж усього життя".

У чому полягає процес підвищення мобільності студентів і викладачів в умовах єдиного європейського освітянського простору?

Розкрийте зміст поняття "Європейська кредитно-трансферна й акумулююча система (ЕСТ5)". З'ясуйте причини та мотивації виникнення ЕСТВ. Встановіть суттєві ознаки дидактичного кредиту. Встановіть суттєві ознаки дидактичного модуля. Визначте головні засади навчальної взаємодії дидактичних понять кредиту та модуля. Поясність, що таке "кредити ЕСТ8". Обґрунтуйте, чому використання кредиту максимально індивідуалізує та демократизує навчальний процес. Поясніть, чому кредитно-модульна система більш пристосована для принципів освіти впродовж усього життя. Визначте загальні умови використання £сг5. Визначте умови забезпечення мобільності студентів у європейських країнах.

Література:

Алексюк А. А. Педагогіка вищої освіти України. Історія. Теорія. - К, 1998.

Барій М. Й., Ортинський В. Л. Основи психології і педагогіки: Навчальний посібник. - К.: Центр учбової літератури, 2007.

Ващенко Г. Г. Загальні методи навчання: Навчальний посібник. -Дрогобич: Коло, 2003.

Вишневський О. І. Теоретичні основи сучасної української педагогіки: Навчальний посібник. - Дрогобич: Коло, 2003. ВІтвицька С. С. Основи педагогіки вищої школи: Методичний посібник для студентів магістратури. - К.: Центр уч~ бової літератури, 2003.

Гончаренко С. У. Український педагогічний словник. - К.: Пи-бідь, 1997.

Зайченко І. В. Педагогіка: Навчальний посібник для студентів вищих педагогічних навчальних закладів. - Чергнігів, 2003.

Закон України "Про освіту". - К.: Генеза, 2002.

Концепція державної програми розвитку освіти в Україні на

2006- 2010 роки.

Крушельницька О. В. Методологія та організація наукових досліджень: Навчальний посібник. - К.: Кондор, 2003.

Кузьмінський А. І. Педагогіка вищої школи: Навч. посіб. - К.: Знання, 2005.

Мазуха Д. С, Опанасенко Н. І. Педагогіка: Навчальний посібник. - К.: Центр учбової літератури, 2005.

Мойсенюк Н. Є. Педагогіка: Навчальний посібник. - К.: КДНК, 2001.

Ніколаєнко С. М. Стратегія розвитку освіти України: початок XXI століття. - К.: Знання, 2006. Пальчевський С. С. Педагогіка: Навчальний посібник. - К: Каравела, 2007.

Педагогіка вищої школи: Навч. посіб. /3. Н. Курлянд, Р. /. Хмелюк, А. В. Семенова та ін.; за ред. 3. Н. Курлянд. -2-ге вид., перероб. і доп. - К: Знання, 2005. Педагогіка вищої школи: Навчальний посібник. - Одеса: ПДПУ імені К. Д. Ушинського, 2002.

Сисоєва С. С, Поясок Т. Б. Психологія та педагогіка: Підручник для традиційної та дистанційної форм навчання, - К.: Міленіум, 2005.

Слєпкань 3.1. Наукові засади педагогічного процесу у вищій школі: Навчальний посібник. - К.: Вища шк., 2005. Фіцула М. М. Педагогіка вищої школи: Навч. посіб. - К.: "Академвидав", 2006.

Ягупов В. В. Педагогіка: Навчальний посібник. - К. Либідь, 2002.