Психологічна класифікація видів поведінки, що відхиляється

Психологічний підхід заснований на виділенні соціально-психологічних відмінностей окремих видів поведінки особи, що відхиляється. Психологічні класифікації шикуються на основі наступних критеріїв:

- вид порушуваної норми;

- психологічні цілі поведінки і його мотивація;

- результати даної поведінки і збиток ним заподіюваний;

- індивідуально-стильові характеристики поведінки.

В рамках психологічного підходу використовуються різні типології поведінки, що відхиляється. Більшість авторів, наприклад Ю.А.Клейберг, виділяють три основні групи поведінкових девіацій: негативні (наприклад, вживання наркотиків), позитивні (наприклад, соціальна творчість) і соціально-нейтральні (наприклад, жебрацтво) [3, с. 50].

Один з якнайповніших і цікавіших варіантів систематизації видів поведінки особи, що відхиляється, на наш погляд, належить Ц.П. Короленко і Т.А.Донських [6]. Автори ділять всі поведінкові девіації на дві великі групи: нестандартна і деструктивна поведінка. Нестандартна поведінка може мати форму нового мислення, нових ідей, а також дій, що виходять за рамки соціальних стереотипів поведінки. Подібна форма припускає активність, що хоча і виходить за рамки прийнятих норм в конкретних історичних умовах, але граючу позитивну роль в прогресивному розвитку суспільства. Прикладом нестандартної поведінки може бути діяльність новаторів, революціонерів, опозиціонерів, першовідкривачів в якій-небудь сфері знання. Дана група не може бути визнана з поведінкою, що відхиляється, в строгому сенсі.

Типологія деструктивної поведінки шикується відповідно до його цілей. У одному випадку це внешнедеструктівниє цілі, направлені на порушення соціальних норм (правових, морально-етичних, культурних) і відповідно внешнедеструктівноє поведінку. У другому випадку - внутрішньодеструктивні цілі, направлені на дезинтеграцію самої особи, її регрес, і відповідно внутрішньодеструктивна поведінка.

Внешнедеструктівноє поведінка, у свою чергу, ділиться на ад-діктівноє і антисоціальне. Аддіктівноє поведінку припускає використання якихось речовин або специфічної активності з метою відходу від реальності і отримання бажаних емоцій. Антисоціальна поведінка полягає в діях, нарухпающих існуючі закони і права інших людей у формі протиправного, асоціального, аморально-аморального підведення.

У групі внутрішньодеструктивної поведінки Ц.П.Короленко і Т.А.Донських виділяють: суїцидноє, конформістське, нарцисси-чеськоє, фанатична і аутична поведінка. Суїцидноє поведінка характеризується підвищеним ризиком самогубства. Конформістське - поведінка, позбавлена індивідуальності, орієнтована виключно на зовнішні авторитети. Нарциссичеськоє - управляється відчуттям власної грандіозності. Фанатичне - виступає у формі сліпої прихильності до якої-небудь ідеї, поглядів. Аутістічеськоє - виявляється у вигляді безпосередньої відгородженої від людей і навколишньої дійсності, по-груженності в світ власних фантазій.

Всі перераховані форми деструктивної поведінки відповідають, на думку учених, таким критеріям девіантності, як погіршення якості жізні,_сніженіє. критичності. к_своєму поведінці, когнітивні спотворення (сприйняття і розуміння того, що відбувається), зниження самооцінки і емоційні порушення. Нарешті, вони з великою вірогідністю приводять до. стану соціальної дезадаптації особи аж до повної її ізоляції.

У психологічній літературі можна зустріти і інші підходи до класифікації видів поведінки особи, що відхиляється.

Надалі ми дотримуватимемося власної класифікації поведінкових відхилень, заснованої на таких провідних критеріях як вид порушуваної норми і негативні наслідки поведінки, що відхиляється.

Відповідно до перерахованих критеріїв виділимо три основні групи поведінки, що відхиляється: антисоціальна (делінквентноє) поведінка, асоціальна (аморальне) поведінка, аутодеструктівноє (саморазрушительноє) поведінка.

Антисоціальна (делінквентноє) поведінка - це поведінка, що суперечить правовим нормам, загрозливе соціальному порядку і благополуччю навколишніх людей. Воно включає будь-які дії або бездіяльності, заборонені законодавством.

У дорослих людей (старше 18 років) делінквентноє поведінка виявляється переважно у формі правопорушень, що спричиняють за собою кримінальну або цивільну відповідальність і відповідне покарання. У підлітків (від 13 років) переважають наступні види делінквентного поведінки: хуліганство, крадіжки, грабежи, вандалізм, фізичне насильство, торгівля наркотиками. У дитячому віці (від 5 до 12 років) найбільш поширені такі форми, як насильство по відношенню до молодших дітей або однолітків, жорстоке поводження з тваринами, крадіжка, дрібне хуліганство, руйнування майна, підпали.

Асоціальна поведінка - це поведінка, що ухиляється від виконання морально-етичних норм, безпосередньо загрозливе благополуччю міжособових відносин. Воно може виявлятися як агресивна поведінка, сексуальні девіації, (безладні статеві зв'язки, проституція, спокушання, вуайерізм, ексгібіціонізм і ін.), залученість в азартні ігри на гроші, бродяження, утриманство.

У підлітковому віці найбільш поширені відходи з будинку, бродяження, шкільні прогули або відмова від навчання, брехня, агресивна поведінка, проміськуїтет (безладні статеві зв'язки), граффіті (настінні малюнки і написи непристойного характеру), субкультуральні девіації (сленг, шрамірованіє, татуїровки).

У дітей частіше зустрічаються втечі з будинку, бродяження, шкільні прогули, агресивна поведінка, лихослів'я, брехня, крадіжка, здирство (жебрацтво).

Межі асоціальної поведінки особливо мінливі, оскільки воно більш за інші поведінкові девіації знаходиться під впливом культури і часу.

Аутодеструктівноє (саморазрушительноє поведінка) - це поведінка, що відхиляється від медичних і психологічних норм, загрозлива цілісності і розвитку самої особи. Саморазрушительноє поведінка на сучасному світі виступає в наступних основних формах: суїциїдальна поведінка, харчова залежність, хімічна залежність (зловживання психоактивними речовинами), фанатична поведінка (наприклад, залученість в деструктивно-релігійний культ), аутична поведінка, віктимна поведінка (поведінка жертви), діяльність з вираженим ризиком для життя (екстремальні види спорту, істотне перевищення швидкості при їзді на автомобілі і ін.).

Специфікою аутодеструктівного поведінки (аналогічно попереднім формам) в підлітковому віці є його опосредованность груповими цінностями. Група, в яку включений підліток, може породжувати наступні форми аутодеструкциі: наркозалежну поведінку, самопорези, комп'ютерну залежність, харчові аддікциі, рідше - суїциїдальну поведінку.

У дитячому віці мають місце куріння і токсикоманія, але в цілому для даного вікового періоду аутодеструкция малохарактерна.

Ми бачимо, що різні види поведінки особи, що відхиляється, розташовуються на єдиній осі "деструктивна поведінка", з двома протилежними напрямами - на себе або на інших.

По спрямованості і ступеню вираженості деструктівності можна представити наступну шкалу поведінки, що відхиляється: антисоціальне (активно-деструктивне) - просо-циальноє (відносно-деструктивне, адаптоване до норм антисоціальної групи) - асоціальне (пасивно-деструктивне) - саморазрушительноє (пассивно-аутодеструктівноє) - що самоубівающєє (актівно-аутодеструктівноє).

Виділення окремих видів поведінки, що відхиляється, і їх систематизація по схожих ознаках є умовними, хоча і виправданими в цілях наукового аналізу. У реальному житті окремі форми нерідко поєднуються або перетинаються, а кожен конкретний випадок поведінки, що відхиляється, виявляється індивідуально забарвленим і неповторним.